ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" грудня 2013 р. Справа № 809/902/13-a
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Боршовського Т.І.
за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.
представника позивача: ОСОБА_1
представників відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України"
до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області
про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000342206 та № 0000332206 від 19.11.2012 року,-
Дочірнє підприємство «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» (надалі - позивач, ДП) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - відповідач, ОДПІ) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000342206 та № 0000332206 від 19.11.2012 року.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ДПІ в м.Івано-Франківську протиправно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення про донарахування сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 220644 грн. та податку на прибуток на суму 5325462 грн., оскільки вони ґрунтується на безпідставних висновках податкового органу, викладених в акті планової виїзної документальної перевірки ДП «Івано-Франківський облавтодор» від 05.11.2012 року про безтоварність операцій щодо придбання в ПП «Л.В.М» та ТОВ «Євроконсалтсервісгруп» товарно-матеріальних цінностей в період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року. Позивач вказує на те, що господарські операції були підтверджені поданими податковому органу первинними бухгалтерськими документами, податковими накладними, виданими зазначеними контрагентами, та були виконані у відповідності до укладених між ними договорів. Також позивач посилається на те, що доводи ДПІ у м. Івано-Франківську про те, що у ДП «Івано-Франківський облавтодор» та його контрагентів відсутні у достатній кількості трудові ресурси, транспортні засоби, виробничі потужності для здійснення господарської діяльності, є припущеннями відповідача, оскільки вказані обставини ним фактично не перевірялися. Натомість як на день проведення поставок, так і на день звернення до суду, продовжує позивач, підприємство володіє необхідними потужностями та кваліфікованим персоналом, що підтверджує факт здійснення вказаних операцій та можливість використання отриманих
товарно-матеріальних цінностей в своїй господарській діяльності для проведення робіт з ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, які прийняті та оплачені Службою автомобільних доріг в Івано-Франківській області.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях проти позову від 30.05.2013 року та доповненнях до заперечення від 24.07.2013 року. Зокрема, посилається на те, що в ході проведення перевірки встановлено, що в період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року ДП «Івано-Франківський облавтодор» здійснювало господарські операції по придбанню у ПП «Л.В.М» бітуму нафтового дорожнього (БНД 60/90), дизельного палива, транспортно-експедиційних послуг, та в ТОВ «Євроконсалтсервісгруп» чорнов'яжучого матеріалу, транспортних послуг. Однак під час перевірки податковим органом було взято до уваги пояснення провідного інженера відділу постачання позивача ОСОБА_4, завідувача асфальтно-бетонного заводу Богородчанського ДЕД ОСОБА_5, надані ними в порушеному кримінальному провадженні щодо посадових осіб ДП «Івано-Франківський облавтодор, про те, що підписи на видаткових накладних про отримання товару від ПП «Л.В.М» та ТОВ «Євроконсалтсервісгруп» за липень-серпень 2011 року виконані не ними, а невідомою особою. Також відповідач посилається на інформацію ДПІ в Печерському районі м.Києва, викладену в листі № 44487/7/23-1110 від 18.11.2012 року - по ТОВ «Євроконсалтсервісгруп», та ДПІ в Тячівському районі Закарпатської області - по ПП «Л.В.М» (довідка № 6/23-00/321650975 від 29.09.2011 року), про те, що стан вказаних платників податків за № 10 - «запит на встановлення місцезнаходження». Окрім цього, відповідач посилається на дані Системи автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, з яких вбачається розходження в декларуванні зобов'язань між постачальниками позивача та його контрагенами. Також відповідач посилається на те, що під час проведення перевірки позивачем не подано документів в підтвердження транспортування придбаних товарно-матеріальних цінностей, зокрема передбачених ст.ст. 1, 8, 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, товарно-транспортних накладних та дорожніх листів вантажного автомобіля. Окрім цього, вказує, що за перевізниками: ТОВ «ГСМ-Дніпро плюс», ТОВ «Станимир», ТОВ «Лек-Оіл», ПП «Кондор» транспортні засоби не зареєстровані. Щодо перевезень, здійснених ТОВ «ТД «Лайнер», по операціях з ТОВ «Євроконсалтсервісгруп», то за вказаним підприємством транспортні засоби не зареєстровані, а вказані в товарно-транспортних накладних транспортні засоби зареєстровані за фізичними особами з м.Києва та Дніпропетровська.
Представники відповідача в судовому засіданні підтримали вказані заперечення проти позову. При цьому, також пояснили, що перевіркою встановлено, що господарські операції позивача з ПП «Л.В.М», ТОВ «Євроконсалтсервісгруп», ТОВ «Техногідролюкс», ТОВ «Імпулс-плюс 2010» спрямовані на отримання позивачем податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, а тому податковим органом правомірно донараховано оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями відповідні суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, судом встановлено наступне.
Дочірнє підприємство «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» зареєстроване 07.06.2002 року як юридична особа, ідентифікаційний код 31790584, місце знаходження: 76004, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Є.Петрушевича, 1, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманою з офіційного веб-сайту технічного адміністратора вказаного реєстру: http://irc.gov.ua/ua (т. 9, а.с. 158-160). Окрім цього, як вбачається з вказаного Реєстру, позивач здійснює такі види діяльності: 42.11 - будівництво доріг та автострад (основний); 52.21 - допоміжне обслуговування наземного транспорту, 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 71.12 - діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 77.39 надання в оренду інших машин, устаткування та товарів.
Дочірнє підприємство «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» в періоді, за який проводилась перевірка, було зареєстровано як платник податку на додану вартість згідно свідоцтв № 12872736 від 09.07.2002 року. Вказані обставини викладені в акті перевірки позивача від 05.11.2012 року, й не заперечуються сторонами.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м.Івано-Франківську проведена документальну планову виїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 30.06.2012 року.
За наслідками проведеної перевірки складено акт за № 10203/22-6/31790584 від 05.11.2012 року, згідно висновків якого встановлено наступні порушення ДП «Івано-Франківський облавтодор» вимог податкового законодавства:
1) ст.ст. 3, 42, 207, 208 Господарського кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.4, 2.15, 2.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 - встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг), не встановлена товарність операцій, не підтверджується реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності;
2) пп. 11.1.14, 14.1.27, 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 44.6 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4, п. 138.6, ст. 138, п.п. 139.1.9, п.п. 139.1.11 п. 139.1 ст. 139, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 5325462 грн., в тому числі: за 2-3 квартал 2011 року в сумі 4504707 грн., за 2-4 квартал 2011 року в сумі 4956984 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 194189 грн., за 1 півріччя 2012 року в сумі в сумі 368478 грн., та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2011 рік на суму 6034983 грн., 1 квартал 2012 року в сумі 5167964 грн.;
3) п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.5, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в загальній сумі 220644 грн., в т.ч.: за серпень 2011 року в сумі 13361 грн., за вересень 2011 року в сумі 3374 грн., за грудень 2011 року в сумі 154687 грн., за січень 2012 року в сумі 861 грн., за лютий 2012 року в сумі 19570 грн., за квітень 2012 року в сумі 25991 грн.
На підставі вищевказаного акту перевірки, відповідачем 19.11.2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0000332206, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, за основним платежем на суму 5325462 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 184239 грн. ;
- № 0000342206, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за основним платежем на суму 220644 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 110322 грн. (а.с. 28).
Вказана планова перевірка, як вбачається з акту перевірки, проводилась згідно направлень від 11.09.2012 року № 00001509, № 00001510, № 00001498, № 00001499, № 00001500 на підставі наказів ДПІ у м.Івано-Франківську № 1479 від 31.08.2012 року, № 1552 від 11.09.2012 року відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, з відома директора ДП «Івано-Франківський облавтодор» та за присутності його головного бухгалтера в період з 11.09.2012 року по 22.10.2012 року. Позивачем підписано акт перевірки № 10203/22-6/31790584 від 05.11.2012 року із запереченнями.
Позивачем в позовній заяві не оспорювались підстави та порядок проведення даної перевірки. Обставин порушення чинного законодавства підстав та порядку її проведенні судом не встановлено.
Позивачем було оскаржено в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000342206 та № 0000332206 від 19.11.2012 року, однак рішенням від 24.01.2013 року за № 77/10/10-319/19/41 Державна податкова служба в Івано-Франківській області відхилила скарги ДП «Івано-Франківський облавтодор» від 29.11.2012 року № 1436/01-10 та № 1437/01-10.
В подальшому позивач звернувся зі скаргами на податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000342206 та № 0000332206 від 19.11.2012 року до Державної податкової служби України (вх.. 2422/6 та № 2423/6 від 06.02.2013 року), однак рішенням вказаного податкового органу скарги позивача залишені без задоволення.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до норм п. 135.1 та 135.4 ст. 135 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. Датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до положень п. 135.2 ст. 135 цього Кодексу, доходи, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Правове поняття «витрат» в податковому законодавстві визначено в п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, а саме: витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)
Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Пунктом 138.6 ст. 138 Кодексу передбачено, що собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.
При цьому, відповідно до положень абзацу 1 п. 138.2 ст. 138 цього Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Пунктом 150.1 ст. 150 ПК України передбачено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.
Згідно п. 152.1 ст. 152 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. При цьому, в розумінні ст. 149 цього кодексу, податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.
