ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
24 грудня 2013 року № 813/8938/13-а
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Хоми О.П., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Львові адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області (далі - УПФУ у Яворівському районі) звернулось з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з вимогою стягнути заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка становить 483 грн 06 коп.
Сторони належним чином повідомлялись про розгляд справи в порядку скороченого провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідачем не подано заперечення проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову у передбачений частиною третьою статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України десятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття скороченого провадження.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини справи та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для прийняття рішення в порядку скороченого провадження, виходячи з наступного.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) регулюються цим Законом.
Виключно цим нормативно-правовим актом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до статті 18 Закону № 1058-IV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України у порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, з яких складається система оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Відповідно до частини шостої статті 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).
Відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язаний сплачувати страхові внески в установлені частиною шостою статті 20 Закону № 1058-ІV строки.
Відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату боргу є виконавчим документом.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про оплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом із застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.
Відповідач у визначений законом строк не здійснив сплату недоїмки, у зв'язку з чим УПФУ в Яворівському районі ОСОБА_1 надіслано вимогу про сплату боргу № Ф-731 від 01.06.2011 року.
Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується ( ч. 15 ст.106 Закону № 1058-ІV).
Матеріалами справи підтверджується наявність боргу ФОП ОСОБА_1 перед УПФУ в Яворівському районі в розмірі 483 грн 06 коп.
Докази погашення заборгованості відповідачем суду не представлені.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами, тому недоїмка в розмірі 483 грн 06 коп підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місцепроживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області 483 (чотириста вісімдесят три) грн 06 коп заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження, виконується негайно.
Суддя Хома О.П.