17.12.13р. Справа № 904/2073/13
За позовом Компанії "Аргонекс Інк.", Британські Вергінські Острови
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., Україна
про стягнення безпідставно отриманих коштів - 10 000,00 доларів США, що за курсом НБУ складає 79 930,00 грн.
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю "Клевєр", Російська Федерація
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
Від позивача - Толоконников О.М., представник за довіреністю б/н від 11.03.2013р.; Книшенко Е.М., адвокат (посв. № 0944) за довір. №1/1 від 05.12.2013 р.;
Від відповідача - Вдовенко М.В., представник за довіреністю № 85-155юр від 30.03.2012р.
Від третьої особи - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщена належно)
Позивач просить стягнути з Відповідача безпідставно одержаних коштів - 10 000,00 доларів США, що за курсом НБУ становить 79 930,00 грн.
Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що на виконання умов контракту з Третьою особою поставив їй металопродукцію у кількості 1 065,00 мт на суму 547 445,95 доларів США. Передплата за відвантажену продукцію надійшла у сумі 557 000,00 доларів США. Залишок коштів за контрактом становить 9 554,05 доларів США. Пунктом 5.6 Контракту передбачено, що повернення грошових коштів здійснюється на вимогу Покупця (Третя особа у справі). На підставі листа Третьої особи від 21.03.2013р. № 273/03-2013 залишок коштів у сумі 9 554,05 доларів США 14.05.2013р. Відповідач перерахував "Аргонекс Інк." У зв'язку з цим відсутні підстави для задоволення позову.
17.12.2013р. Позивач подав заяву про згоду з тим, що Відповідач перерахував йому різницю вартості металопродукції у сумі 9 554,05 доларів США, й, відповідно сума безпідставного збагачення Відповідачем становить 547 445,95 доларів США.
Згідно з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Клевєр" є іноземним суб'єктом господарювання з місцезнаходженням у Російській Федерації. У зв'язку з цим, з метою забезпечення своєчасного повідомлення іноземного учасника судового процесу про час і місце розгляду господарської справи №904/2073/13 до Головного управління юстиції у Дніпропетровській області судом направлено доручення №904/2073/13 від 16.04.13р., 17.06.13р., 17 09.13р. про вручення документів в порядку надання правової допомоги разом із ухвалами господарського суду Дніпропетровської області, формуляром підтвердження про вручення документів.
До матеріалів справи надійшло повідомлення Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про звернення до Головного управління Міністерства юстиції Російської Федерації по Санкт-Петербургу і Ленінградської області з метою вручення судових документів ТОВ "Клевєр". Відповіді на вказане звернення на адресу Головного управління юстиції у Дніпропетровській області та адресу господарського суду Дніпропетровської області не надходило.
Ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2013р. про призначення судового засідання на 17.12.2013р., направлена на адресу Третьої особи, повернулась до суду з відміткою поштової установи Російської Федерації "За невостребованием".
Третя особа у судове засідання не з'явилась, пояснення на позов не надала.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
15.03.2010р. Відповідачем з Третьою особою укладено контракт № 123Z-2010, (далі - Контракт), відповідності до п. 1.1, 3.1 якого Продавець продає, а Покупець купує металопродукцію, яка поставляється залізничним транспортом на умовах DAF.
Параграфом 5 Контракту передбачена попередня оплата в розмірі 100% вартості продукції.
15.03.2010р. на рахунок Відповідача Позивачем перераховано 557 000,00 доларів США, з призначенням платежу: "За компанію ТОВ "Клевєр" Російська Федерація, згідно з договором № 123Z-2010".
Відповідно до наданих сторонами первинними документами (накладними) Відповідач поставив Третій особі металопродукцію у кількості 1065,00 мт на суму 547 445,95 доларів США.
Це ж підтверджено актом звірки взаємних розрахунків між Відповідачем та Третьою особою станом на 01.12.2012р.
Згідно з п. 5.5 Контракту, після поставки Продукції, зазначеної в Специфікаціях, або припинення дії Контракту Покупець зобов'язаний у 30-денний термін розпорядитися залишком своїх коштів. У разі відсутності розпорядження про використання коштів у зазначений термін Продавець не несе відповідальності за користування цими коштами.
Крім того, п. 5.6 Контракту передбачено, що повернення грошових коштів здійснюється на вимогу Покупця (Третя особа у справі).
Третя особа заявила Відповідачеві вимогу № 273/03-2013 від 21.03.2013р. про повернення залишку грошових коштів зазначених у акті звірки від 01.12.2012р. За цією вимогою залишок коштів необхідно повернути "Аргонекс Інк." (Позивач у справі).
На вимогу Третьої особи від 21.03.2013р. № 273/03-2013 залишок коштів у сумі 9 554,05 доларів США 14.05.2013р. Відповідач перерахував "Аргонекс Інк."
Відповідно до п.5.4 Контракту всі банківські витрати за цим Контрактом оплачуються таким чином: витрати банку Покупця - за рахунок Покупця.
Згідно з п. 10.2 Контракту сторони зобов'язалися здійснювати всі необхідні та розумні заходи для запобігання розголошенню отриманої інформації третім особам. Тільки за погодженням між собою сторони мають право розкривати інформацію третім особам у випадку залучення їх до діяльності, що потребує знань такої інформації і тільки в обсязі, необхідному для реалізації Контракту.
Пунктом 12.6 Контракту визначено, що жодна зі сторін не має права передавати свої зобов'язання за цим Контрактом третій стороні без письмової згоди іншої сторони.
Вимога Позивача про повернення Відповідачем безпідставно отриманих коштів - 10 000,00 доларів США, що за курсом НБУ складає 79 930,00 грн. є предметом спору у даній справі.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (ст. 1212 ЦК України).
Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 ЦК України).
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач посилається на невідповідність дій Відповідача при виконані Контракту та одержання коштів за ним від Позивача, зокрема ст. 510, 511, 513, 520, 521, 655, 712 ЦК України, у зв'язку з чим перерахована сума 557 000,00 доларів США одержана Відповідачем без достатньої правової підстави.
Суд не приймає доводи Позивача й погоджується з доводами Відповідача.
Так, дійсно Позивач не був учасником Контракту, при цьому не навів належних доказів щодо підстав, на яких йому стало відомо про наявність та умови Контракту і зокрема підстав, за яких одержав його копію (примірник), однак провів оплату за Третю особу з посиланням на умови Контракту, на підставі цього Відповідач поставив металопродукцію Третій особі, прийнявши платіж Позивача, як платіж за контрактом. Третя особа прийняла металопродукцію Відповідача без застережень, оплату за товар не проводила, 21.03.2013р. заявила Відповідачеві вимогу № 273/03-2013 про повернення залишку грошових коштів на адресу "Аргонекс Інк.". Зазначені дії сторін за контрактом ( з урахуванням п. 10.2, 12.6) суд розцінює, як погодження Відповідачем дій Третьої особи щодо передачі своїх зобов'язань з оплати металопродукції Позивачеві. Дані висновки суду зроблені на підставі матеріалів справи, з урахуванням ст. 207 ЦК України, якою передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); ч.1 ст. 528 ЦК України, якою передбачено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто; у цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
Відповідно, вимоги про повернення сплачених коштів Позивач міг виставляти особі, яка одержала товар, тобто Третій особі.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на Позивача.
Керуючись 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У позові відмовити.
Судові витрати покласти на Позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.
Суддя С.Г. Юзіков
Рішення підписане_____________