Таким чином, для перевірки правильності нарахування та сплати позивачем податку на прибуток підприємств за спірний період, необхідно встановити правильність визначення платником своїх доходів та витрат в їх грошовому вираженні. При цьому, необхідною умовою для встановлення факту отримання платником доходу та понесення витрат, є їх підтверджується відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Як вбачається з поданих позивачем декларацій за 2-3 квартал 2011 року, 2-4 квартал 2011 року, 1 квартал 2012 року, 1 півріччя 2012 року, акту планової перевірки позивача від 05.11.2012 року, позивачем задекларовано такий дохід: за 2-3 квартал 2011 року - 120450139 грн., за 2-4 квартал 2011 року - 182512430 грн., 1 квартал 2012 року - 27005720 грн., 1 півріччя 2012 року - 70697915 грн., всього на суму 193709185 грн. Однак, згідно висновків відповідача, викладених в акті планової перевірки від 05.11.2012 року, позивачем занижено дохід від свої господарської діяльності, а саме: за 2-3 квартал 2011 року - на суму 36600 грн., за 2-4 квартал 2011 року - на суму 49504 грн., 1 квартал 2012 року - на суму 95026 грн., 1 півріччя 2012 року - на суму 116606 грн., всього на суму 165510 грн. З них по філіях ДП «Івано-Франківський облавтодор»:
2-3 квартал 2011 року: філія «Богородчанський райавтодор» на суму 1508 грн.; філія «Івано-Франківський спецкар'єр» на суму 35092 грн.;
2-4 квартал 2011 року: філія «Богородчанський райавтодор» на суму 14412 грн.; філія «Івано-Франківський спецкар'єр» на суму 35092 грн.;
1 квартал 2012 року: філія «Богородчанський райавтодор» на суму 200 грн.; філія Богородчанська дорожньо-експлуатаційна дільниця» на суму 94826 грн.;
1 півріччя 2012 року: філія «Богородчанський райавтодор» на суму 5977 грн.; філія Богородчанська дорожньо-експлуатаційна дільниця» на суму 94826 грн.; філія «Снятинський райавтодор» на суму 15203 грн.
Досліджуючи правильність декларування позивачем в особі його філій сум доходу, який врахований ним при визначенні об'єкта оподаткування за вищевказані періоди, та вплинув на правильність визначення грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, судом встановлено таке.
Як вбачається з акту планової перевірки ДП «Івано-Франківський облавтодор» від 05.11.2012 року та акту планової виїзної перевірки філії «Богородчанський райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2012 року, складеного ДПІ в Богородчанському районі Івано-Франківської області за № 725/22/03445569 від 17.10.2012 року (т. 10, а.с. 173-200), відповідачем встановлено, що вказаною філією позивача в порушення вимог п.п. 135.5.4 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України не включено до складу «інші доходи» прострочену кредиторську в сумі 20389 грн., а саме: 3 квартал 2011 року по ДП «Богородчанинафтогаз» на суму 500 грн., яка виникла 21.03.2008 року, 4 квартал 2011 року по ТОВ «Темп-3» на суму 12104 грн., яка виникла 28.11.2008 року, 1 квартал 2012 року по ПП «Надія» на суму 800 грн., яка виникла 16.12.2008 року, 2 квартал 2012 року по підприємцю Щерб'юк на суму 5777 грн., яка виникла 25.05.2009 року, яка відображена позивачем в обліково-сальдових відомостях по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за відповідні періоди.
Підпунктом 14.1.14 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що безнадійна заборгованість - це заборгованість, яка відповідає одній з таких ознак:
а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;
в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;
г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості;
ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.
Підпунктом 14.1.257 цього ж пункту Кодексу визначено, що до безповоротної фінансової допомоги віднесено, зокрема, й суму заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.
Відповідно до п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України до складу інших доходів віднесено, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Судом було запропоновано позивачу надати суду докази в обґрунтування своїх дій щодо не включення до складу інших доходів в декларації за відповідні податкові періоди доходу з операцій по вказаних суб'єктах господарювання в сумі 20389 грн., однак суду таких доказів подано не було. Зокрема, суду не було подано жодного доказу в заперечення факту пропуску строку позовної давності по вказаних операціях, відсутності підстав віднесення їх до безповоротної фінансової допомоги та, відповідно, до інших доходів в деклараціях за відповідні звітні періоди.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованим висновок податкового органу про заниження позивачем грошових зобов'язань з вказаних операцій, а саме: за 3 квартал 2011 року на суму 347 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 2968 грн., 1 квартал 2012 року на суму 42 грн., 2 квартал 2012 року на суму 1213 грн.
Як вбачається з акту планової перевірки ДП «Івано-Франківський облавтодор» від 05.11.2012 року та акту планової виїзної перевірки філії «Снятинський райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року, складеного ДПІ в Снятинському районі Івано-Франківської області за № 1002/22/03445518 від 12.10.2012 року (т. 10, а.с. 201-224), відповідачем зроблено висновок про те, що вказаною філією позивача в порушення вимог п.п. 135.5.4 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України не включено до складу «інші доходи» прострочену кредиторську в сумі 15203 грн., а саме: квартал 2012 року по ПП «Оріон» на суму 15203 грн., яка виникла 01.06.2009 року, та відображену позивачем в обліково-сальдовій відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».
Проте позивачем не подано суду відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) жодного доказу в заперечення факту пропуску строку позовної давності по вказаних операціях, відсутності підстав віднесення їх до безповоротної фінансової допомоги та, відповідно, до інших доходів в деклараціях за відповідні звітні періоди.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованим висновок податкового органу про заниження позивачем грошових зобов'язань з вказаних операцій, а саме: за 1 квартал 2012 року на суму 3193 грн.
З висновків акту планової перевірки ДП «Івано-Франківський облавтодор» від 05.11.2012 року, акту планової виїзної перевірки філії «Івано-Франківський спецкар'єр» ДП «Івано-Франківський облавтодор» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року, складеного ДПІ в Снятинському районі Івано-Франківської області за № 8845/22-1/2621543601/10/2012 від 01.10.2012 року (т. 10, а.с. 149-159), пояснень представника відповідача ОСОБА_3, яка проводила перевірку позивача, встановлено, що позивачем згідно поданих ним документів, а саме: головних книг, оборотно-сальдових відомостей, рахунків 361, 70 ,71 перевірених суцільним порядком, первинних банківських, касових документів, встановлено заниження визначених позивачем показників рядка 02 декларації дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)» за третій квартал 2011 року на загальну суму 35092 грн. Зокрема, в книзі обліку по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за вересень 2011 року по Філії відображено суму 150867 грн., тоді як при поданні звітності до ДП «Івано-Франківський облавтодор» та розрахунку реалізованої продукції по місяцях 2011 року відображено за вересень 2011 року дохід в сумі 115775 грн., різниця складає 35092 грн. Таким чином, вказані порушення податкового обліку з податку на прибуток підприємств вплинули на заниження обсягу доходу в 3 кварталі 2011 року на суму 35092 грн., що є порушенням вимог п. 134.1 ст. 134, п. 135 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України не включено до складу.
Позивачем не подано суду відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України жодного доказу в заперечення вказаних вище висновків відповідача про заниження ним доходів по вказаній Філії, що вплинуло на визначення об'єкта оподаткування за вказаний податковій період, на загальну суму 35092 грн.
За таких обставин, суд вважає обґрунтованим висновок податкового органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з вказаних об'єктів оподаткування, а саме: за 3 квартал 2011 року на суму 8071 грн.
Щодо висновків податкового органу, викладеного в акті перевірки від 07.11.2012 року, про заниження позивачем по його філії - «Богородчанська дорожньо-експлуатаційна дільниця» доходу на загальну суму 94826 грн. за 1 квартал 2012 року, то судом встановлено таке. Як вбачається з вказаного акта перевірки, а також акта про результати планової документальної виїзної перевірки філії «Богородчанська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Івано-Франківський облавтодор» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 01.06.2012 року, складеного ДПІ в Богородчанському районі Івано-Франківської області за № 734/22-4/33645421, податковим органом за результатами перевірки показника рядка 02 декларацій з податку на прибуток «Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)» встановлено його заниження по вказаній Філії на суму 94826 грн.
Вказаний висновок ґрунтується на обставинах, викладених в акті Тисменицької міжрайонної Державної фінансової інспекції за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року за № 710-12/05 від 09.02.2012 року, про те, що таке заниження валового доходу відбулось через не оприбуткування в касі філії «Богородчанська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Івано-Франківський облавтодор» готівки на загальну суму 113795,78 грн. отриманих бухгалтером-касиром вказаної філії позивача - ОСОБА_6 як оплата від громадян та суб'єктів господарювання за найм автомобілів, кранів, бульдозерів та іншої техніки, належної філії в період 2009-2011 років. Фінансовою інспекцією встановлено, що в касі підприємства (філії Богородчанська дорожньо-експлуатаційна дільниця») в ході проведеної інвентаризації станом на 23.01.2012 року лишків не встановлено.
Вказані обставини щодо не оприбуткування готівки в касі філії «Богородчанська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Івано-Франківський облавтодор» на загальну суму 113795,78 грн. встановлено вироком Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 10.12.2012 року у справі №901/513/12 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України, що набрав законної сили, а також постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.12.2012 року у справі № 2а-2090/12/0970 за позовом ДП «Івано-Франківський облавтодор» до ДПІ в м.Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000132202 від 04.07.2012 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку введення касових операцій на суму 595066,67 грн., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 року № 876/1623/13.
Позивач відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України не подав суду доказів в заперечення обставин щодо заниження доходів від операційної діяльності за 1 квартал 2012 року на суму 94826 грн. (період, в який було здійснено інвентаризацію наявності коштів в касі підприємства, і проведено їх по бухгалтерському обліку). За таких обставин, суд вважає обґрунтованим висновок податкового органу про заниження позивачем податкових зобов'язань по вказаних вище об'єктах оподаткування, а саме: за 1 квартал 2012 року на суму 19914 грн.
