23 грудня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/6905/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Удовіченка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Купріс М.В.,
представників позивача - Краснопіра В.М., Булочкіної Т.В.,
представника відповідача - Боровик Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Науково - виробничого підприємства "Фероліт" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
03 грудня 2013 року Науково - виробниче підприємство "Фероліт" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 18 липня 2013 року №00046722205/42.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняте відповідачем за наслідками перевірки спірне податкове повідомлення-рішення від 18 липня 2013 року №0004672205/42 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 71050 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 53004 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 18076 грн. є неправомірним, оскільки здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом в перевіряємому періоді повністю підтверджуються наявними у позивача первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. Зазначив, що договір укладений із Товариством із обмеженою відповідальністю "Благовест" містить усі істотні умови та відповідає вимогам передбачених законом. В звязку з чим вважає податкове повідомлення-рішення необгрунтованим та безпідставним.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У письмових запереченнях на позовну заяву посилався на те, що відповідно до акту перевірки від 02 липня 2013 року №11/22-04/31103705 про результати документальної перевірки позапланової виїзної перевірки НВП "Фероліт" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та додану вартість за період з 01 жовтня 2011 року по 30 червня 2012 року на кожну поставку товару від ТОВ "Благовест" до Науково-виробничого підприємства "Фероліт" надано не повний пакет документів, крім того, не всі надані документи оформлені належним чином. Зазначив, що під час перевірки був врахований акт Дніпродзержинської ОДПІ №955/39/22.2-07/32697704 від 31 січня 2013 року "Про результати проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Благовест" з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з ТОВ "Скрап-Мет" за весь період діяльності". За результатами перевірки не підтверджено факту поставок брухту чорного металу від ТОВ "Благовест" до НВП "Фероліт". В зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 18 липня 2013 року №00046722205/42 прийняте Кременчуцькою ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області правомірно, на підставі, в межах та у спосіб, що передбачений законодавством України
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Науково-виробниче підприємство "Фероліт" (ідентифікаційний код 31103705) зареєстровано як юридична особа 02 серпня 2000 року виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області (т.1 а.с. 166).
Відповідно до Довідки АБ №396946 з ЄДРПОУ видами діяльності позивача за КВЕД є: виготовлення інших готових металевих виробів, виробництво чавуну, сталі та феросплавів, діяльність у сфері інжинірингу, будівництво будівель, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, діяльність їдалень (т.2 а.с. 31).
Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість (т.1 а.с. 168), та перебуває на обліку платника податків в КОДПІ (т.1 а.с. 167).
Кременчуцькою ОДПІ на підставі підпункту 78.1.1 пунку 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI у період з 17 червня 2013 року по 21 червня 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Науково-виробничого підприємства "Фероліт" код ЄДРПОУ 31103705 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01 жовтня 2011 року по 30 червня 2012 року.
Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.
За результатами перевірки складено акт від 02 липня 2013 року №11/22-04/31103705 (т.1 а.с. 17-39), за висновками якого встановлено порушення підпункту 14.1.27 статті 14, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 53004 грн., у тому числі за: 4 квартал 2011 року в сумі 16853 грн., 1 квартал 2012 року в сумі 18121 грн., 2 квартал 2012 року в сумі 18031 грн.
Позивач, не погодившись із висновками, викладеними податковим органом в акті перевірки від 02 липня 2013 року №11/22-04/31103705 направив до податкового органу заперечення на вказаний акт (т.1 а.с. 45-47), за результатами розгляду якого КОДПІ підтвердила правильність викладених в акті висновків щодо порушення НВП "Фероліт" вимог податкового законодавства (т.1 а.с. 49-53).
Зі змісту акту перевірки вбачається, що під час проведення перевірки податковим органом досліджено наступні документи: Договір №08/11-2011 від 08 листопада 2011 року, Специфікації за №№ 1, 2, 3 до договору №08/11-2011 від 08 листопада 2011 року, податкові, товарно-транспортні накладні, приймально-здавальні акти, акти про походження брухту кольорових та чорних металів, копії посвідчень водіїв (перевізника), декларації з податку на прибуток та ПДВ за перевіряємий період, акт про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Благовест" (код ЄДРПОУ 32697704) №955/39/22.2-07/32697704 від 31 січня 2013 року, з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з ТОВ "Скрап-Мет" (код ЄДРПОУ 37400862) за весь період діяльності; при проведенні перевірки використані дані комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи податкового органу, а саме: Інтегрована, автоматизована інформаційна система ДПС Система "Податковий блок", АІС "Бест Звіт for Оracle".
На підставі акту перевірки від 02 липня 2013 року №11/22-04/31103705, КОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 липня 2013 року №0004672205/42, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 71080, в тому числі за основним платежем в розмірі 53004 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 18076 грн. (т.1 а.с. 43).
