Головуючий у 1 інстанції - Бондарь В.А.
Суддя-доповідач - Васильєва І. А.
19 грудня 2013 року справа №413/5191/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецькийапеляційнийадміністративний суд у складі колегії суддів:
Васильєвої І.А., Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.
Секретар судового засідання Коханюк А.Р.
За участі позивача ОСОБА_4 (особисто)
За участі представника позивача ОСОБА_5(на підставі довіреності)
За участі представника відповідача Борискіна В.І. (на підставі довіреності)
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Краснолуцької міської Ради Луганської області на постанову Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 року у справі № 413/5191/13-а (головуючий І інстанції Бондарь В.А.) за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Краснолуцької міської Ради Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення,-
06 серпня 2013 року ОСОБА_4 звернувся до Краснолуцького міського суду Луганської області з адміністративним позовом до Краснолуцької міської ради в якому просив поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом, визнати протиправним та скасувати рішення № 430 Краснолуцької міської ради виконавчого комітету від 10 жовтня 2011 року «Про демонтаж розпочатого будівництва гаражу в районі будинків НОМЕР_1 та НОМЕР_2 АДРЕСА_1 повністю (а.с.2-7).
Ухвалою Краснолуцького міського суду Луганської області від 07 жовтня 2013 року замінено у справі неналежного відповідача Краснолуцьку міську раду на належного - виконавчий комітет Краснолуцької міської ради Луганської області (а.с. 153).
Постановою Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 року адміністративний позов ОСОБА_4 до виконавчого комітету Краснолуцької міської ради Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, задоволений в повному обсязі. Поновлено ОСОБА_4 строк для звернення до суду з даним адміністративним позовом. Визнано протиправним та скасовано рішення № 430 виконавчого комітету Краснолуцької міської ради від 10 жовтня 2011 року «Про демонтаж розпочатого будівництва гаражу в районі будинків НОМЕР_1 та НОМЕР_2 АДРЕСА_1» (а.с. 192-196).
Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу в якій посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та спрямувати справу за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Краснолуцької міської ради на новий розгляд у Краснолуцький міський суд як адміністративний суд першої інстанції.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції
порушено вимоги ст. 99, 100 КАС України, щодо строку звернення до суду та вимоги ст. 133 КАС України щодо негайного розгляду клопотання після з'ясування думки інших присутніх у судовому засіданні осіб.
Крім того, судом першої інстанції надано перевагу позивачеві перед іншими учасниками процесу, що було викладено в заяві про відвід судді, та зроблено висновок про її упередженість, але головуючим було відмовлено у задоволенні цієї заяви. Крім того, апелянт посилається на те, що в порушення порядку допиту свідків, суд приводив їх до присяги згідно вимог цивільного судочинства.
Апелянт посилається на те, що в матеріалах справи наявні ухвали на аркушах справи (90, 153) на яких відсутній підпис головуючого, крім того, в матеріалах справи в наявності клопотання позивача про спрямування матеріалів до прокуратури, однак в порушення ст. 133 КАС України дане клопотання не вирішено.
Крім того, апелянт посилається на те, що в матеріалах справи в наявності документи які мають підкреслення, примітки та інше, отже судом не встановлено чи не змінено та не спотворено докази які надавались позивачем до матеріалів справи.
Судом першої інстанції відхилено клопотання про виклик у якості свідка інспектора ДАБК у Луганській області ОСОБА_10 Судом відхилено клопотання відповідача про виклик у якості свідків мешканців будинку АДРЕСА_2. Судом не прийнято до уваги, що у матеріалах справи в наявності документи які на момент затвердження проекту землеустрою втратили чинність та підтверджують необґрунтованість вимог позивача.
Судом першої інстанції не прийнято до уваги, що показання свідків прямо свідчать про їх незгоду з будівництвом позивачем гаражу за адресою АДРЕСА_1 район будинків НОМЕР_1, НОМЕР_2 і їх показання що гараж розташований саме за цією адресою, а адресу АДРЕСА_2 позивач отримав шляхом введення в оману посадових осіб контролюючих органів та органів місцевого самоврядування.
