9.5
Іменем України
16 грудня 2013 року Справа № 812/9548/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Каюди А.М.
при секретарі судового засідання Майбороді С.Г.
за участю:
представника позивача: Топольськової І.С. (довіреність від 17.07.2013 №6434)
Русіна Р.П. (довіреність від 13.12.2013 №11857)
представника відповідача: Мамиги А.В. (довіреність від 03.013.2013 №11)
Красовської А.А. (довіреність від 13.12.2013 №590)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в Луганській області до Державного підприємства "Іванівське лісомисливське господарство" про зобов'язання виконати вимогу,-
20 листопада 2013 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Луганській області до Державного підприємства "Іванівське лісомисливське господарство", в якому позивач просив зобов'язати відповідача виконати вимогу Державної фінансової інспекції в Луганській області від 21.08.2013 №12-07-14-14/7722, а саме пункт 1 в частині відшкодування збитків у загальній сумі 26359,34 грн. та пункт 3 в частині стягнення коштів в сумі 11340 грн.
На обґрунтування заявлених вимог позивач, посилаючись на статті 10 та 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" зазначив, що за наслідками ревізії відповідача на підставі акту ревізії від 08.08.2013 №07-21/010 21.08.2013 було прийнято вимогу №12-07-14-14/7722. За даними зворотної інформації від 20.09.2013 № 440 від Державного підприємства «Іванівське лісомисливське господарство» встановлено, що вимога виконується поступово. З метою усунення порушень законодавства, виявлених проведеною ревізією, об'єктом контролю проведено певні заходи, проте станом на 08.11.2013 залишаються не виконані пункт 1 та пункт 3 вимоги.
В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги просили задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач надав письмові заперечення проти позову, просив суд відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Судом встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в Луганській області на виконання п. 1.2.5.2 плану роботи на 2 квартал 2013 року було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Іванівське лісомисливське господарство" за період з 01.04.2009 по 01.06.2013.
За результатами проведеного контрольного заходу було складено акт ревізії від 08.08.2013 року № 07-21/010, який було підписано об'єктом контролю 23.09.2011 року без заперечень, що свідчить про згоду та визнання відповідачем встановлених порушень (а.с. 10-89).
ДФІ в Луганській області, керуючись ст. ст. 7, 10 Закону України „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 № 2939-ХІІ (зі змінами), направило відповідачу вимогу від 21.08.2013 року № 12-07-14-14/7722 про усунення порушень з терміном виконання до 22.09.2013 року (а.с. 116-119).
Відповідач заперечення до акту ревізії не складав та не надсилав їх для узгодження до ДФІ, у судовому порядку вимогу не оскаржував відповідних доказів суду не надав.
Ревізією встановлено порушення чинного законодавства, що призвели до втрат на суму 101128,96 грн. та інших порушень на суму 11780,35 грн.
За даними зворотної інформації від 20.09.2013 № 440 від Державного підприємства «Іванівське лісомисливське господарство» встановлено, що вимога виконується поступово. З метою усунення порушень законодавства, виявлених проведеною ревізією, об'єктом контролю проведено певні заходи, проте станом на 08.11.2013 залишаються не виконані пункт 1 та пункт 3 вимоги (а.с. 120-151).
Так, співставленням відпускних та вільних договірних цін за період з 2009 по 2011 роки на лісопродукцію, затверджених по ДП «Іванівське лісомисливське господарство» та узгоджених з начальником Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства, із договірними цінами реалізації, встановлено випадки укладення договорів та подальшого продажу деревини дров'яної для технологічних потреб за цінами, нижчими від затверджених у Прейскурантах без наявності протоколів узгодження регульованої ціни на лісопродукцію, що призвело до втрат доходу ДП «Іванівське ЛМГ» на 26 359,34 грн.
Згідно договору постачання від 09.02.2009 №13, який укладено між ДП «Іванівське ЛМГ», у подальшому «Постачальник» в особі директора Шкуренко М.В, та ТОВ «Слобожанська лісопромислова компанія» у подальшому «Покупець» та специфікації до нього, з боку Постачальника підписано від імені колишнього директора Шкуренко М.В. та з боку Покупця від імені директора Жила О.С., ціна продажу деревини дров'яної для технологічних потреб склала 170 грн. (з ПДВ), за період з 01.04.2009 по 01.01.2010 фактично реалізовано деревини дров'яної для технологічних потреб 147,45 куб.м. по 170 грн. на загальну суму 20 889, 24 грн. при тому, що за діючими вільними договірними цінами на цей вид продукції мінімальна ціна по породах складає: 252 грн. - м'яка порода та 306 грн.-тверда порода (а.с. 174-179).