Позивач, не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 18 липня 2013 року №0004672205/42, направив до ГУ Міндоходів у Полтавській області скаргу (т.1 а.с. 125-131), за результатами розгляду якої Головним управлінням Міндоходів у Полтавській області залишено без задоволення (т.1 а.с.136-143). Повторна скарга подана до Міністерства доходів і зборів України також залишена без задоволення (т.1 а.с. 149-162).
Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням - рішенням у зв'язку із чим оскаржив його до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок ревізорів-інспекторів щодо заниження позивачем податку на прибуток.
Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI, який набрав чинності з 01.01.2011 Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Порядок визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, а також доходів та витрат платника податку, їх склад врегульовано розділом ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому, витрати, які не враховуються платником податку при визначенні оподатковуваного прибутку, встановлені статтею 139 Кодексу.
За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Щодо взаємовідносин НВП "Фероліт" із Товариством з обмеженою відповідальністю "Благовест" (код ЄДРПОУ 32697704) судом встановлені наступні фактичні обставини справи.
Так, взаємовідносини між позивачем та ТОВ "Благовест" відбувалися на підставі Договору №08/11-2011 від 08 листопада 2011 року (т.1 а.с. 54-60).
Згідно вказаного Договору Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупця лом та відходи чорних металів, що відповідає ДСТУ 4121-2002, далі по тексту "Товар", а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар та оплатити його на умовах, передбачених цим Договором. Вид, кількість, строки і ціна Товару фіксуються у відповідних Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору. На кожну партію Товару Продавець надає посвідчення про вибухонебезпечність, затверджене керівником підприємства, що переробляє металобрухт, акт походження і сертифікат якості. Поставка товару здійснюється автотранспортом на умовах СРТ - склад Покупця ("Інкотермс" у редакції 2010 р.). Продавець надає Покупцеві на товар, що поставляється відповідно до Договору: рахунок, накладну, податкову накладну, ТТН, акт походження покупець оплачує кожну партію Товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2012 року. Сторони мають статус платника податку на прибуток на загальних підставах, передбачених Податковим кодексом України.
У рамках виконання вказаного договору, позивачем у листопаді 2011 року та січні, квітні 2012 року придбано у ТОВ "Благовест" брухт чавунний вид 26 в кількості 130,97 тон на загальну суму 325629 грн.
Як слідує із матеріалів справи, за результатами здійснення господарської операції між НВП "Фероліт" та ТОВ "Благовест" з придбання товару, останнім було виписано наступні первинні документи: рахунки на оплату - №1 від 22 листопада 2011 року, №2 від 29 листопада 2011 року, №2 від 13 січня 2012 року та №2 від 13 квітня 2012 року, видаткові накладні - №1 від 22 листопада 2011 року, №2 від 29 листопада 2011 року, №2 від 13 січня 2012 та №2 від 13 квітня 2012 року, податкові накладні - №1 від 22 листопада 2011 року, №2 від 29 листопада 2011 року, №2 від 13 січня 2012 року (т.1 а.с.61-68, 90-92).
Дослідивши рахунки, податкові накладні, видаткові накладні, виписані ТОВ "Благовест" для документального оформлення господарських операцій з придбання НВП "Фероліт" товарів, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові та видаткова накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиницю виміру товару, кількість товару, ціну товару. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових та видаткової накладних судом не встановлено.
Судом встановлено, що розрахунок за придбаний товар проведений позивачем на користь ТОВ "Благовест" у повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок останнього, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями виписки по рахунку та платіжними дорученнями № 1575 від 06 грудня 2011 року, №1673 від 21 грудня 2011 року, №205 від 23 січня 2012 року та №1576 від 25 квітня 2012 року (т.1 а.с. 61-64, т.2 а.с. 16-27).
Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 №99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
На підставі наданого позивачем витягу з журналу реєстрації видачі довіреностей (т.1 а.с. 80-82) встановлено, що придбаний позивачем товар отриманийвідповідач уповноваженою особою НВП "Фероліт" Моісеєвою Н.Ю., підписи якої маються на видатковій накладній.
На кожну партію товару виписувалися: приймально-здавальні акти - №817 від 22 листопада 2011 року, №838 від 29 листопада 2011 року, №27 від 13 січня 2012 року та №276 від 13 квітня 2013 року (т1 а.с.77-79, 200), сертифікати відповідності - №1 від 22 листопада 2011 року, №2 від 29 листопада 2011 року, №2 від 13 січня 2012 року та №2 від 13 квітня 2012 року (т.1 а.с.201-204).
Транспортування придбаного позивачем товару підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними: від 22 листопада 2011 року №1, від 29 листопада 2011 року №2, від 13 січня 2012 року №2 та від 13 квітня 2012 року №2 (т.1 а.с.73-76).