Апелянт посилається на те, що під час дослідження письмових доказів судом не було оголошено всі матеріали справи, чим було позбавлено відповідача права давати свої пояснення щодо цих документів.
Судом першої інстанції не прийнято до уваги наявні в матеріалах справи докази, а саме матеріали перевірки Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області, акт перевірки, протокол, постанова, квитанція про сплату штрафу. Судом не прийнято до уваги, що позивач був присутнім при проведенні перевірки, особисто підписав акт, протокол та постанову і навіть сплатив штраф. Ці матеріали чинні, ніким не оскаржені і не скасовані. Зазначені матеріали перевірки підтверджують той факт, що позивач самочинно побудував будівлю гаражу за адресою АДРЕСА_1 район будинків НОМЕР_1, НОМЕР_2. Крім того, апелянт посилається на те, що в матеріалах справи наявне рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 10 січня 2012 року яким задоволено позовні вимоги Краснолуцької міської ради та визнано будівлю зведену позивачем за адресою АДРЕСА_1 район будинків НОМЕР_1, НОМЕР_2 самочинно збудованою та такою, що підлягає знесенню. Рішення набуло чинності, не оскаржено та не скасоване. Також ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 12.11.2012 року скасовано рішення Краснолуцького міського суду від 14 серпня 2012 року яким було задоволено позов Краснолуцької міської ради про визнання самочинно збудованим гаражу за адресою АДРЕСА_2 та встановлено, що суд першої інстанції помилково не врахував факту наявності рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 10 січня 2012 року за позовом Краснолуцької міської ради до ОСОБА_4 про демонтаж самочинно збудованого гаражу, яким вже було вирішено спір між сторонами, адже зазначене рішення набрало законної сили і воно було винесено з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, тому колегія суддів при цьому враховує, що немає підстав вважати що ОСОБА_4 було побудовано два різних будівельних об'єкти з різним фактичним розташуванням.
Крім того, апелянт посилається на те, що повне скасування рішення № 430 є спробою позбавити відповідача його законного права на звернення за судовим захистом своїх прав та законних інтересів. Судом першої інстанції порушено право відповідача як органу місцевого самоврядування на управління майном, що належить територіальній громаді у тому числі землі, оскільки позивачем зведено будівлю гаражу на земельній ділянці яка йому не належить. Крім того, апелянт посилається на порушенням судом першої інстанції вимог ст. 52 КАС України в частині процедури заміни неналежного відповідача.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Позивач та його представник в судовому засідання заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Відповідно до вимог ст. 195 ч.1 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Спірним у даній справі є рішення № 430 від 10 жовтня 2011 року виконавчого комітету Краснолуцької міської ради яким зобов'язано ОСОБА_4 демонтувати розпочате будівництво гаражу в районі будинків НОМЕР_1 та НОМЕР_2 АДРЕСА_1 в строк до 15 жовтня 2011 року. Пунктом 2 рішення передбачено, що у разі невиконання цього рішення виконкому, щодо демонтажу розпочатого будівництва гаражу в районі будинків НОМЕР_1 та НОМЕР_2 АДРЕСА_1, управлінню архітектури, містобудування та регулювання земельних відносин Краснолуцької міської ради звернутися до суду, для вирішення цього питання згідно діючого законодавства України (а.с. 8).
З тексту позовної заяви та пояснень позивача в судовому засіданні, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач незгоден з вказаним рішенням, оскільки вважає, що воно не має до нього жодного відношення, так як ніякого будівництва гаражу ним в районі будинків НОМЕР_1 та НОМЕР_2 АДРЕСА_1 не велося. Він є власником земельної ділянки площею 0,0100 га у АДРЕСА_2, наданої йому для будівництва індивідуального гаражу. Право власності на земельну ділянку підтверджується державним актом серія ЯЛ № 615289 за адресою АДРЕСА_2, виданого на його ім'я.
Як встановлено з пояснень позивача в суді апеляційної інстанції на даний час прийнятим рішенням № 430, порушуються його права, оскільки спірне рішення покладено в основу рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 10 січня 2012 року, яким його зобов'язано провести демонтаж самочинно збудованої споруди гаражу, розташованої за адресою АДРЕСА_1 район будинків НОМЕР_1, НОМЕР_2.
Як встановлено судом апеляційної інстанції з постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції від 06 вересня 2013 року про накладення штрафу, на підставі вказаного судового рішення 24 травня 2012 року відкрито виконавче провадження. В червні 2012 року державним виконавцем було надіслано заяву про роз'яснення змісту виконавчого документу та зупинено у зв'язку з цим виконавче провадження. 15 липня 2013 року виконавче провадження було поновлено та постановою від 06 вересня 2013 року на позивача накладено штраф за невиконання рішення Краснолуцького міського суду Луганської області щодо проведення демонтажу самочинно збудованої споруди гаражу за адресою АДРЕСА_1 район будинків НОМЕР_1, НОМЕР_2 в сумі 340 гривень (а.с. 221-222).
Отже судова колегія робить висновок про те, спірне рішення № 430 дійсно порушує права позивача, що є підставою для звернення до суду за судовим захистом.
Щодо доводів апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно було вирішено питання поновлення строку звернення до суду, оскільки вирішення зазначено питання можливо як на стадії відкриття провадження у справі, в ході підготовчого провадження так і судового розгляду. Як в суді першої так і апеляційної інстанції відповідачем не доведено факту отримання спірного рішення № 430 від 10 жовтня 2011 року, а фактичне порушення прав позивача відбувається з 15 липня 2013 року (день поновлення виконавчого провадження).
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, підставою для прийняття рішення виконавчого комітету Краснолуцької міської ради № 430 від 10 жовтня 2011 року стали колективні скарги щодо розпочатого будівництва гаражу ОСОБА_4 в районі будинків НОМЕР_1 НОМЕР_2 АДРЕСА_1. Виконавчий комітет Краснолуцької міської ради приймаючи спірне рішення посилається на Закон України «Про звернення громадян» та ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування», яка передбачає повноваження виконавчих органів міських рад у галузі будівництва.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради на підставі скарг Кл.-796 від 20.09.2011 року, Кл.-738 від 02.09.2011 року не проводилась перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а акт перевірки Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 25 жовтня 2011 року не може бути покладено в основу рішення № 430 від 10 жовтня 2011 року, оскільки акт перевірки складено вже після прийняття спірного рішення. Крім того, як встановлено зі змісту акту перевірки (а.с. 115-116) згідно рішення Краснолуцької міської ради № 57/10 від 28.12.2010 року був затверджений проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та передачі безоплатно у власність земельну ділянку ОСОБА_4 площею 0,0100 га за адресою АДРЕСА_2 для будівництва гаражу. Право власності на земельну ділянку підтверджується Державним актом, який зареєстровано в Краснолуцькому міському відділі Луганської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель від 10.06.2008 року запис за № 441160001000163. Отже вказаним актом підтверджено наявність права ОСОБА_4 на будівництво гаражу за адресою АДРЕСА_2, щодо встановлення в акті перевірки факту самочинного будівництва гаражу ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 в районі будинків НОМЕР_1, НОМЕР_2, то судова колегія звертає увагу на те, що визначення вказаної адреси було здійснено за допомогою посадової особи управління архітектури містобудування та земельних віносин Кочетова М.А. та рішення виконавчого комітету Краснолуцької міської ради від 10 жовтня 2011 року № 430, яке є спірним у даній справі, зазначене підтверджується листом першого заступника начальника інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 01.11.2013 року № 7/12-736с вих. (а.с.172).