При оцінці судом доводів позивача про протиправність висновків податкового органу щодо завищення позивачем валових витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період перевірки, покладених в основу оскарженого податкового повідомлення-рішення про донарахування позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств, судом встановлено таке.
Як вбачається з поданих позивачем декларацій за 2-3 квартал 2011 року, 2-4 квартал 2011 року, 1 квартал 2012 року, 1 півріччя 2012 року, акту планової перевірки позивача від 05.11.2012 року, позивачем задекларовано витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а саме: за 2-3 квартал 2011 року - 125751915 грн., за 2-4 квартал 2011 року - 188547413 грн., 1 квартал 2012 року - 32203684 грн., 1 півріччя 2012 року - 68360293 грн., всього на суму 195357114 грн.
Однак, згідно висновків відповідача, викладених в акті планової перевірки від 05.11.2012 року, позивачем завищено валові витрати від свої господарської діяльності, а саме: за 2-3 квартал 2011 року - на суму 24850859 грн., за 2-4 квартал 2011 року - на суму 27537585 грн., 1 квартал 2012 року - на суму 6027648 грн., 1 півріччя 2012 року - на суму 1638655 грн., всього на суму 29176240 грн. З них по ДП «Івано-Франківський облавтодор»: за 3 квартал 2011 року на суму 24824693 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 2686726 грн., 6027648 грн., 2 квартал 2012 року на суму 129955 грн., решта по філіях ДП «Івано-Франківський облавтодор»: 3 квартал 2011 року: філія «Тисменицький райавтодор» на суму 9583 грн.; філія «Івано-Франківське ДЕУ» на суму 16583 грн.; 2 квартал 2012 року: філія «Косівський райавтодор» на суму 1200 грн.; філія «Рожнятівський райавтодор» на суму 602 грн.
Як вбачається з акту перевірки від 05.07.2011 року відповідач вважає, що позивачем завищено валові витрати по господарських операціях з такими контрагентами: ТОВ «Євроконсалтсервісгруп», ПП «Л.В.М», ТОВ «Імпульс Плюс 2010», ТОВ «Техногідролюкс», а саме: в 3 кварталі 2011 року: по ТОВ «Євроконсалтсервісгруп» на суму 2842999 грн., по ПП «Л.В.М» на суму 18551505 грн., по ТОВ «Імпульс Плюс 2010» на суму 9583 грн., по ТОВ «Техногідролюкс» на суму 16583 грн.; в 4 кварталі 2011 року: по ТОВ «Євроконсалтсервісгруп» на суму 309170 грн., по ПП «Л.В.М» на суму 2377556 грн.; в 2 кварталі 2012 року: по ТОВ «Євроконсалтсервісгруп» на суму 129955 грн., посилаючись на те, що вказані операцій фактично не відбувались, були безтоварними. Окрім цього, внаслідок зменшення відповідачем валових витрат по господарських операціях з вказаними вище контрагентами позивача та виведення його зі складу збиткових за 2011 рік, відповідачем в 1 кварталі 2012 року зменшено задекларовану позивачем суму від'ємного значення за вказаний податковий період на суму 6027648 грн.
Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, судом встановлено таке.
Як вбачається з поданих позивачем податкових декларацій, що й не заперечується відповідачем, ДП «Івано-Франківський облавтодор» задекларовано в період 3-4 квартал 2011 року - І, 2 квартал 2012 року витрати від господарських операцій з ТОВ «Євроконсалтервісгруп», а саме: придбання чорновяжучого матеріалу, відшкодування транспортних послуг на загальну суму 3458020,31 грн. , в тому числі за 3 квартал 2011 року в сумі 2842999 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 309169 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 305852 грн.; з ПП «Л.В.М.» - бітуму нафтового дорожнього (БНД 60/90), дизельного палива, відшкодування транспортних послуг на загальну суму 31998572 грн., в тому числі за 3 квартал 2011 року в сумі 24868272 грн., 4 квартал 2011 року в сумі 4745870 грн., за 1 квартал 2012 рок в сумі 1222996 грн., 2 квартал 2012 року в сумі 1161434 грн.; з ТОВ «Імпульс Плюс 2010» за 3 квартал 2011 року в сумі 9583 грн.; з ТОВ «Техногідролюкс» в 4 кварталі 2011 року в сумі 16583 грн.
В бухгалтерському обліку дана сума відображена по дебету рахунка № 281 «Товари» та № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», що й не заперечується відповідачем.
Судом встановлено, що задекларовані позивачем операції здійснювались на підставі укладеного між позивачем та ТОВ «Євроконсалтервісгруп» договору поставки від 16 жовтня 2008 року. Відповідно до умова вказаного Договору ТОВ «Євроконсалтервісгруп» зобов'язувалось поставити, а ДП «Івано-Франківський облавтодор» прийняти та оплати вартість дорожньо-будівельних матеріалів: мінеральний порошок, паливо пічне, паливно-мастильні матеріали, щебінь, бітум дорожній, чорновяжучі СТУ (надалі - товар) на загальну суму 20000000 грн. (п.п. 1.1, 2.1 Договору). Згідно п. 2.3 цього Договору поставка товару здійснюється на склад покупця та за його рахунок. Оплата товару здійснюється шляхом перерахування покупцем коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 3.2 Догору). Строк дії Договору до 31.12.2012 року (п. 2.6).
Як вбачається зі змісту вищевказаного Договору, він вчинений в письмовій формі, підписаний представниками ТОВ «Євроконсалтервісгруп» та ДП «Івано-Франківський облавтодор», скріплений їх печатками, а, отже, є укладеним, і відповідно до ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 626 ЦК України встановлює для сторін права та обов'язки, що з нього випливають. Будь-яких доказів підписання вищевказаних договорів невстановленими особами, скріплення їх підробленими печатками, чи інших даних, які б викликали сумнів в їх достовірності, відповідач суду відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України не подав.
На виконання вказаного Договору, ТОВ «Євроконсалтервісгруп» було відпущено ДП «Івано-Франківський облавтодор» товар, а саме: чорнов'яжучий матеріал, транспортні послуги на загальну суму 3458020,31 грн., в тому числі за 3 квартал 2011 року в сумі 2842999 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 309169 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 305852 грн., що підтверджується поданими позивачем належним чином завіреним копіями рахунків-фактур, виданих постачальником, видаткових накладних, які підписані представниками ТОВ «Євроконсалтервісгруп» та ДП «Івано-Франківський облавтодор» та скріплені їх печатками, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи. Наявність вказаних видаткових накладних на загальну суму поставки 3458020,31 грн. та факт того, що вони були предметом оцінки підтверджується змістом акту планової перевірки від 05.11.2012 року та заперечувалось представниками відповідача.
Також судом встановлено, що задекларовані позивачем операції здійснювались на підставі укладеного між позивачем та ПП «Л.В.М.» договору поставки від 14 жовтня 2008 року, зі змінами згідно додаткової угоди від 15.10.2008 року. Відповідно до умов вказаного Договору ПП «Л.В.М.» зобов'язувалось поставити, а ДП «Івано-Франківський облавтодор» прийняти та оплати вартість паливно-мастильних та дорожньо-будівельних матеріалів: бітум дорожній, чорнов'яжучий матеріал, дизельне пальне, бензин, паливо пічне (надалі - товар) на загальну суму 320950000 грн. (п.п. 1.1, 2.1 Договору). Згідно п. 2.2 цього Договору поставка товару здійснюється на умовах FCA (Франко - первізник) згідно ІНКОТЕРМС - 2000. покупця та за його рахунок. Оплата товару здійснюється шляхом перерахування покупцем коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 3.2 Догору). Строк дії Договору до 31.12.2013 року (п. 8.5).
Як вбачається зі змісту вищевказаного Договору, він вчинений в письмовій формі, підписаний представниками ПП «Л.В.М» та ДП «Івано-Франківський облавтодор», скріплений їх печатками, а, отже, є укладеним, і відповідно до ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 626 ЦК України встановлює для сторін права та обов'язки, що з нього випливають. Будь-яких доказів підписання вищевказаних договорів невстановленими особами, скріплення їх підробленими печатками, чи інших даних, які б викликали сумнів в їх достовірності, відповідач суду відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України не подав.
