24 грудня 2013 рокум. ПолтаваСправа №816/6833/13-а
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Карлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - позивач, Карлівська ОДПІ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ФОП ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу, посилаючись на наявність за особовим рахунком відповідача заборгованості зі сплати податку на додану вартість в розмірі 136 118 грн. 75 коп. та податку з доходів фізичних осіб в розмірі 197 827 грн. 48 коп.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав.
Як визначено частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
При цьому, відповідно до положень частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи достатність наданих сторонами доказів, а також, беручи до уваги відсутність потреби у допиті свідка чи експерта, суд, в судовому засіданні 16 грудня 2013 року, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 26 січня 2007 року у встановленому законом порядку зареєстрований як фізична особа - підприємець та перебуває на обліку платників податків в Карлівській ОДПІ з 29 січня 2007 року /а.с. 4-5/.
За особовим рахунком відповідача обліковується податковий борг зі сплати податку на додану вартість в розмірі 136 118 грн. 75 коп. та податку з доходів фізичних осіб в розмірі 197 827 грн. 48 коп., що виник за наступних обставин.
Фахівцем Карлівської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року.
За результатами перевірки складено акт від 23 липня 2013 року №32/17-2777301896, на підставі висновків якого позивачем 31 липня 2013 року винесено податкові повідомлення-рішення:
- №0000691629, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб загалом в розмірі 201 549 грн. 19 коп. (в тому числі, 133 686 грн. 13 коп. - основний платіж, 67 863 грн. 06 коп. - штрафні (фінансові) санкції) /а.с. 11/;
- №0000701629, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість загалом в розмірі 144 118 грн. 75 коп. (в тому числі, 115 295 грн. - основний платіж, 28 823 грн. 75 коп. - штрафні (фінансові) санкції) /а.с. 13/.
Вказані податкові повідомлення-рішення вручено ФОП ОСОБА_1 31 липня 2013 року /а.с. 12, 14/.
Доказів оскарження даних податкових повідомлень-рішень у встановленому законом порядку сторонами у справі не надано.
Оскільки відповідачем грошове зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, не сплачено, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог та відповідним доводам контролюючого органу, суд виходить з наступного.
Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
При цьому, підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеню, нараховану на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Оскільки відповідачем зазначені вище податкові повідомлення-рішення у встановленому законом порядку не оскаржено, грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 136 118 грн. 75 коп. та податку з доходів фізичних осіб в розмірі 197 827 грн. 48 коп. є узгодженим.
У зв'язку з несплатою відповідачем грошового зобов'язання у визначені Податковим кодексом України строки, дане зобов'язання набуло статусу податкового боргу.
Відповідачем податковий борг погашено частково, а саме: сплачено ПДВ в розмірі 8000 грн. та податок з доходів фізичних осіб в розмірі 3721 грн. 71 коп.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 вказаної статті визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Судом встановлено, що Карлівською ОДПІ сформовано та 16 серпня 2013 року вручено ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу від 16 серпня 2013 року №980-16 про сплату узгодженої суми грошового зобов'язання в розмірі 338 946 грн. 23 коп. /а.с. 15/.
Сторонами у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.
Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.
Разом з тим, наявність у ФОП ОСОБА_1 заборгованості за узгодженими грошовими зобов'язання зі сплати ПДВ та податку з доходів фізичних осіб підтверджується матеріалами справи в їх сукупності /а.с. 29-34/.
Суд враховує, що у поданому до суду позові Карлівською ОДПІ не конкретизовано за рахунок яких саме активів необхідно провести стягнення заборгованості: чи то за рахунок коштів з розрахункових рахунків відповідача, чи то за рахунок майна.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Позивачем до матеріалів справи надано довідку від 13 грудня 2013 року №07/18-01, зі змісту якої судом встановлено, що відповідач має відкриті розрахункові рахунки в банківських установах /а.с. 35/.
Зважаючи на зазначені вище положення Податкового кодексу України, якими встановлено черговість застосування контролюючим органом заходів по стягненню податкового боргу платника податків, суд дійшов висновку про те, що заборгованість ФОП ОСОБА_1 зі сплати ПДВ та податку з доходів фізичних осіб має бути стягнута саме з рахунків відповідача в банківських установах.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; АДРЕСА_1) кошти з рахунків у банках на суму податкового боргу зі сплати:
- податку на додану вартість в розмірі 136 118 (сто тридцять шість тисяч сто вісімнадцять) гривень 75 (сімдесят п'ять) копійок на р/р 31117029700499, одержувач: УДКС України у Чутівському районі, код ЄДРПОУ 37969661, банк одержувача - ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019;
- податку з доходів фізичних осіб в розмірі 197 827 (сто дев'яносто сім тисяч вісімсот двадцять сім) гривень 48 (сорок вісім) копійок на р/р 33217801700504, одержувач: Вільницька сільська рада, код ЄДРПОУ 37969661, банк одержувача - ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.О. Кукоба