Ухвала від 19.12.2013 по справі 6-48395св13

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Преслав», про стягнення штрафу за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 15 жовтня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 8 грудня 2008 року між ним та ОСОБА_5 була укладена угода, за умовами якої останній отримав грошові кошти в розмірі 599 тис. грн у якості сплати частки в розмірі 299 500 часток в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Преслав» (далі - ТОВ «Преслав»), його майні та прибутку, у зв'язку з виходом зі складу учасників. Відповідач зобов'язався оформити заяву про вихід із складу учасників ТОВ «Преслав» нотаріально та здійснити інші дії, у тому числі прийняти участь у зборах учасників, підписати протокол, оформити будь-які інші документи, які підтверджують його вихід зі складу учасників ТОВ «Преслав». У разі невиконання прийнятих на себе зобов'язань, відповідач зобов'язався сплатити йому штраф у трикратному розмірі від отриманої суми, про що видав відповідну розписку. До теперішнього часу відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, не оформив документів, які підтвердили б його вихід із складу учасників товариства.

Ураховуючи викладене ОСОБА_4 просив суд стягнути з ОСОБА_5 штраф у розмірі 1 млн 797 тис грн, судовий збір у розмірі 1 700 грн і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 15 жовтня 2013 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_5 на його користь штраф у розмірі 1 млн 198 тис. грн, 1 700 грн на відшкодування сплаченого судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_4, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), врахувавши, що згідно з ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи, дійшли правильного висновку про те, що виходячи зі змісту письмової розписки від 8 грудня 2008 року вказаний правочин направлений на отримання відповідачем грошових коштів за його частку в ТОВ «Преслав» з вчиненням ним певних дій, які є підставою для отримання грошей.

При цьому, отримавши грошові кошти, відповідач своїх договірних зобов'язань не виконав, позивач, віддавши кошти, не отримав те, на що він розраховував. Отже, відповідач порушив договірне зобов'язання, не довівши відсутність своєї вини в цьому. Стягнувши з ОСОБА_5 неустойку, зменшивши її розмір, суди вірно виходили із доведеності порушення зобов'язання та розміру неустойки, визначену договором, який укладено за принципом свободи договору ( ст. ст. 3, 627 ЦК України).

Ураховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 15 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Д.Д. Луспеник

Б.І. Гулько С.Ф. Хопта

Попередній документ
36275729
Наступний документ
36275731
Інформація про рішення:
№ рішення: 36275730
№ справи: 6-48395св13
Дата рішення: 19.12.2013
Дата публікації: 25.12.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Категорія справи: