Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А.,
суддів Крижановського В.Я., Слинька С.С.,
за участю прокурора Вергізової Л.А.
розглянула в судовому засіданні 12 грудня 2013 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 4 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 11 березня 2013 року щодо ОСОБА_5
Цим вироком
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 135 КК України на 2 роки позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11 березня 2013 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він 22 липня 2012 року о 2 год. 27 хв., керуючи технічно справним автомобілем, рухався в темну пору доби по мокрій частині вул. Леніна в напрямку вул. Першотравневої в сел. Бортничі в м. Києві, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6, в результаті чого остання опинилася в небезпечному для життя стані. Після цього ОСОБА_5 в порушення вимог п.п. 2.10.«а», «г», «д» Правил дорожнього руху України», маючи можливість надати необхідну допомогу потерпілій, не зупинив автомобіль, не вжив заходів для надання медичної допомоги, залишив її на місці події в небезпечному для життя стані та зник з місця пригоди. Внаслідок ДТП ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку і направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Посилається на необґрунтоване звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням. Зазначає, що судом безпідставно залишено без розгляду цивільний позов, чим порушено вимоги ст. 299 КПК України. Вважає, що ухвала не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості засудженого у вчиненні зазначеного злочину та правильність кваліфікації його дій є правильним і у касаційній скарзі не оскаржується.
З матеріалів справи убачається, що при призначенні покарання ОСОБА_5 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, особу ОСОБА_5, який вперше притягується до кримінальної відповідальності. позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, одружений, має на утриманні малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_2
Обставиною, яка пом'якшує покарання засудженого, судом визнано щире каяття у вчиненому; обставин, які б обтяжували покарання, не встановлено.
Тому суд, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов правильного висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства, звільнивши його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
Отже, покарання, обране судом ОСОБА_5, є обґрунтованим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до вимог ст. 291 КПК України, якщо в судове засідання під час розгляду справи в суді першої інстанції не з'явиться цивільний позивач або представник його інтересів, суд не розглядає цивільного позову, проте за потерпілим зберігається право заявити позов у порядку цивільного судочинства. Суд може за клопотанням цивільного позивача розглянути цивільний позов у його відсутності. У випадках, коли позов підтримує прокурор або коли позов заявлений підприємством, установою чи організацією, суд розглядає цивільний позов незалежно від явки цивільного позивача або його представника.
Як вбачається з матеріалів справи потерпіла і цивільний позивач ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, клопотання про розгляд цивільного позову у її відсутності не подавала. Прокурор її цивільний позов у сумі 500 000 грн. у судовому засіданні не підтримав.
За таких обставин суд першої інстанції правомірно залишив його без розгляду, тобто позов не оголошувався в судовому засіданні, а тому не з'ясовувалася думка засудженого з цього питання.
Рішення про залишення цивільного позову без розгляду у вироку належним чином мотивовано та зазначено у резолютивній частині вироку із роз'ясненням права потерпілої звернутися з позовом у порядку цивільного судочинства.
Даних, які б свідчили, що в справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не виявлено.
Підстав для скасування або зміни судових рішень не встановлено.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України 1960 року, п.п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України 2012 року, колегія суддів
Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 4 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 11 березня 2013 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
М.А. Мороз В.Я. Крижановський С.С. Слинько