На виконання вказаного Договору, ПП «Л.В.М» було відпущено ДП «Івано-Франківський облавтодор» товар, а саме: бітум дорожній, чорнов'яжучий матеріал, дизельне пальне, транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 31998572 грн., в тому числі за 3 квартал 2011 року в сумі 24868272 грн., 4 квартал 2011 року в сумі 4745870 грн., за 1 квартал 2012 рок в сумі 1222996 грн., 2 квартал 2012 року в сумі 1161434 грн, що підтверджується поданими позивачем належним чином завіреними копіями рахунків-фактур, виданих ПП «Л.В.М», та видаткових накладних, акті приймання-передачі, які підписані представниками ПП «Л.В.М» та ДП «Івано-Франківський облавтодор» та скріплені їх печатками, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи. Наявність вказаних видаткових накладних, актів приймання-передачі на загальну суму поставки 31998572 грн. та факт того, що вони були предметом оцінки підтверджується змістом акту планової перевірки позивача від 05.11.2012 року.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу (надалі - ГК) України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 19 серпня 1999 року № 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 цього ж Закону передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Як вбачається з акту перевірки від 05.11.2012 року, відповідач заперечує товарність вказаних операцій, посилаючись на те, що видаткові накладні про отримання товару від ТОВ «Євроконсалтервісгруп» та ПП «Л.В.М.» підписані невстановленою особою, а також, що в позивача відсутні транспортні засоби на перевезення, в підтвердження чого посилається на пояснення наданні провідним інженером відділу постачання ДП «Івано-Франківський облавтодор» ОСОБА_4 та завідувачем асфальтно-бетонного заводу філії ДП «Івано-Франківський облававтодор» - Богородчанської ДЕД ОСОБА_5
Судом досліджено в судовому засіданні завірені копії пояснень ОСОБА_4 від 28.11.2011 року та ОСОБА_5 від 30.11.2011 року, відібраних слідчим податкової міліції ДПІ в м.Івано-Франківську. Так, з пояснення ОСОБА_4 вбачається, що він насправді зазначив про те, що він не підписував видаткових накладних за серпень 2011 року в яких не зазначено його прізвище. Суд дослідивши копії видаткових накладних, які ОСОБА_4 вказав, що не підписував, встановив, що видаткові накладні з такою номерацією і датою виписки стосуються господарських операцій з ПП «Л.В.М.», а не ТОВ «Євроконсалтервісгруп». ОСОБА_5 в своїх поясненнях зазначив про те, що він не підписував видаткових накладних від ПП «Л.В.М» за період липень-серпень 2011 року, оскільки це не входить до його обов'язків. Також пояснив, що на завод для приготування асфальтної суміші завозиться бітум дорожній, однак він не володіє інформацією кому належать транспортні засоби, що транспортують вказаний товар.
ДП «Івано-Франківський облавтодор» подано суду довідку № 718/01-10 від 17.07.2013 року, в якій зазначило про те, що всі видаткові накладні з ТОВ «Євроконсалтервісгруп» були підписані зі сторони позивача ОСОБА_4 Також ОСОБА_4 було підписано видаткові накладні з ПП «Л.В.М.» в період з листопада 2011 року по березень 2012 року. Решта видаткових накладних з ПП «Л.В.М.», а саме: за період з липня по жовтень 2011 року підписані зі сторони ДП «Івано-Франківський облавтодор» провідним бухгалтером Підприємства - ОСОБА_7
Судом в судовому засіданні було допитано як свідка у справі ОСОБА_4, який підтвердив факт підписання ним всіх видаткових накладних по операціях з ТОВ «Євроконсалтервісгруп». Також даний свідок зазначив про те, що поставка товару - чорнов'яжучого матеріалу здійснювалась вказаним постачальником через найнятих ним перевізників безпосередньо на філії ДП «Івано-Франківський облавтодор», після чого ним здійснювалось прийняття товару.
Також судом було допитано як свідка ОСОБА_7, яка підтвердила факт підписання нею видаткових накладних та актів приймання-передачі товару від ПП «Л.В.М.» в період: липень-жовтень 2011 року. Окрім цього, вказаний свідок зазначила про те, що приймання первинної документації на отримання матеріалів від контрагентів, та їх підписання входить до її обов'язків згідно посадової інструкції. Також свідок пояснила, що товар фактично приймається філією, однак оформлення документів, їх підписання здійснюється юридичною особою, після чого по внутрішній накладній товар передається філії Підприємства.
В підтвердження вказаних обставин, позивачем надано суду копію посадової інструкції провідного бухгалтера, затверджену наказом по Підприємству від 11.03.2011 року.
Щодо посилань відповідача в заперечення безтоварності операцій між позивачем та ПП «Л.В.М.» та ТОВ «Євроконсалтервісгруп» на те, що позивачем під час перевірки не доведено факту транспортування товару, то вони зроблені без врахуванням умов укладених між вказаними юридичними особами господарських договорів, зокрема, договору поставки від 16 жовтня 2008 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Євроконсалтервісгруп» та договору поставки від 14 жовтня 2008 року, укладеного з ПП «Л.В.М»., на підставі якого здійснювались спірні операції, якими покладено обов'язок на продавця доставити товар покупцю.
Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, виходячи з умов договорів, для ДП «Івано-Франківський облавтодор» не має значення хто здійснив транспортування товару до нього: чи сам контрагент, чи інші суб'єкти господарювання, а має значення сам факт надходження товару від ТОВ «Євроконсалтервісгруп» по Договору, в підтвердження чого підписується відповідна видаткова накладна. Також зазначив про те, що позивачем було надано відповідачу під час проведення перевірки копії товарно-транспортних накладних по частині операцій, однак позивач не несе відповідальності за правильність їх оформлення, оскільки між позивачем та ТОВ «Євроконсалтервісгруп», ПП «Л.В.М» не має правовідносин щодо перевезення товару. Всі заперечення відповідача щодо достовірності поданих товарно-транспортних накладних, зокрема, наявності транспортних засобів у вказаних його постачальників чи контрагентів цих постачальників, реєстрації за тими чи іншими суб'єктами господарювання, що здійснювали перевезення, транспортних засобів, стосуються операцій ТОВ «Євроконсалтервісгруп» та ПП «Л.В.М.» з його контрагентами. Відповідно до ст. 61 Конституції України, ДП «Івано-Франківський облавтодор» не може нести відповідальність по вказаних обставинах. Натомість позивачем подано відповідачу під час перевірки всі первинні документи в підтвердження саме здійснення операцій з придбання товарів/послуг.
Окрім цього, суд зазначає про те, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Як вбачається з акту перевірки від 05.11.2012 року, довідок позивача щодо стану його розрахунків з ПП «Л.В.М» та ТОВ «Євроконсалтервісгруп» за період з 01.07.2011 року по 01.04.2012 року по договорах поставки від 14.10.2008 року та від 16.10.2008 року, позивачем проведено розрахунок за отриманий товар в безготівковій формі перед ПП «Л.В.М» на загальну суму 35547000 грн., та перед ТОВ «Євроконсалтервісгруп» на загальну суму 2950000 грн.
Також судом встановлено, що в подальшому отриманий від ТОВ «Євроконсалтервісгруп» та ПП «Л.В.М.» товар, позивач використав в своїй господарській діяльності, а саме: по ремонту доріг на території Івано-Франківської області. В підтвердження вказаних обставин, позивачем надано суду належним чином завірені копії внутрішніх накладних (про передачу товару філіям), копії матеріальних звітів та актів переробки по філіях, копії актів форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт, які знаходять в матеріалах справи.
Що стосується висновків відповідача про безтоварний характер операцій, проведених філією «Тисменицький райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор» з ТОВ «Імпульс плюс 2000», то вони, як вбачається з акту планової перевірки позивача від 05.11.2012 року, ґрунтуються на висновках зроблених ДПІ в Дзержинському районі м.Харкова в акті про неможливість проведення зустрічної звірки за № 560/2302/37363648 від 27.09.2011 року, в зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням, наявністю ознак фіктивності в проведених ним операціях: документація вказаного з фінансово-господарської та податкової звітності за липень 2011 року підписані не директором вказаного Товариства; податковий кредит зформовано за рахунок операцій з ТОВ «Об'єднання вантажних перевізників Харківщини» та ТОВ «Доміно-2010», які мають податковий статус - «направлено запис про відсутність за місцем знаходження». Проте відповідачем не подано суду, окрім вказаного акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Імпульс плюс 2000», жодних належних та допустимих доказів в підтвердження вказаних обставин щодо здійснення вказаними суб'єктами господарювання фіктивної підприємницької діяльності.
В той же час, позивачем в підтвердження реального вчинення господарської операції з вказаним контрагентом подано суду належним чином завірену копію рахунку-фактури № 166 від 04.07.2011 року, виписаної ТОВ «Імпульс плюс 2000», акту здачі-приймання виконаних робіт по ремонту насоса 333.20.21 на загальну суму 9583,33 грн., ПДВ - 1916,67 грн., всього разом з ПДВ 11500 грн., податкову накладну № 180726 від 18.07.2011 року, платіжне доручення № 220 від 18.07.2011 року. Окрім цього, позивачем подано суду докази в підтвердження транспортування товару вказаного товару для проведення ремонту: копію акту здачі-прийняття робіт (надання послуг): організації транспортно-експедиційних послуг, підписаного з ТОВ «Делівері» на суму 125,30 грн., в тому числі ПДВ 20,88 грн., калькуляції до вказаного акту, копію платіжного доручення про оплату транспортно-експедиційних послуг № 149 від 20.07.2011 року, податкової накладної № 5174 від 20.07.2011 року.
Також в судовому засіданні судом допитано як свідка ОСОБА_8, який підтвердив факт підписання ним особисто акту приймання-передачі виконаних робіт з ТОВ «Імпульс плюс 2000» від 18.07.2011 року та виконання вказаних робіт зазначеним Товариством. Насос після ремонту, як показав свідок, був поставлений на екскаватор ЕО-3323, реєстраційний № НОМЕР_4.
Що стосується висновків відповідача про безтоварний характер операцій, проведених філією «Івано-Франківське ДЕУ» ДП «Івано-Франківський облавтодор» з ТОВ «Техногідролюкс», то вони, як вбачається з акту планової перевірки позивача від 05.11.2012 року, ґрунтуються на висновках зроблених Кіровоградською ОДПІ в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Техногідролюкс» за № 189/23-1/35741373 від 16.12.2011 року. Зокрема, Кіровоградською ОДПІ зроблено висновок про те, що ТОВ «Техногідролюкс» безпідставно зформовано податковий кредит з ПДВ згідно податкових накладних, виписаних ПП «Зітекс», за серпень 2011 року на суму 14343 грн., оскільки правочини між вказаними суб'єктами господарювання є нікчемними і створюють жодних правових наслідків для їх сторін, окрім тих, що пов'язані з їх недійсністю, а також по ланцюгу до «вигодонабувача». Однак, відповідачем не подано суду, окрім вказаного акта перевірки ТОВ «Техногідролюкс», жодних належних та допустимих доказів в підтвердження вказаних обставин щодо нікчемності правочинів, укладених між вказаними юридичними особами, чи здійснення цими суб'єктами господарювання фіктивної підприємницької діяльності.