З цього приводу судова колегія звертає увагу на те, що в основу акту перевірки від 25 жовтня 2011 року знов покладено спірне рішення № 430. Крім того, судова колегія зауважує, що адреса за якою проводиться будівництво об'єкту не може встановлюватися показаннями свідків.
Як встановлено з матеріалів справи рішенням Краснолуцької міської ради 3-ї сесії шостого скликання Краснолуцької міської ради № 57/10 від 28.12.2010р. затверджено проект відведення земельної ділянки ОСОБА_4, площею 0,0100 га у АДРЕСА_2, для будівництва індивідуального гаражу. На підставі рішення № 57/10 від 28.12.2010р. Краснолуцької міської ради позивачем було отримано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 615289. Згідно повідомлення Управління держкомзему у м. Красний Луч Луганської області № 6-2/29 від 06.12.2010р. на ім'я ОСОБА_4, земельній ділянці площею 0,0100 га за адресою: АДРЕСА_2, присвоєно кадастровий № 4411600000:30:018:0031.
Правовстановлюючі документи виконані згідно законодавства України на об'єкт нерухомості, індивідуальний гараж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 23-89). Судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої в Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області ОСОБА_4 здійснювалось будівництво гаражу за адресою АДРЕСА_2 (а.с.72-76). В декларації про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрованої в інспекції ДАБК у Луганській області також йдеться про будівництво споруди індивідуального гаражу за адресою АДРЕСА_2. (а.с. 77-81). Технічний паспорт на гараж, виданий Краснолуцьким бюро технічної інвентаризації зазначає адресу гаражу також вул. Шевченко (а.с. 82-86).
Посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції обставин, встановлених судовим рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 10 січня 2012 року, судова колегія не приймає з урахуванням того, що підставою для звернення до суду Управління архітектури, містобудування та регулювання земельних відносин Краснолуцької міської ради з позовом до ОСОБА_4 про демонтаж самочинно збудованого гаражу слугувало саме рішення виконавчого комітету Краснолуцької міської ради від 10.10.2011 року № 430, законність та обґрунтованість якого є предметом розгляду даної справи (а.с. 122-124).
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки обставинам встановленим ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 12 листопада 2012 року.
З цього приводу судова колегія зазначає наступне. Як встановлено з матеріалів справи, ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 12 листопада 2012 року було скасовано рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 серпня 2012 року, яким визнано споруду гаражу зведену ОСОБА_4, розташовану за адресою АДРЕСА_2 самочинно збудованою та такою що підлягає знесенню та зобов'язано ОСОБА_4 провести демонтаж самочинно збудованої споруди гаражу, розташованого за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 125-130, 131). Скасовуючи та закриваючи провадження у справі Апеляційний суд Луганської області в ухвалі від 12.11.2012 року вказав на те, що при винесення рішення суд першої інстанції вказав, що спірний гараж фактично є розташованим у дворі багатоповерхового будинку НОМЕР_1, НОМЕР_2 АДРЕСА_1, а у резолютивній частині рішення визнав самочинно збудованою споруду гаражу, розташовану за адресою АДРЕСА_2.
У відповідності до вимог ст. 71 ч.2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що відповідач як суб'єкт владних повноважень як в суді першої так і апеляційної інстанції не довів належними та допустимими доказами що ОСОБА_4 здійснювалось будівництво гаражу саме за адресою АДРЕСА_1, район будинків НОМЕР_1, НОМЕР_2.
Щодо вимог апеляційної скарги про скасування судового рішення та направлення справи до суду першої інстанції на новий судовий розгляд, то судова колегія зазначає, що повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду визначені ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не наділяє правом суд апеляційної інстанції повертати справу до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Краснолуцької міської Ради Луганської області на постанову Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 року у справі № 413/5191/13-а залишити без задоволення.
Постанову Краснолуцького міського суду Луганської області від 14 листопада 2013 року у справі № 413/5191/13-а залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено 23 грудня 2013 року.
Колегія суддів І.А. Васильєва
В.Г. Яманко
Е.Г. Казначеєв