Згідно договору №6 від 04.01.2011 та специфікацій до нього деревина реалізовувалася за цінами 130, 175 та 190 грн., у той час як відповідно до затвердженого прейскуранта ціна повинна була складати 192 грн. (а.с. 180-187).
В акті ревізії та вимозі здійснено висновок, що в результаті укладання договорів на продаж продукції за цінами, нижчими від затверджених у Прейскуранті, ДП «Іванівське ЛМГ» втрачено доходів у сумі 26 359,34 грн.
Протоколи погодження вільних цін з ТОВ «Слобожанська лісомисливська компанія» під час ревізії не надавалися, не надані вони і суду.
Загальна сума реалізованої деревини дров'яної для технологічних потреб без протоколів узгодження регульованої ціни на лісопродукцію складає 26 359,34 грн., чим порушено вимоги Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах лісового господарства України затверджених наказом Державного комітету лісового господарства України від 08.11.2002 № 146, згідно яких вільні ціни на продукцію і послуги, затверджені директором підприємства, але не підтверджені протоколами погодження вільних цін, не дають права для застосування їх при реалізації продукції, ціною для реалізації є конкретний рівень вільної ціни та п. 4.1 Положення про порядок формування вільних цін і тарифів на продукцію, товари та послуги, затвердженого наказом Мінекономіки України від 27.12.1991 № 15, згідно якого вільні відпускні та оптові ціни (тарифи) вказуються в протоколі погодження, який підписується керівниками виготовлювача і споживача.
Внаслідок вищезазначеного ДП «Іванівське ЛМГ» недоотримало доходів у сумі 26 359, 34 грн.
Зведені дані щодо розрахунку суми втраченого доходу наведені у додатку №14 до акту ревізії (а.с. 104).
Представники відповідача у судовому засіданні визнали, що дійсно реалізація деревини здійснювалася за цінами нижчими від затверджених у прейскуранті та без складення відповідних протоколів погодження ціни. Також відповідачем визнається правильність відомостей щодо обсягів реалізованої деревини.
Натомість, відповідач у своїх запереченнях на позов та наданій таблиці (а.с. 158-160) зазначає, що підприємством не понесені збитки, а, навпаки, отримано прибуток, оскільки реалізація деревини, хоча і здійснювалася за цінами нижчими від затверджених, втім, все ж таки ціни реалізації були вищими за фактичну собівартість деревини. За таких обставин відповідач вважає, що ним не понесені збитки і в частині вимог про зобов'язання відшкодувати збитків у загальній сумі 26359,34 грн. слід відмовити.
Проте, суд не може погодитися з такими доводами відповідача, оскільки вони жодним чином не спростовують встановлених під час ревізії порушень, відповідач і сам визнає, що реалізація деревини відбувалася за цінами нижчими за затверджені без складання протоколів погодження ціни, саме це і є порушенням, і саме різниця між затвердженою ціною за якою повинна була реалізовуватися деревина та фактичною ціною реалізації підлягає відшкодуванню.
З метою стягнення коштів, що призвели до втрат доходу підприємства у загальній сумі 26 359,34 грн. (на виконання 1 пункту вимоги) ДП «Іванівське ЛМГ» до ТОВ «Слобожанська лісопромислова компанія» була направлена Претензія від 07.08.2013 № 388. Проте, станом на 08.11.2013 кошти не відшкодовано та не повідомлено Інспекцію про стан виконання претензії. Так само, відповідач не повідомив і суд про заходи вжиті для виконання цього пункту вимоги, не надав доказів звернення до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ «Слобожанська лісопромислова компанія» коштів.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог стосовно зобов'язання відповідача виконати пункт 1 вимоги Державної фінансової інспекції в Луганській області від 21.08.2013 №12-07-14-14/7722 в частині відшкодування збитків у загальній сумі 26359,34 грн.
Щодо пункту 3 вимоги, судом встановлено наступне.
Ревізією дотримання законодавства при встановленні посадових окладів, надбавок та доплат, проведеною суцільно за період з 01.04.2009 по 01.06.2013 встановлено, що в порушення вимог ст. 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР, відповідно до наказу «Про встановлення надбавки до посадового окладу» від 01.04.2010 № 30 за підписом директора Шкуренко М.В., юрисконсульту Підприємства Мамигі А.В. встановлено надбавку за виконання, крім прямих посадових обов'язків, додаткових робіт, пов'язаних з поданням позовних заяв в судах різних інстанцій в Луганській та Донецькій областях, представленням інтересів підприємства в судах, що обумовлює роз'їзний характер робіт в розмірі 600 грн. в місяць.
