Копія
Справа № 822/4489/13-а
18 грудня 2013 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіЛабань Г.В.
при секретаріВересняк А.А.
за участі:представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання нечинним рішення скасування вимоги та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому ( далі - Управління ) про визнання нечинним рішення скасування вимоги та зобов'язання вчинити дії.
В обгрунтування позовних вимог, посилається на те, що 26.11.2010 року вона внесла до Єдиного Державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців рішення про припинення своєї підприємницької діяльності, однак відповідач неправомірно відмовив позивачу у видачі довідки про відсутність заборгованості та знятті з реєстрації у органах Пенсійного фонду України.
Постановою Хмельницького адміністративного суду від 05.11.2011 року відмову Управління ПФУ у м. Хмельницькому у наданні довідки про відсутність заборгованості визнано неправомірною. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07.12.2011 року вказана постанова залишена в силі.
Позивач вказує, що при зверненні 24.10.2013 року із заявою до відповідача про скасування вимоги про сплату боргу №Ф-168 від 13.05.2013 року та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України як фізичної особи - підприємця відмовлено неправомірно.
На думку представника позивача, оскільки згідно вказаної вище постанови від 05.11.2011 року, було встановлено, що станом на 27.12.2010 року ОСОБА_3 не мала простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, яка б була з нею узгоджена, а тому слід зняти з обліку.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечила та надала суду письмові заперечення. У своїх поясненнях вказала, що Управління правомірно відмовило позивачу у наданні довідки про відсутність заборгованості, оскільки фізична особа-підприємець ОСОБА_3 не сплатила страхові внески до Пенсійного фонду України за ІІІ-ІV квартал 2010 року в сумі1288,80 грн. Представник відповідача вказала, що вимога №Ф-168 від 13.05.2013 року про сплату боргу за ІІІ-ІV квартал 2010 року в сумі 1288,80 грн. фактично дублює вимогу №Ф- 552 від 07.02.2011 року про сплату боргу за ІІІ-ІV квартал 2010 року в сумі1288,80 грн., оскільки позивачка не сплата борг.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково, виходячи з такого.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця з 3 червня 2003 року та перебувала на спрощеній системі оподаткування.
26 листопада 2010 року ОСОБА_3 звернулася до державного реєстратора із заявою про припинення підприємницької діяльності.
10 грудня 2010 року позивач звернувся до відповідача із заявою про зняття з обліку у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності за власним бажанням. Листом від 27 грудня 2010 року відповідач відмовив у наданні довідки про відсутність заборгованості, оскільки не були проведені остаточні розрахунки з Пенсійним фондом.
Щодо позовних вимог позивачки в частині надання довідки про відсутність заборгованості та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України, то ці вимоги згідно постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.11.2011 року, яка ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 року, вирішено.
Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Позовні вимоги позивача про зобов'язання Управління про зняття з обліку в органах Пенсійного фонду як фізичної особи - підприємця не підлягають задоволенню, оскільки Управлінням було сформовано вимогу про сплату боргу від 7 лютого 2011 року № Ф-552, відповідно до якої ОСОБА_3 має узгоджений борг зі сплати страхових внесків за ІІІ-ІV квартали 2010 року у сумі 1288,80 грн. Зазначена вимога позивачем отримана 23 лютого 2011 року та не оскаржена ні до органів Пенсійного фонду, ні до суду.
Підлягають задоволенню вимоги позивача щодо скасування вимоги про сплату боргу №Ф-168 від 13.05.2013 року.
В судовому засіданні встановлено, що вимога про сплату боргу №Ф-168 від 13.05.2013 року зі сплати страхових внесків стосується боргу за ІІІ-ІV квартали 2010 року у сумі 1288,80 грн., що підтверджується карткою особового рахунку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
Наведене свідчить, що Управлінням прийнято дві вимоги, котрі стосуються боргу зі сплати страхових внесків за ІІІ-ІV квартали 2010 року у сумі 1288,80 грн., що є неприпустимим.
Таким чином вимога №Ф-168 від 13.05.2013 року, підлягає скасування, оскільки на день розгляду справи встановлено, що вимога про сплату боргу від 7 лютого 2011 року № Ф-552, має узгоджений борг зі сплати страхових внесків за ІІІ-ІV квартали 2010 року у сумі 1288,80 грн. Вказана вимога позивачем отримана 23 лютого 2011 року та не оскаржена ні до органів Пенсійного фонду, ні до суду.
Відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин, (далі -Закону) страхувальниками та платниками страхових внесків є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Ч.6 ст.15 Закону передбачено, що зняття з обліку страхувальника здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, а страхувальників, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - за їх заявою після проведення передбачених законодавством перевірок страхувальника, звірення розрахунків з ним і проведення остаточного розрахунку.
Статтею 106 Закону встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.
Посилання представника позивача на постанову ХОАС від 05.07.2012 року, згідно якої визнано неправомірною відмову Управління у наданні ОСОБА_3 довідки про відсутність заборгованості, оформлену листом №12819/07 від 27.12.2010 року, не може свідчити про неправомірність вимоги від 07.02.2012 року №Ф-552. Вказана вимога позивачем отримана 23.02.2012 року, є узгодженою і стосується ІІІ-ІV кварталів 2010 року, фактично прийнята по закінченню звітного річного періоду і не свідчить про відсутність заборгованості станом на 27.12.2010 року, оскільки позивач не мав простроченої заборгованості із сплати страхових внесків, яка б була ним узгоджена.
Відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України від 05.11.2009 № 26-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 року за № 1136/17152., ПП ОСОБА_3 зобов'язана була сплатити страхові внески за липень - вересень 2010 року в розмірі 632,46 грн. до 20.10.2010 року та за жовтень - грудень 2010 року в розмірі 656,34 до 20.01.2011 року і подати звітність до Управління. Про те ПП ОСОБА_3 страхові внески не сплатила і не подала звітність, а тому була виставлена вимога №552 від 07.02.2011 року.
Положеннями 5.3.Постанови правління Пенсійного фонду України про затвердження Порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за №21-6 від 27.09.2010 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 27.10.2010 року за № 995/18290, передбачено, що орган пенсійного фонду закриває справу платника єдиного внеску після остаточного погашення ним недоїмки. Орган Пенсійного фонду знімає з обліку платника єдиного внеску, що фіксується у журналі обліку платників єдиного внеску та реєстраційної картки про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині скасування вимоги №Ф-168 від 13.05.2013 року зі сплати страхових внесків, що стосується боргу за ІІІ-ІV квартали 2010 року у сумі 1288,80 грн.
Керуючись ст. ст.158-163 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Вимогу Управління Пенсійного фонду України форми Ф-168 від 13 травня 2013 року про сплату недоїмки зі страхових внесків в сумі 1288,80 грн. скасувати.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 20 грудня 2013 року
Суддя/підпис/Г.В. Лабань
"Згідно з оригіналом" Суддя Г.В. Лабань