Натомість позивачем в підтвердження факту реального здійснення господарських операцій з ТОВ «Техногідролюкс» в серпні 2011 року подано суду належним чином завірені копії акту № ОУ-0000001 здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме ремонту насоса DHP 000140/2М на суму 8041,50 грн., насоса DHP 000208/2М на суму 8541,50 грн., разом на суму 16583 грн., а також ПДВ на суму 3316,60 грн., всього робіт на суму 19899,60 грн.; податкову накладну № 40 від 05.08.2011 року на суму 19899,60 грн., в тому числі ПДВ 3316,60 грн.; рахунку-фактури № ТГЛ-001372 від 03.08.2011 року, платіжного доручення № 558 від 05.08.2011 року; вантажних декларацій - товарно-транспортних накладних, виданих ПП «Нічний експрес» про здійснення доставки товару - насосів за маршрутом: Івано-Франківськ-Кіровоград та Кіровоград-Івано-Франківськ.
Також судом допитано в судовому засіданні як свідка ОСОБА_9, який підтвердив факт підписання ним зі сторони «Івано-Франківського ДЕУ» ДП «Івано-Франківський облавтодор» акта № ОУ-0000001 приймання-передачі робіт з ТОВ «Техногідролюкс» та виконання вказаним Товариством робіт по ремонту насосів DHP 000140/2М та DHP 000208/2М.
Окрім цього, як вбачається з інформації, що міститься в Єдиному державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, вказані господарській операції, факт здійснення яких не визнається податковим органом, відповідають статутній діяльності Підприємства.
Таким чином, ДП «Івано-Франківський облавтодор» надало до перевірки належним чином оформленні первинні бухгалтерські документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій придбання товару у ТОВ «Євроконсалтервісгруп», ПП «Л.В.М», а також належним чином оформлені документи, що підтверджують подальше використання Підприємством придбаного товару у господарській діяльності, тобто, що такі господарській операції вчинені позивачем з розумною діловою метою.
На фактичність виконання господарських зобов'язань також вказує й те, що на момент проведення вищевказаних господарських операцій ТОВ «Євроконсалтервісгруп» та ПП «Л.В.М» мали відповідну господарську правосуб'єктність: в установленому законом порядку було зареєстровано як юридичні особи - суб'єкти господарювання, взяті на податковий облік. Вказані обставини підтверджується інформацією, розміщеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, та як вбачається з акту планової перевірки позивача від 05.11.2013 року, листа ДПІ в Печерському районі міста Києва у формі інформації реєстраційно-звітного характеру № 44487/7/23-1110 від 18.11.2011 року, акту ДПІ в Тячівському районі Закарпатської області про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Л.В.М» з питань фінансово-господарських відносин із ТОВ «Транс Нафта 2009 року» за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року, за № 94-232/32165097 від 13.02.2012 року, акту ДПІ в Тячівському районі Закарпатської області про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Л.В.М» з питань фінансово-господарських відносин із ТОВ «Ос Нафта», ТОВ «ВІП Союз» за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року за № 768-232/32165097 від 12.12.2011 року, не заперечуються відповідачем.
Нормами частин 1, 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
В заперечення факту товарності операцій між позивачем та ТОВ «Євроконсалтервісгруп», відповідач посилається на інформацію, отриману ним від інших податкових органів. Зокрема, відповідач посилається на відповідь, отриману ним від ДПІ в Печерському районі міста Києва у формі інформації реєстраційно-звітного характеру № 44487/7/23-1110 від 18.11.2011 року, в якій зазначено про те, що: податковий статус платника - ТОВ «Євроконсалтервісгруп» - «запит на встановлення місцезнаходження»; чисельність працівників згідно довідки за формою 1ДФ складає 8 осіб; засновником, директором та головним бухгалтером є ОСОБА_10, а також на відповідь цієї ж податкової інспекції за № 2064/7/22-311 від 29.03.2012 року, в якій зазначено про те, що в разі встановлення фактів, що завідомо суперечать інтересам держави та суспільства та в разі надходження негативної інформації від оперативних та слідчих підрозділів по ТОВ «Євроконсалтервісгруп» матеріали з напрацьованою базою будуть направлені додатково.
Що стосується операцій між позивачем та ПП «Л.В.М.», то заперечення відповідача щодо товарності таких господарських операції також ґрунтується на висновках, викладених у вищевказаних актах ДПІ в Тячівському районі Закарпатської області за № 94-232/32165097 від 13.02.2012 року та № 768-232/32165097 від 12.12.2011 року про те, що правочини, укладені між ПП «Л.В.М.» та його постачальниками ТОВ «Ос Нафта», ТОВ «ВІП Союз», ТОВ «Транс Нафта 2009 року», а також покупцем - ДП «Івано-Франківський облавтодор» не створюють жодних правих наслідків, оскільки є нікчемними.
Також в заперечення товарності вказаних операцій відповідач посилається на дані Системи автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, згідно інформації якої постачальниками ПП «Л.В.М» були: ТОВ «Ос-Нафта» стан платника № 8 - «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», ПП «Кондор» стан платника № 9 - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», ПП «Юридична фірма «Фортеця» стан платника № 36 - «основний платник до кінця року», ТОВ «Віл Союз» стан платника № 10 - «запит на встановлення місцезнаходження»; по ТОВ «Євроконсалтсервісгруп»: ТОВ «Тороговий дім «Лайнер», стан платника 3 - «прийнято рішення про припинення», ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» код платника № 7 - «до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей», ТОВ «Маркон Груп Ко» стан платника № 8 - «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», ТОВ «ГСМ-Дніпро плюс», стан платника 3 - «прийнято рішення про припинення», ПП «Фірма «Володар» стан платника № 9 - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», ТОВ «Техноторгбуд» стан платника № 10 - «запит на встановлення місцезнаходження»; та відсутності у постачальників позивача як матеріальних, так і людських ресурсів для здійснення господарської діяльності.
Однак як вбачається з вказаних вище актів перевірок, відповідачем при вчиненні висновків не було враховано можливість здійснення ТОВ «Євроконсалтервісгруп» господарської діяльності не за місцем своєї реєстрації, що ґрунтується на встановлених ст. 6 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України свободі підприємницької діяльності та вільного руху капіталів, товару, послуг на території України та свободі договору. Щодо посилань на відсутність у постачальників позивача як матеріальних, так і людських ресурсів для здійснення господарської діяльності, то контролюючим органом не було подано доказів в підтвердження зазначеного. Окрім цього, не враховано, що згідно чинного законодавства така діяльність може здійснюватись у будь-яких, прямо не заборонених законом формах, зокрема, й на умовах використання оренди як нерухомого так і рухомого майна, чи використання окрім права власності інших інститутів речового права, використання праці на підставі цивільно-правових угод тощо.
В той же час, судом встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.02.2012 року у справі № 2а-1670/10111/11, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012 року, визнано протиправними висновки Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, викладені в акті позапланової невиїзної перевірки від 11.11.2011 року щодо завищення ТОВ «Ос-Нафта» податкового зобов'язання з ПДВ та податкового кредиту за серпень 2011 року на суму 575428 грн., в тому числі й по операціях з ПП «Л.В.М.» на загальну суму 2981020 грн., в тому числі ПДВ 496836 грн.
Таким чином, заперечення відповідача фактично ґрунтуються на припущеннях податкового органу про неможливість здійснення контрагентами позивача: ПП «Л.В.М» та ТОВ «Євроконсалтсервісгруп» господарських операції з постачання товару, в зв'язку з відсутністю такого контрагента за адресою реєстрації місцезнаходження, відсутності в них технічної можливості здійснити такі операції, нікчемності правочинів, укладених між ними та їх контрагентами. В той же час, відповідач відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України не подав суду жодного належного та допустимого доказу, окрім вказаних актів перевірки та довідок інших податкових інспекцій, які би підтверджували факт визнання відповідних правочинів нікчемними та застосування наслідків їх нікчемності, визнання вказаних правочинів недійсними, фіктивності підприємницької діяльності вказаних суб'єктів господарювання, чи їх ухилення від сплати податків по операціях, товарність яких не визнається відповідачем.
Також в заперечення товарності вказаних операцій відповідач посилається на відомості Системи автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, згідно даних якої встановлено розбіжності між задекларованими сумами податкового кредиту ПП «Л.В.М» та ТОВ «Євроконсалтсервісгруп» та вказаних вище його контрагентів, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. При цьому, слід зазначити, що контролюючим органом не доведено таких розбіжностей в декларуванні податкового кредиту по зобов'язань по спірних операціях між позивачем та ПП "Славія авто".
Вищевказане також узгоджується з встановленим ч. 2 ст. 61 Конституції України конституційним принципом щодо індивідуальної відповідальності особи та практикою Європейського Суду з прав людини, яка у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " від 23 лютого 2006 року, є джерелом права рішення Європейського суду з прав людини.
Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що враховуючи своєчасне і повне виконання покупцем своїх зобов'язань щодо подання звітності з податку на додану вартість, неможливість ним забезпечити дотримання постачальником обов'язку подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що жодних протиправних дій з боку контрагента про які знав чи міг знати покупець вчинено не було, суд вважає, що покупець не повинен відповідати за наслідки невиконання продавцем свої зобов'язань своєчасно подавати звітність з податку на додану вартість і в результаті чого вдруге сплачувати податок на додану вартість, а також пеню.
Проте, враховуючи вказану судову практику Європейського Суду з прав людини, судом було запропоновано надати відповідачу докази в підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти - ТОВ «Євроконсалтсервісгруп», ПП «Л.В.М», а також інші докази, які б свідчити про недобросовісність позивача, однак суду таких доказів подано не було.
Щодо посилання в акті перевірки, як на підставу заперечення факту товарності господарських операцій між позивачем та ПП «Л.В.М», ТОВ «Євроконсалтсервісгруп» на матеріали кримінальної справи, порушеної відносно посадових осіб позивача, то як вбачається з наданих суду копій постанови слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу ДПС в Івано-Франківській області від 15.02.2013 року, та постанови слідчого СВ ЛВ на ст.Івано-Франківськ УМВС України на Львівській залізниці від 18.06.2013 року, які набрали законної сили (доказів протилежного суду не подано), закрито кримінальні провадження за фактами ухилення від сплати податків службовими особами ДП «Івано-Франківський облавтодор» по операціях з ПП «Л.В.М.» та ТОВ «Євроконсалтсервісгруп» в період липень 2011 року - 2012 рік, та службового підроблення документів - відображення у первинних бухгалтерських документах безтоварних операцій по придбанню товарно-матеріальних цінностей в ПП «Л.В.М», за відсутністю в діях цих осіб ознак кримінального правопорушення.
Окрім цього, суд також зазначає про Державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «Івано-Франківський облавтодор» за період з 01.04.2010 року по 01.07.2012 року. Як вбачається з акту ревізії від 13.11.2012 року за № 06-21/19, вказаним фінансовим органом не виявлено порушень, що стосуються господарської діяльності з ПП «Л.В.М.» та ТОВ «Євроконсалтсервісгруп, які вплинули на визначення об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств.
Таким чином, висновки, викладені в акті перевірки позивача, та пояснення представників відповідача про безтоварний характер господарських операцій між позивачем та ПП «Л.В.М.», ТОВ «Євроконсалтсервісгруп», ТОВ «Імпульс Плюс 2010» ТОВ «Техногідролюкс» в період 3-4 квартал 2011 року - 1-2 квартал 2012 року не були всупереч нормі ч. 2 ст. 71 КАС України підкріплені жодними належними та допустимими доказами, які б свідчили про вказані обставини, а ґрунтуються лише на припущеннях щодо безтоварності господарських операцій, викладених в акті планової перевірки позивача.
Одним з принципів податкового законодавства України відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.
За наведеного, висновки органу державної податкової служби про завищення позивачем валових витрат в 3 кварталі 2011 року по операціях з ПП «Л.В.М.» в сумі 18551505 грн., по операціях з ТОВ «Євроконсалтсервісгруп» в сумі 2842999 грн. (по акту планової перевірки від 05.11.2012 року), а також 2176975 грн. (від'ємне значення рядка 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за 2-3 квартал 2011 року, висновки по акту позапланової перевірки від 26.07.2012 року № 5772/22-4/31790584 про завищення валових витрат по операціях з ТОВ «Євроконсалтсервісгруп» в 2 кварталі 2011 року, включені до акту планової перевірки від 05.11.2012 року); з ТОВ «Імпульс Плюс 2010» та ТОВ «Техногідролюкс» в сумі 26166 грн. (9583 грн. та 16583 грн. відповідно); в 4 кварталі 2011 року по операціях з ПП «Л.В.М.», ТОВ «Євроконсалтсервісгруп» в сумі 2686726 грн. (висновки по акту планової перевірки від 05.11.2012 року); в 2 кварталі 2012 року по операціях з ТОВ «Євроконсалтсервісгруп» в сумі 154687 грн. (висновки по акту планової перевірки від 05.11.2012 року), є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного податкового законодавства, та не підтвердженні належними та допустимими доказами відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України.
Щодо висновків відповідача про завищення позивачем валових витрат в 2 кварталі 2012 року по його філіях: «Косівський райавтодор» на суму 1200 грн. та «Снятинський райавтодор» на суму 602 грн., то суд погоджується з такими висновками податкового органу, з огляду на таке.
Зокрема, як вбачається з акту планової перевірки позивача від 05.11.2012 року та акту про результати планової виїзної перевірки філії «Снятинський райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року за № 1002/22/03445518 від 12.10.2012 року, позивачем у 2 кварталі 2012 року задекларовано в рядку 06.5 «інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» 40061 грн., в тому числі 602 грн. по сплаті пені, чим завищено такі витрати на суму 602 грн., що є порушенням п.п. 139.1.11 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України. Наслідком вказаного правопорушення є заниження позивачем грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств на суму 127 грн.
Позивач в позові, ні його представник в судовому засіданні не подали суду відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України не заперечили вказаного висновку податкового органу, та не подали жодних доказів в його спростування.
Окрім цього, як вбачається з акту планової перевірки позивача від 05.11.2012 року та акту про результати планової виїзної перевірки філії ДП «Івано-Франківський облавтодор» - «Косівський райавтодор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року за № 872/22-0/03445582 від 04.10.2012 року, позивачем у 2 кварталі 2012 року задекларовано в рядку 06.5 «інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» 111794 грн., в тому числі 8334 грн. витрати на операції оренди. В той же час, позивачем в порушення вимог п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України під час проведення перевірки підтверджено документально такі операції лише на суму 7134 грн., а решта суми - 1200 грн. документально не підтверджено. Не подано суду таких доказів і під час судового розгляду справи.
За таких обставин, суд погоджується з висновком податкового органу про заниження позивачем грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств по вказаній філії позивача в 2 кварталі 2012 року на суму 252 грн.
Окрім цього, як видно з акту перевірки від 05.12.2012 року, відповідачем зроблено висновок про те, що позивачем під час декларування податку на прибуток підприємств за 2-3 квартал 2011 року, 2-4 квартал 2011 року, 1 квартал 2012 року, 1 півріччя 2012 року, внаслідок не врахування результатів попередніх перевірок, а саме, оформлених актами від 02.12.2011 року № 12375/23-1/31790584 та від 26.07.2012 року № 5772/22-4/31790584, а саме: про завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток в 2-3 кварталі 2011 року в сумі 3430189 грн., 2-4 кварталі 2011 року в сумі 3430189 грн., 1 кварталі 2012 року в сумі 6027648 грн., що вплинуло на заниження податкового зобов'язання в 3 кварталі 2011 року на загальну суму 788943 грн.
Зокрема, як вбачається з акту ДПІ в м.Івано-Франківську від 26.07.2012 року № 5772/22-4/31790584 «Про результати попланової перевірки ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «Л.В.М» та у ТОВ «Євроконсалтсервісгруп» за період з 01.10.2008 року по 31.03.2012 року, податковим органом встановлено завищення позивачем валових витрат в 2 кварталі 2011 року на суму 2176975 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємств за цей період на суму 500704 грн.
Однак, як видно з вступної частини вказаного акта позапланової перевірки від 26.07.2012 року № 5772/22-4/31790584, вона проведена ДПІ в м.Івано-Франківську на підставі п. п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України на виконання постанови старшого слідчого СВ прокуратури Івано-Франківської області Корнути В.І. від 09.07.2012 року.
Так, відповідно до п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, в редакції Закону на час проведення вказаної позапланової перевірки, документальна позапланова перевірка проводиться в разі отримання постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
Статтею 86 Податкового кодексу України, яка визначає порядок оформлення результатів перевірок, зокрема, п. 89.9, в редакції Закону на час прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень, передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального законодавства або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Таким чином, враховуючи вказані норми податкового закону, статус матеріалів перевірки та висновків, зроблених ДПІ в м.Івано-Франківську в акті позапланової перевірки від 26.07.2012 року № 5772/22-4/31790584, визначався кримінально-процесуальним законодавством.
Як встановлено судом, з матерів справи, пояснень представників сторін, на час проведення планової перевірки позивача, оформлення її висновків актом від 05.11.2012 року та прийняття оскарженого податкового повідомлення рішення № 0000342206 від 19.11.2012 року, ДПІ в м.Івано-Франківську не прийнято податкового повідомлення-рішення на підставі акта від 26.07.2012 року № 5772/22-4/31790584.
Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 54.3 цієї статті Кодексу передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:
54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;
54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;
54.3.4. рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;
54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;
54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.
Приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 57.3 цієї норми передбачено, що в разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Підпунктом 14.1.175. пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що в разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
При цьому, згідно абзацу 2 п. 58.4 вказаної Статті, складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.
Таким чином, з системного аналізу вказаних норм податкового права, суд дійшов висновку про те, що у позивача не виникло податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2011 року в сумі 500704 грн., розрахованих відповідачем згідно акту позапланової перевірки від 26.07.2012 року № 5772/22-4/31790584, оскільки відповідачем не надсилалось йому податкових повідомлень-рішень на підставі вказаного акта, а зроблені в ньому висновки про завищення позивачем валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні до об'єкта оподаткування, в 2 кварталі 2011 року на суму 2176975 грн., ДПІ в м.Івано-Франківську не мала права враховувати при визначенні ДП «Івано-Франківський облавтодор» податкових зобов'язань за 3 квартал 2011 року, оскільки їх статус визначався відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
Окрім цього, як вбачається з акту ДПІ в м.Івано-Франківську від 02.12.2011 року № 12375/23-1/31790584 «Про результати планової виїзної перевірки ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року, податковим органом встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року в сумі 1253214 грн.
