20 грудня 2013 року 810/6665/13-а
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування вимоги про сплату недоїмки,
05.12.2013 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання дій відповідача неправомірними, скасування вимоги №Ф102 від 19.11.2013 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 6960,48 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2013 прийнято відмову представника позивача від позовної вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання дій протиправними, провадження у справі в цій частині закрито.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач всупереч нормам чинного законодавства визначив суму зі сплати єдиного внеску, не врахувавши, що позивач є пенсіонером за віком і звільнений від сплати єдиного внеску в силу положень ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI).
Відповідач проти позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
В обгрунтування заперечень на адміністративний позов відповідач зазначив, що від сплати єдиного внеску звільняються тільки особи, які є пенсіонерами за віком відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), а позивач отримує пенсію за віком, призначену відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», отже не є пенсіонером за віком в розумінні п. 4 ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI.
Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.
Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА №568586 ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована як фізична особа-підприємець 23.03.1997, номер запису в ЄДР - 23530170000003404.
З пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 від 14.04.2010 вбачається, що позивач отримує пенсію за віком, термін дії посвідчення - довічно.
У матеріалах справи наявна копія посвідчення позивача як громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) серії НОМЕР_3 від 04.01.1994.
19.11.2013 Податковим органом сформовано та направлено на адресу позивача вимогу №Ф-102 від 19.11.2013 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 6960,48 грн.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2013 відповідача, серед іншого, зобов'язано надати суду розрахунок суми недоїмки відповідно до оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки). Зазначений розрахунок у строк, встановлений судом, відповідачем наданий не був.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону № 2464-VI особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вказана норма набрала законної сили 06 серпня 2011 року.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.
Разом з тим, відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У даному випадку положення статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» потрібно розуміти в контексті з положеннями статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відтак, пенсія за віком може бути надана особі, яка не досягла пенсійного віку, встановленого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за умови, якщо остання працювала або проживала на територіях радіоактивного забруднення.
Обставини щодо призначення позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також перебування позивача на спрощеній системі оподаткування відповідачем не заперечується.
Частиною четвертою статті 4 Закону № 2464-VI визначені необхідні умови для звільнення від сплати єдиного внеску, а саме: особа обрала спрощену систему оподаткування і є пенсіонером за віком або інвалідом та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Положеннями вищевказаної статті не передбачено, що саме особи, яким надано пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», звільняються від сплати за себе єдиного внеску. Таким чином, спростовуються заперечення відповідача стосовно того, що звільнення від сплати єдиного внеску не стосується тих осіб, які отримують інші види пенсійних виплат, не передбачені статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На неправомірність нарахування позивачу недоїмки зі сплати єдиного внеску свідчать також норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII.
Так, статтею 2 визначені види державних пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії (пункт "б" статті 2 втратив чинність у частині призначення соціальних пенсій згідно із Законом України від 31.05.2005 року № 2603-IV).
Отже, як вбачається із системного аналізу законодавства України у сфері пенсійного забезпечення є чотири різновиди трудових пенсій, в тому числі і пенсія за віком, яка і включає в себе пенсію за віком на пільгових умовах.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно та безпідставно звужує коло осіб, які звільняються від сплати єдиного внеску.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем належних та допустимих доказів правомірності нарахування позивачу недоїмки зі сплати єдиного внеску відповідно до оскаржуваної вимоги надано не було, отже адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-102 від 19 листопада 2013 року в сумі 6960 (шість тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. 48 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 172 (сто сімдесят дві) грн. 05 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Спиридонова В.О.