Постанова від 19.12.2013 по справі 2-а-8690/09/1570

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 р.Справа № 2-а-8690/09/1570

Категорія: 5.4 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Одеський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Зуєвої Л.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу сектора в Одеській області Державної інспекції України з контролю за цінами в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року по справі за адміністративним позовом комунального підприємства «Вишукувач» до сектора в Одеській області Державної інспекції України з контролю за цінами в Одеській області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Вишукувач» звернулось до Одеського адміністративного суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області, яким просило скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області № 421 від 18 серпня 2008 р. про застосування до КП «Вишукувач» економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін».

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що ч. 2 ст. 1 ЗУ «Про захист конституційних прав громадян на землю» визначає вартість землевпорядних робіт з виготовлення державного акта. Вартість послуг КП «Вишукувач» по виготовленню державного акта не перевищує 153,00грн., а в акті перевірки необґрунтовано об'єднані різні види робіт - топографо-геодезічні з землевпорядними по виготовленню документа, що підтверджує право власності на земельну ділянку.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення згідно з якими КП «Вишукувач» в порушення п. 2 ст. 1 ЗУ «Про захист конституційних прав громадян на землю», ст.ст. 1, 56 ЗУ «Про землеустрій» необґрунтовано стягувало з громадян при безоплатній передачі земельних ділянок у власність за роботи із землеустрою щодо виготовлення документів, які підтверджують право власності на земельні ділянки 553,10 грн. замість встановленого граничного рівня 153,00 грн. Внаслідок таких неправомірних дій, КП «Вишукувач» необґрунтовано отримало додаткову виручку в сумі 66.016,5 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року, адміністративний позов КП «Вишукувач» задоволений повністю. Скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області № 421 від 18 серпня 2008 р. про застосування до КП «Вишукувач» економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін».

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Державна інспекція з контролю за цінами подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане оскаржене судове рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні та інші види робот не входять до складу робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку. В зв'язку з чим, стягнення з громадян плати 553,00 грн. замість встановленого законом гранічного розміру 153,00 грн. є правомірним.

Вартість послуг КП «Вишукувач» по виготовленню державного акта не перевищує 153,00грн., а в акті перевірки необґрунтовано об'єднані різні види робіт - топографо-геодезічні з землевпорядними по виготовленню документа, що підтверджує право власності на земельну ділянку.

Виконання топографо-геодезичних робіт передує землевпорядним роботам, не входять до складу землевпорядних і підлягають окремій оплаті. Отримані при виконанні робіт із землеустрою, понад встановлені тарифи, кошти не є складовою частиною землевпорядних робіт та прибутком підприємства, а сплачувались громадянами в якості оплати топографо-геодезичних робіт.

На думку колегії суддів такий висновок є помилковим з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем у період з 23 липня 2008 року по 07 серпня 2008 року було проведено планову перевірку Комунального підприємства «Вишукувач» з питань формування та застосування розмірів плати (тарифів) на послуги із землеустрою згідно діючого законодавства.

За результатами проведеної перевірки було складено Акт № 000561 від 07 серпня 2008 року, в якому зроблено висновок, що в період з 01 серпня 2007 року по 01 серпня 2008 року, КП «Вишукувач» в порушення п. 2 ст. 1 ЗУ «Про захист конституційних прав громадян на землю», ст.ст. 1, 56 ЗУ «Про землеустрій», спільного Наказу Державного комітету України по земельним ресурсам, МФУ, МЕУ «Про затвердження розмірів плати земельно-кадастрових робіт та послуг» від 15 червня 2001 року № 97/298/124, стягувало з громадян при безоплатній передачі земельних ділянок у власність за роботи із землеустрою щодо виготовлення документів, які підтверджують право власності на земельні ділянки 553,10 грн. замість встановленого граничного рівня 153,00 грн. Внаслідок таких неправомірних дій, КП «Вишукувач» необґрунтовано отримало додаткову виручку в сумі 66.016,5 грн.

18 серпня 2008 року, було прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 421, яким вирішено вилучити у КП «Вишукувач» і дохід державного бюджету 66.016,50 грн. необґрунтовано отриманої виручки та стягнути штраф в сумі 132.033,00 грн.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення», державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Згідно ст. 9 Закону України "Про ціни і ціноутворення" визначено, що державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України.

Статтею 1 Закону України «Про захист конституційних прав громадян на землю» встановлено, що вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку, при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України, відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, крім випадків, визначених частиною першою цієї статті, не може перевищувати дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 153,00 грн.

У статті 1 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 р. № 858-IV міститься визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміна «види робіт із землеустрою» - це обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи, що виконуються з метою складання документації із землеустрою.

Згідно ст. 184 Земельного кодексу України визначено, що землеустрій передбачає складання проектів відведення земельних ділянок; встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок; підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею; розроблення іншої землевпорядної документації, пов'язаної з використанням та охороною земель.

За змістом статті 56 Закону № 858-IV складовою частиною технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку є матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки.

На виконання пункту 21 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо врегулювання цін (тарифів)" Державний комітет України по земельних ресурсах наказом № 264 від 12 серпня 2004 року, зі змінами та доповненнями, внесеними 06 грудня 2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2004 року за № 1042/9641, затвердив граничні розміри плати з виконання землевпорядних робіт.

Наказом встановлено, що розмір вартості робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку, при виділені в натурі (на місцевості) земельної ділянки власнику земельної частки (паю) не може перевищувати п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку, при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України відповідно до ст. 121 Земельного Кодексу України, крім випадків, визначених частиною першої цієї статті, не може перевищувати дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про землеустрій", документація із землеустрою - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюються використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Згідно зі ст. 25 цього Закону одними з видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), та технічна документація щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що роботи із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки, є пов'язаними між собою та такими, що доповнюють одна одну, виконуються в комплексі, передбачають як польові вимірювання, так і обробку теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж ділянок та лінійні проміри між точками по межах земельної ділянки, який відповідно до ст. 56 ЗУ «Про землеустрій», є завершальним в переліку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку.

Оскільки Законом України «Про захист конституційних прав громадян на землю» встановлено граничну вартість робіт не на конкретний вид документації із землеустрію, а на всі роботи із землеустрію, які необхідні для складання державного акта, то вартість робіт за виконання робіт зі встановлення меж земельної ділянки в натурі відповідно до цього закону не може стягуватись понад визначену граничну вартість.

Зазначена позиція суду також узгоджена з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 16 жовтня 2012 року у справі № 21-178а12.

Апеляційний суд також вважає необгрунтованним посилання суду першої інстанції на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду в Одеській області від 22 липня 2008 року, оскільки згідно ст.. 72 КАС України від доказування звільняються обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, а не правова позиція, викладена судом за результатами аналізу вказаних обставин.

Наведене обумовлює неправильність висновку суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та, відповідно, про наявність підстав для їх задоволення.

Доводи апеляційної скарги також спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу п. 4 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, п. 3 ч.1 ст. 198, п. 4 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу сектора в Одеській області Державної інспекції України з контролю за цінами в Одеській області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову комунального підприємства «Вишукувач» відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Зуєва Л.Є.

Попередній документ
36269788
Наступний документ
36269790
Інформація про рішення:
№ рішення: 36269789
№ справи: 2-а-8690/09/1570
Дата рішення: 19.12.2013
Дата публікації: 25.12.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо: