Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
"17" грудня 2013 р. Справа № 911/4365/13
Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" про стягнення страхового відшкодування,
представники :
позивача: Пухта А.О. (дов. б/н від 04.09.2013);
відповідача: Снігур Д.С. (дов. № 02-02/2 від 02.01.2013).
В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" про стягнення страхового відшкодування.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором комплексного добровільного страхування наземного транспорту, добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту, добровільного страхування від нещасних випадків на транспорті та добровільного страхування майна № 460/44/3006159 від 28.02.2012 та додатковими угодами до нього.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.11.2013 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.12.2013.
Крім того, ухвалою від 22.11.2013 було відмолено у задоволенні заяви про забезпечення позову, що була додана до позовної заяви.
Ухвалою від 03.12.2013 розгляд справи було відкладено на 17.12.2013.
В судовому засіданні 17.12.2013 суд заслухав пояснення представників сторін. Позивач підтримав позовні вимоги. Відповідач позовні вимоги визнав.
Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Установив:
28.02.2012 між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (страховик) та Публічним акціонерним товариства "Дельта Банк" (страхувальник) було укладено договір комплексного добровільного страхування наземного транспорту, добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту, добровільного страхування від нещасних випадків на транспорті та добровільного страхування майна № 460/44/3006159, транспортним засобом за цим договором є Skoda Oktavia A5 Ambiente, державний номер АА6586ЕН.
Страховими ризиками за цим договором є: пошкодження транспортного засобу, незаконне заволодіння транспортним засобом, нанесення шкоди майну третьої особи внаслідок ДТП за участю зазначеного в договорі страхування транспортного засобу, стійка втрата працездатності застрахованою особою (встановлення інвалідності І або ІІ групи) внаслідок нещасного випадку, смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, втрати або викрадення посвідчення водія та/або свідоцтва про реєстрацію та/або державного реєстраційного номеру транспортного засобу, пошкодження посвідчення водія та/або свідоцтва про реєстрацію та/або державного реєстраційного номеру транспортного засобу, що потребує їх заміни (п. 2 договору).
За цим договором страховик гарантує відшкодування прямого збитку, заподіяного страхувальнику внаслідок в результаті настання подій, які згідно з пунктом 2 цього договору визнаються страховими випадками, в межах обраного страхувальником страхового покриття (п. 10.2. договору).
Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування на користь страхувальника або його законних представників (або на користь вигодонабувача в разі його наявності) в строки та у розмірі відповідно до умов цього договору, Правил та чинного законодавства (п. 12.4.4 договору).
З матеріалів справи вбачається, що 16.03.2012 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Skoda Oktavia A5 Ambiente, державний номер АА6586ЕН, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування від 09.08.2012.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і, з настанням якої, виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний: ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом; відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору; за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування; не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Отже, внаслідок настання страхового випадку у відповідача виник обов'язок сплатити позивачу суму страхового відшкодування.
У Додатковій угоді від 26.06.2013 до договору комплексного добровільного страхування наземного транспорту, добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту, добровільного страхування від нещасних випадків на транспорті та добровільного страхування майна № 460/44/3006159 від 28.02.2012 сторони дійшли взаємної згоди, що вартість пошкодженого внаслідок ДТП, яка мала місце 16.03.2012, транспортного засобу Skoda Oktavia, державний номер АА6586ЕН, який є застрахованим по договору страхування, становить 27427,09 грн. Також, сторони погодили, що страхове відшкодування в розмірі 92654,63 грн виплачується страховиком на підставі заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування, шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок страхувальника протягом 5 робочих днів з моменту підписання сторонами даної угоди.
27.06.2013 сторони підписали Угоду про внесення змін до Додаткової угоди до договору добровільного страхування наземного транспорту № 460/44/3006159 від 28.02.2012 якою сторони погодили, що страхове відшкодування в розмірі 92654,63 грн буде проводитись страховиком шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок страхувальника наступним чином:
- сума в розмірі 25000,00 грн до 10.07.2013;
- сума в розмірі 35000,00 грн до 15.08.2013;
- сума в розмірі 32654,63 грн до 30.09.2013.
Відповідач вказаного зобов'язання не виконав, внаслідок чого позивач звернувся до нього з листом № 7937 від 02.08.2013 в якому просив виконати умови додаткової угоди. Вказаний лист відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
В судовому засіданні 17.12.2013 представник відповідача визнав позовні вимоги у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про доведеність існування боргу відповідача перед позивачем щодо сплати страхового відшкодування в розмірі 92654,63 грн, а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, відповідачем не спростованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти покладення на нього витрат зі сплати судового збору за заяву про забезпечення позову. Суд погоджується з запереченнями відповідача, оскільки в задоволенні вказаної заяви було відмолено ухвалою суду від 22.11.2013, а відтак вказана сума не підлягає відшкодуванню відповідачем.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (код ЄДРПОУ 31704186) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (код ЄДРПОУ 34047020) 92654,63 грн страхового відшкодування, а також 1853,09 грн судового збору.
3. Видати наказ.
Суддя А.Ф. Черногуз