Відповідно до п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.
Однак, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується:
у 2011 році з урахуванням такого:
якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення;
у 2012-2015 роках таким чином:
якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат: звітних (податкових) періодів починаючи з I півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.
Таким чином, суд погоджується з висновком відповідача про те, що позивач при декларуванні грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств повинен був врахувати висновки податкового органу, викладені в акті позапланової перевірки від 02.12.2011 року № 12375/23-1/31790584 про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року в сумі 1253214 грн.
Проте, враховуючи, що суд дійшов переконання про безпідставність висновків контролюючого органу про завищення позивачем валових витрат та інших витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по господарських операціях з ПП «Л.В.М.», ТОВ «Євроконсалтсервісгруп», ТОВ «Імпульс Плюс 2010» ТОВ «Техногідролюкс» в період 3-4 кварталу 2011 року, 2-4 кварталу 2011 року, з врахуванням завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року в сумі 1253214 грн., виходячи з положень п. 134.1 ст. 134, п. 135.1, п. 135.5 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 138.1, 138.2, п. 138.4, п. 138.6 ст. 138, п. 139.1 ст. 139, п. 150.1 ст. 150, п. 152.1, ст. п. 152.3, п. 3, 10 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, об'єкт оподаткування за 2-3 квартал 2011 року мав від'ємне значення (збиток позивача станом на 01.10.2011 року) і становив 4011963 грн. згідно розрахунку: 36600 грн. (завищення доходів за 3 квартал 2011 року) + 1253214 грн. = 1289814 грн. (завищення збитків за 3 квартал 2011 року); 5301776 грн. (від'ємне значення об'єкта оподаткування, задеклароване позивачем) + 1289814 грн. = 4011963 грн.; об'єкт оподаткування за 3-4 квартал 2011 року мав від'ємне значення (збиток позивача станом на 01.01.2012 року) і становив 4732265 грн. згідно розрахунку ( 12904 грн. (завищення доходів за 4 квартал 2011 року) + 1289814 грн. (завищення збитків за 3 квартал 2011 року) = 1302718 грн. (завищення збитків за 3-4 квартал 2011 року); 6034983 грн. (від'ємне значення об'єкта оподаткування, задеклароване позивачем) + 1302718 грн. = 4732265 грн.); об'єкт оподаткування за 1 квартал 2012 року мав від'ємне значення (збиток позивача станом на 01.04.2012 року) і становив 3800220 грн. згідно розрахунку (95026 грн. (завищення доходів за 1 квартал 2012 року) + 1302718 грн. (завищення збитків за 2011 рік) = 1397744 грн. (завищення збитків за 1 квартал 2012 року); 5197964 грн. (від'ємне значення об'єкта оподаткування, задеклароване позивачем) + 1397744 грн. = 3800220 грн.); за 2 квартал 2012 року об'єкт оподаткування становив 443488 грн. згідно розрахунку: 116006 грн. (завищення доходів за 1 півріччя 2012 року) + 325680 грн. (25% від завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року) + 1802 грн. (завищення витрат за 2 квартал 2012 року). Таким чином, позивач повинен був сплати бюджету податок на прибуток підприємств за 1 півріччя 2012 року в сумі 93133 грн. згідно розрахунку: 443488 грн. * 21% (ставка податку на 2012 рік).
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідач правомірно визначив позивачу грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 93133 грн. по основному зобов'язанню та відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України 46567 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) з вказаної суми основного зобов'язання. Щодо висновків контролюючого органу про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з вказаного податку за основним платежем в сумі 5232329 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 137672 грн., то вони не були доведені відповідачем, та спростовані дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, є необґрунтованими та не ґрунтуються на нормах Податкового кодексу України.
Щодо оподаткування податком на додану вартість. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів, випливають з порядку формування платником податкового кредиту з ПДВ та стосуються правомірності рішення контролюючого органу про нарахування податкових зобов'язань і штрафних санкцій.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування ПДВ.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абз. 2).
Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).
Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж Статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, з оцінки вказаних норм податкового закону видно, що підставою для формування податкового кредиту, є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, та здійснення господарських операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності з метою досягнення господарської мети.
Як вбачається з акту планової перевірки від 05.11.2012 року, відповідач дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту: за липень 2011 року на суму 13361 грн. а саме: по операціях з ТОВ «Імпульс Плюс 2010» на суму 1917 грн. та ТОВ «ВТП "Лімниця» на суму 11444 грн.; за серпень 2011 року на суму 3317 грн., а саме по операціях з ТОВ «Техногідролюкс»; за грудень 2011 року на суму 154687 грн., а саме по операціях з ПП «Л.В.М. та з ТОВ «Євроконсалтсервісгруп»; за січень 2012 року на суму 861 грн. по операціях з ТОВ «Пропан»; за лютий 2012 року на суму 600 грн. по операціях з ТОВ «Шляхбудсервіс»; за квітень 2012 рок на суму 25991 грн. по операціях з ТОВ «Євроконсалтсервісгруп»; травень 2012 року на суму 2800 грн. по операціях з Івано-Франківськцемент».
Висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту по операція з ПП «Л.В.М., ТОВ «Євроконсалтсервісгруп», ТОВ «Імпульс Плюс 2010», ТОВ «Техногідролюкс» ґрунтується на доводах відповідача про безтоварний характер вказаних операцій.
Проте, на думку суду, позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суми податку по операціях з придбання товарів та послуг у вказаних контрагентів, оскільки вони підтверджуються поданими позивачем належними чином завіреними копіями податкових накладних № 1 від 02.12.2011 року, № 2 від 14.12.2011 року, № 3 від 20.12.2011 року, виданих ПП «Л.В.М»; № 2 від 28.04.2012 року, виданої ТОВ «Євроконсалтсервісгруп»; № 180726 від 18.07.2011 року, виданої ТОВ «Імпульс Плюс 2010»; № 40 від 05.08.2011 року, виданої ТОВ «Техногідролюкс»; реєстрами виданих та отриманих податкових накладних за серпень, грудень 2011 року, cічень-лютий, квітень-травень 2012 року, які знаходяться в матеріалах справи. Як вбачається з акту перевірки від 05.11.2012 року, відповідач не заперечив факт наявності у позивача відповідних податкових накладних, внесення їх позивачем в реєстр отриманих податкових накладних та факт їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, позивачем дотримано вимог п.п. 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
Вказані вище податкові накладні підписані та скріплені печатками ПП «Л.В.М., ТОВ «Євроконсалтсервісгруп», ТОВ «Імпульс Плюс 2010», ТОВ «Техногідролюкс», містять всі необхідні реквізити, передбачені п. 201 ст. 201 Податкового кодексу України. Як вбачається з акту перевірки та пояснень представників відповідача в судовому засіданні, податковим органом не наведено доводів щодо дефектів їх форми. При цьому, також слід зазначити, що відповідачем відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України не подано суду належних та допустимих доказів, які б вказували на недостовірність чи фальшивість вказаних документів або невідповідність їх оформлення вимогам нормативно-правових актів.
Окрім цього, як вбачається з акту планової перевірки від 05.11.2012 року, акту ДПІ в Дзержинському районі м.Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки № 560/2302/37363648 від 27.09.2011 року, акту Кіровоградської ОДПІ про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Техногідролюкс» № 189/23-1/35741373 від 16.12.2011 року, листа ДПІ в Печерському районі міста Києва у формі інформації реєстраційно-звітного характеру № 44487/7/23-1110 від 18.11.2011 року, акту ДПІ в Тячівському районі Закарпатської області про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Л.В.М» за № 94-232/32165097 від 13.02.2012 року, акту ДПІ в Тячівському районі Закарпатської області про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Л.В.М» за № 768-232/32165097 від 12.12.2011 року, відомостей Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, ПП «Л.В.М., ТОВ «Євроконсалтсервісгруп», ТОВ «Імпульс Плюс 2010», ТОВ «Техногідролюкс» на час видачі вищевказаних податкових накладних були зареєстровані як платники податку на додану вартість.
Щодо висновків відповідача про безтоварність господарських операцій з вказаними контрагентами позивача, то їх оцінку було проведено надано судом при дослідженні правомірності прийняття податкового повідомлення рішення про донарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств.
Таким чином, враховуючи те, що наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних, первинних бухгалтерських документів, підтверджується реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, суд вважає, що позивачем доведено факт наявності у нього права віднесення до податкового кредиту: за липень 2011 року суми 1917 грн. по операціях з ТОВ «Імпульс Плюс 2010»; за серпень 2011 року суми 3317 грн. по операціях з ТОВ «Техногідролюкс»; за грудень 2011 року суми 154687 грн. по операціях з ПП «Л.В.М.; за квітень 2012 року суму 25991 грн. по операціях з ТОВ «Євроконсалтсервісгруп».
За таких обставин, є необгрунтованими та незаконними висновки контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість по операціях з ПП «Л.В.М., ТОВ «Євроконсалтсервісгруп», ТОВ «Імпульс Плюс 2010», ТОВ «Техногідролюкс» на загальну суму 185912 грн.