Факт заїзду автотранспорту з ТМЦ на територію та облік на складі НВП "Фероліт" зафіксовано в журналі реєстрації метала і готової продукції на прохідній підприємства (т.1 а.с. 93-96) та в матеріальних звітах за листопад 2011 року, січень, квітень 2012 року по бухгалтерському рахунку №201 "Сировина та матеріали" (т.1 а.с. 97, 106, 117), та оприбутковано на підприємстві, що підтверджується прибутковими ордерами №2010 від 22 листопада 2011 року, №2072 від 29 листопада 2011 року, №89 від 13 січня 2012 року, № 756 від 13 квітня 2012 року (т.1 а.с. 99-100, 108, 119).
У подальшому придбаний НВП "Фероліт" товар використано у господарській діяльності останнього, а саме: списано у виробництво тіл молольних.
При цьому, суд відмічає, що факт зберігання товару та подальшого його використання, податковим органом як в ході перевірки так і в ході судового розгляду справи не заперечувався.
Також, позивачем надано Ліцензію Міністерства промислової політики України виданої Товариству з обмеженою відповідальністю "Благовест" на право заготовляти та переробляти металобрухт чорних металів (т.2 а.с. 30).
Суд враховує, що відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.
Стосовно контрагента позивача - ТОВ "Благовест" то слід зазначити, що фактів визнання недійсними або анулювання свідоцтв про державну реєстрацію на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено; продавці знаходилися в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платниками податку на додану вартість.
Висновок про заниження податку на прибуток за 4 квартал 2011 року, 1-2 квартал 2012 року зроблено відповідачем на підставі акту №955/39/22.2-07/32697704 від 31 січня 2013 року позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Благовест", з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з ТОВ "Скрап-Мет" за весь період діяльності.
Так, податковий орган посилається на встановлене в ході перевірки ТОВ "Благовест" порушення підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті191, пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 та пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України №2755-VI від 02 грудня 2010 року (із змінами та доповненнями) в частині придбання товарів від ТОВ "Скрап-Мет" та в подальшому нібито реалізованих на НВП "Фероліт" та ТОВ "Промислова комплектація" завищено скориговані валові доходи та доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 506000 грн., у тому числі: VI квартал 2011 року - 182000 грн., I квартал 2012 року - 224 000 грн., II квартал 2012 року - 100000 грн.
Відповідно до частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому відповідач невірно ставить правомірність віднесення витрат на придбання товару позивачем в залежність від результатів фінансово-господарської діяльності контрагента ТОВ "Благовест" оскільки таке законом не передбачено.
Крім того, податковим органом не надано суду прийнятих за наслідками проведених перевірок контрагентів позивача податкових повідомлень-рішень, якими б вказаному підприємству були визначені податкові зобов'язання чи застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками здійснення господарських операцій з позивачем у справі.
Також, варто зазначити, що на підставі даних податкових декларацій, звітів, даних актів перевірок, тим більше щодо контрагентів подальших ланцюгів, не може бути встановлено, відсутність господарської операції позивача з його безпосереднім контрагентом, відсутність об'єкту оподаткування ПДВ та економічної обґрунтованості здійснення фінансово-господарської операції, та наявність підстав для визнання правочину нікчемним.
Суд вважає, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Відповідачем не надано жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб НВП "Фероліт" чи його контрагента ТОВ "Благовест". В акті перевірки податковим органом не встановлений факт відсутності тих товарно-матеріальних цінностей, за результатами придбання яких позивачем сформовано витрати.
За приписами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що відповідач в ході судового розгляду справи правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 18 липня 2013 року №0004672205/42 не довів, а відтак позовні вимоги НВП "Фероліт" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини другої статті 11 Кодексу, визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 липня 2013 року №0004672205/42.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.
Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Як свідчить наявне у матеріалах справи платіжне доручення №1356 від 28 листопада 2013 року, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом Науково - виробничим підприємством "Фероліт" сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, що становить 172,05 грн.
Підпунктом 3 частини дев'ятої Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України встановлено, що у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.
У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь Науково - виробничого підприємства "Фероліт" підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 172,05 грн шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області.
В силу статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, а тому судовий збір в сумі, що становить 90 відсотків розміру ставки судового збору, з відповідача до державного бюджету не стягується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86, 159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України -
Адміністративний позов Науково - виробничого підприємства "Фероліт" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 18 липня 2013 року №0004672205/42.
Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Науково - виробничого підприємства "Фероліт" судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 172 /сто сімдесят дві/ гривні 05 /п'ять копійок.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 24 грудня 2013 року.
Суддя С.О. Удовіченко