Слід визначити, що умовами Колективного договору на 2004-2006 роки, дія якого подовжена до 2012 року, Галузевої угоди між Державним комітетом лісового господарства України і профспілкою працівників лісового господарства України на 2010-2012 роки надбавка за роз'їзний характер робіт не передбачена.
Крім того, в ході ревізії встановлено, що відповідно до умов п. 3.14 Посадової інструкції юрисконсульта ДП «Іванівське ЛМГ», затвердженої наказом від 10.01.2008 №1, Посадової інструкції юрисконсульта ДП «Іванівське ЛМГ», затвердженої наказом від 25.11.2011 № 119, підготовка позовних заяв та представлення інтересів підприємства в судах відноситься до обов'язків юрисконсульта.
Відповідне порушення призвело до зайвого нарахування та виплати цієї надбавки юрисконсульту Підприємства Мамигі А.В. за період з 01.04.2010 по 30.11.2011 на загальну суму 11 340 грн., в т.ч. за період з 01.04.2010 по 31.12.2010 - 5 400 грн., за період з 01.01.2011 по 30.11.2011 - 5 940 грн.
Вимогами п. 6 контракту з директором ДТТ «Іванівське ЛМГ» Шкуренко М.В., укладеному на період з 16.11.2005 по 15.11.2010 передбачено, що керівник здійснює поточне керівництво підприємством, організує виробничо-господарську діяльність, забезпечує виконання завдань, передбачених законодавством, статутом підприємства.
Пунктом 7. 4 Статуту передбачено, що керівник підприємства несе повну відповідальність за стан та діяльність підприємства, розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства, укладає договори.
На виконання п. 3 вимоги з метою відшкодування збитків за період з 15.11.2011 по 31.12.2012 р.р. кошти у сумі 5 673,33 грн. були внесені в касу підприємства, а стосовно коштів у сумі 11 340,00 грн. за період з 01.04.2010 по 15.11.2011 р.р. від колишнього директора отримана заява на добровільне погашення боргу на протязі 24-х місяців.
Всі викладені обставини підтверджені матеріалами справи та визнаються відповідачем (а.с. 90-103, 124).
В своїх запереченнях на позов відповідач не зазначає жодних доводів що спростовують неправомірність нарахування надбавки юрисконсульту, втім, посилаючись на заяву колишнього директора сплачувати суму понесених збитків протягом 24 місяців вважає вимогу в цій частині виконаною. Суд не може погодитися з доводами відповідача, вважає встановлені актом ревізії порушення в цій частині доведеними, а стосовно виконання вимоги зазначає, що розстрочка її виконання може встановлюватися судом під час розгляду відповідної справи до зобов'язання виконати вимогу ДФІ, втім, в жодному випадку не самим об'єктом контролю.
Щодо суми яка підлягає відшкодуванню в судовому засіданні 16.12.2013 відповідачем було надано суду копії двох прибуткових ордерів від 17 та 29 жовтня про на загальну суму 1040 грн. (а.с. 191-192), втім, не надано оригіналів цих документів для огляду. За таких обставин суд не може прийняти їх до уваги як належні докази та вважає, що стосовно пункту 3 вимоги відповідач повинен виконати його в межах суми 11340 грн. здійснені платежі у разі їх документального підтвердження будуть враховані на стадії виконання даного судового рішення.
Доводи відповідача наведені в запереченнях не спростовують встановлених під час проведення ревізії порушень та не свідчать про фактичне виконання вимоги ДФІ.
Пунктом 10 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Так само, пунктом 50 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою КМУ №550 від 20.05.2006, визначено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки позивачем зазначені витрати не здійснювалися, вони не підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Державної фінансової інспекції в Луганській області до Державного підприємства "Іванівське лісомисливське господарство" про зобов"язання виконати вимогу задовольнити повністю.
Зобов'язати Державне підприємство "Іванівське лісомисливське господарство" виконати пункт 1 вимоги Державної фінансової інспекції в Луганській області від 21.08.2013 №12-07-14-14/7722 в частині відшкодування збитків у загальній сумі 26359,34 грн.
Зобов'язати Державне підприємство "Іванівське лісомисливське господарство" виконати пункт 3 вимоги Державної фінансової інспекції в Луганській області від 21.08.2013 №12-07-14-14/7722 в частині стягнення коштів в сумі 11340 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова у повному обсязі складена 23.12.2013.
Суддя А.М. Каюда