Окрім цього, як вбачається з акту планової перевірки від 05.11.2012 року (а.с. 81-83 акту), відповідачем також включено в розрахунок грошового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2011 року 57 грн. - суму на яку зменшено залишок від'ємного значення за вказаний податковий період згідно висновку контролюючого органу, зробленого в акті від 26.07.2012 року № 5772/22-4/31790584 «Про результати позапланової перевірки ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «Л.В.М» та у ТОВ «Євроконсалтсервісгруп» за період з 01.10.2008 року по 31.03.2012 року. Однак, як вищевстановлено судом, відповідач відповідно до норми п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, на час прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень, не мав права враховувати даний акт перевірки та його висновки при визначенні ДП «Івано-Франківський облавтодор» податкових зобов'язань за вересень 2011 року, оскільки їх статус визначався відповідно до кримінально-процесуального законодавства України.
Таким чином, є необгрунтованими та незаконними висновки контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість в періодах: серпень, вересень, грудень, квітень на загальну суму 185969 грн.
Як наслідок, відсутні, встановлені п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України правові підстави для застосування оскарженим податковим повідомленням-рішенням № 0000342206 від 19.11.2012 року до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 92984 грн., що складає 50% вищевказаної суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
Щодо податкового повідомлення-рішення відповідача № 0000342206 від 19.11.2012 року в частині донарахування грошових зобов'язань з податку на додану вартість в решті суми, а саме: 34675 грн. по основному зобов'язанню та 17338 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) за період серпень 2011 року, грудень, лютий, травень 2012 року, то суд вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідача в цій частині є правомірним, з огляду на таке.
Як вбачається з акта планової перевірки від 05.11.2012 року (а.с. 72 акту), акта про результати планової документальної виїзної перевірки філії «Богородчанська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Івано-Франківський облавтодор» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 01.06.2012 року, складеного ДПІ в Богородчанському районі Івано-Франківської області за № 734/22-4/33645421, податкових декларацій з податку на додану вартість за липень-серпень, лютий, травень 2011 року, відповідачем визначено позивачу грошові зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2011 року, травень 2012 року в зв'язку з завищенням податкового кредиту по операціях його філії - Богородчанської ДЕД» з ТОВ «ВТП Лімниця» згідно виданої останнім податкової накладної № 1 від 29.07.2011 року на суму 68664,01 грн., сума ПДВ - 11444 грн.; за травень 2012 року з ПАТ «Івано-Франківськцемент» згідно податкової накладної № 8968 від 14.05.2012 року на суму 16800 грн., сума ПДВ - 2800 грн. Вказані податкові накладні включено позивачем в податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року, та повторно в серпні 2011 року, та подвійно за липень 2012 року. Також судом встановлено, що позивачем в особі вищезазначеної філії отримано від ТОВ «Шляхбудсервіс» товарно-матеріальні цінності згідно податкової накладної № 14 від 24.02.2012 року на суму 6204,80 грн., в тому числі ПДВ 1034,13 грн. Проте позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2012 року включено в податку декларацію з податку на додану вартість суму 1634,13 грн., тобто зайво включено до податкового кредиту 600 грн. Через зазначені обставини, позивач завищив податковий кредит в серпні 2011 року на суму 11444 грн., за лютий 2012 року на суму 600 грн. та за травень 2012 року на суму 2800 грн., що є порушенням норм п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України
Позивачем відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України доказів в спростування вищевказаних обставин, а тому суд погоджується з висновками контролюючого органу про донарахуванню позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість: за серпень 2011 року в сумі 11444 грн. та штрафних фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 5722 грн., за лютий 2012 року в сумі 600 грн. та штрафних фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 300 грн., за травень 2012 року в сумі 2800 грн. та штрафних фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 1400 грн.
Також як вбачається з акта планової перевірки від 05.11.2012 року (а.с. 75-76 акту), акта про результати планової виїзної перевірки філії «Надвірнянський райавтодор» ДП «Івано-Франківський облавтодор» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 01.06.2012 року, складеного ДПІ в Надвірнянському районі Івано-Франківської області за № 1541/22-03445659 від 17.10.2012 року, відповідачем визначено позивачу грошові зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2012 року в сумі 861 грн. в зв'язку з завищенням податкового кредиту по операціях його філії - «Надвірнянський райавтодор» з ТОВ «Пропан» згідно виданих останнім податкових накладних № 1 від 31.01.2012 року на суму ПДВ 660,55 грн., № 6 від 31.01.2012 року на суму ПДВ 200 грн. Проте, як встановлено перевіркою, вказані податкові накладні в порушення вимог п. 201.10, п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також встановлено, що позивач не долучав до податкової декларації по вказаній філії за січень 2012 року заяву з поданою скаргою на вказаного контрагента. За наведеного, у позивача не виникло права на податковий кредит в січні 2012 року на суму 861 грн. Через зазначені обставини, позивач безпідставно завищив податковий кредит в січні 2012 року на суму 861 грн.
Позивачем відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України доказів в спростування вищевказаних обставин, а тому суд погоджується з висновками контролюючого органу про донарахуванню позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість: за січень 2012 року в сумі 861 грн. та штрафних фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 431 грн.
Також, як вбачається з акта планової перевірки позивача від 05.11.2012 року, а також акта про результати планової документальної виїзної перевірки філії «Богородчанська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Івано-Франківський облавтодор» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 01.06.2012 року, складеного ДПІ в Богородчанському районі Івано-Франківської області за № 734/22-4/33645421 від 18.11.2012 року, податковим органом за результатами перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року встановлено, що позивачем в особі його філії в порушення п. 185.1, ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України занижено податкове зобов'язання по вказаному податку в сумі 18970 грн.
Вказаний висновок ґрунтується на обставинах, викладених в акті Тисменицької міжрайонної Державної фінансової інспекції за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року за № 710-12/05 від 09.02.2012 року, про те, що таке заниження податкових зобов'язань відбулось через не оприбуткування в касі філії «Богородчанська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Івано-Франківський облавтодор» готівки на загальну суму 113795,78 грн., в тому числі ПДВ 18970 грн., отриманих бухгалтером-касиром вказаної філії позивача - ОСОБА_6 як оплата від громадян та суб'єктів господарювання за найм автомобілів, кранів, бульдозерів та іншої техніки, належної філії в період 2009-2011 років. Фінансовою інспекцією встановлено, що в касі підприємства (філії Богородчанська дорожньо-експлуатаційна дільниця») в ході проведеної інвентаризації станом на 23.01.2012 року лишків не встановлено, а не оприбуткована в касі готівка на суму 113795,78 грн., в тому числі ПДВ 18970 грн., фактично є недостачею.
Вказані обставини щодо не оприбуткування готівки в касі філії «Богородчанська дорожньо-експлуатаційна дільниця» ДП «Івано-Франківський облавтодор» на загальну суму 113795,78 грн. встановлено вироком Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 10.12.2012 року у справі №901/513/12 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України, що набрав законної сили, а також постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.12.2012 року у справі № 2а-2090/12/0970 за позовом ДП «Івано-Франківський облавтодор» до ДПІ в м.Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000132202 від 04.07.2012 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку введення касових операцій на суму 595066,67 грн., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 року № 876/1623/13.
Позивач відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України не подав суду доказів в заперечення обставин щодо заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 18970 грн. за лютий 2012 року. За таких обставин, суд вважає обґрунтованим висновок податкового органу про донарахування позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість: за лютий 2012 року в сумі 18970 грн. та штрафних фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 9485 грн.
Нормою п. 21.1. ст. 21 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В розумінні ст. 3 КАС України рішення суб'єктів владних повноважень повинні прийматися (вчинятися) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд вважає, що позов Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" належить частково задовольнити:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську № 0000332206 від 19.11.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають в державній власності, за основним платежем в сумі 5232329 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 137672 грн., а в задоволенні позову в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають в державній власності, за основним платежем в сумі 93133 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 46567 грн. - відмовити;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську № 0000342206 від 19.11.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах), за основним платежем в сумі 185969 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 92984 грн., а в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську № 0000342206 від 19.11.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах), за основним платежем в сумі 34675 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 17338 грн. - відмовити.
За наведеного, керуючись нормою ч. 3 ст. 94 КАС України, враховуючи подане позивачем платіжне доручення № 4792 від 20.03.2013 року про сплату судового збору, відсутність доказів понесення судових витрат відповідачем, суд присуджує позивачу понесені ним судові витрати в сумі 2218,76 грн., які слід стягнути на його користь з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання Державною казначейською службою України (відповідними територіальними підрозділами Державної казначейської служби України) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську № 0000332206 від 19.11.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають в державній власності, за основним платежем в сумі 5232329 (п'ять мільйонів двісті тридцять дві тисячі триста двадцять дев'ять) гривень, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 137672 (сто тридцять сім тисяч шістсот сімдесят дві) гривні.
В задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську № 0000332206 від 19.11.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають в державній власності, за основним платежем в сумі 93133 (дев'яносто три тисячі сто тридцять три) гривні, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 46567 (сорок шість тисяч п'ятсот шістдесят сім) гривень - відмовити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську № 0000342206 від 19.11.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах), за основним платежем в сумі 185969 (сто вісімдесят п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) гривень, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 92984 (дев'яносто дві тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири) гривні.
В задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську № 0000342206 від 19.11.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах), за основним платежем в сумі 34675 (тридцять чотири тисячі шістсот сімдесят п'ять) гривень, та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 17338 (сімнадцять тисяч триста тридцять вісім) гривень - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» (ідентифікаційний код 31790584, місце знаходження: 76004, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Є.Петрушевича, 1) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2218 (дві тисячі двісті вісімнадцять) гривень 76 копійок шляхом їх безспірного списання Державною казначейською службою України (відповідними територіальними підрозділами Державної казначейської служби України) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Боршовський Т.І.
Постанова складена в повному обсязі 24.12.2013 року.