23 грудня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/6162/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Удовіченка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Купріс М.В.,
представника позивача - Пелєвіна Д.О.,
представника відповідача - Касумова О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький хлібокомбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
24 жовтня 2013 року Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький хлібокомбінат" (далі по тексту - ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - КОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0009382301/815 від 13 червня 2012 року.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняте відповідачем за висновками перевірки податкове повідомлення-рішення від 13 червня 2012 року №0009382301/815 є неправомірним, оскільки фактичними обставинами та належними доказами спростовуються висновки перевірки.
Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи правомірністю висновків перевірки від 21 травня 2012 року, а тому і правомірність прийнятого за її результатами податкового повідомлення - рішення, оскільки позивачем порушено вимоги чинного податкового законодавства.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат" зареєстровано, як юридична особа 03 вересня 2004 року, номер запису 1 585 120 0000 000136 (а.с. 29)
Товариство взято на облік в органах державної податкової служби, також являється платником податку на додану вартість, про що видано свідоцтво № 100339978 від 28 червня 1997 року (а.с. 114, 116), що не оспорюється сторонами.
Також, судом встановлено, що з 07 травня 2012 року по 14 травня 2012 року Головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Кременчуцької ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат", з питання взаємовідносин з ТОВ "Промторг-1" за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
За результатами перевірки складено акт від 21 травня 2012 року № 1316/22-209/00376930 (а.с. 64-68), за висновками якого встановлено порушення підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями, що призвело до заниження ПДВ в сумі 166667 грн., в тому числі за листопад 2009 року в сумі 166667 грн.
Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.
За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято 13 червня 2012 року податкове повідомлення-рішення №0009382301/815 (а.с. 69) яким ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат", збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в загальному розмірі 208333,75 грн.
Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням у зв'язку із чим оскаржив його до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню - рішенню, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок перевіряючих щодо заниження ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат" за листопада 2009 року ПДВ в сумі 166667 грн.
Преамбулою Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР визначено, що цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Згідно із підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6).
При цьому підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Із системного аналізу вказаних вище норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.
Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
З пояснень представника позивача судом встановлено, що у листопаді 2009 року ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат" здійснювало придбання товару (стрілочно-бродильне обладнання) в ТОВ "Промторг-1".
На підтвердження фактичного виконання досягнутої домовленості позивач надав суду податкову накладну від 25 листопада 2009 року №750 на загальну суму 1000000 грн. в тому числі ПДВ 166666,67 грн. (а.с. 109) та платіжне доручення від 25 листопада 2009 року №27929, на підтвердження здійснення оплати за придбаний товар (а.с. 113).
На підставі зазначеної податкової накладної, отриманої від ТОВ "Промторг-1", позивачем сформовано податковий кредит у грудні 2009 року на суму 166666,67 грн.
Копія додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість наявна у матеріалах справи (а.с.110-112).
Разом з тим, відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року за № 363, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно з пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Таким чином, у позивача як отримувача товарів, обов'язково має залишатись один примірник товарно-транспортної накладної, яка є документом, на підставі якого здійснюється оприбуткування товару, а відтак, має зберігатись разом з видатковими накладними.
Позивачем не надано суду документів, які підтверджували фактичне здійснення перевезення товару, а також документів, з яких можливо встановити, якою особою здійснювалось транспортування, місця відвантаження вантажу, осіб які здійснювали приймання та відвантаження цього вантажу (акт приймання-передачі товару, товарно-транспортна накладна за формою №1-ТНН тощо), документів на підтвердження здійснення зберігання товару, тобто доказів, які б свідчили про фактичне виконання господарських операцій між ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат" та ТОВ "Промторг-1".
Крім того, ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2013 року, від 03 грудня 2013 року та від 17 грудня 2013 року позивача зобов'язано надати до суду належним чином завірені копії: договорів та додаткових угод укладених з контрагентом ТОВ "Промторг-1", банківські виписки з відміткою банку, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, витяг з журналу видачі довіреностей, сертифікати відповідностей, відомості щодо місця зберігання товару, подорожні листи, акти здачі-приймання товарно-матеріальних цінностей, рахунки-фактури, письмові обгрунтування наявності у ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат" виробничої необхідності та економічної доцільності укладення договору з контрагентом ТОВ "Промторг-1", інформацію щодо адрес навантаження та розвантаження товарно-матеріальних цінностей (інформацію по складських приміщеннях орендованих чи власних, договори схову), інформацію щодо економічної вигоди в результаті використання позивачем в своїй господарській діяльності придбаного товару, копію свідоцтва про реєстрацію ТОВ "Промторг-1" платником ПДВ, але вимоги суду позивачем не виконано.
За наведених обставин наявність у покупця належним чином оформлених податкових накладних може бути підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними. Однак фіктивність операцій, відсутність доказів їх реального вчинення виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства. Позивач не надав належних доказів реальності постачання придбаного товару, а накладні виписані платником, який фактично не виступав продавцем товару, зазначеного у вказаних накладних, не здійснював їх поставку та відвантаження та, відповідно, не формував податкові зобов'язання. Сам по собі факт оформлення документів не є безумовним свідченням того, що купівля-продаж та поставка мали місце.
Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть створювати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів/робіт/послуг, операції, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.
Також судом прийняті до уваги пояснення представника відповідача та надані ним докази, які свідчать про відсутність у ТОВ "Промторг-1" трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання та незнаходження цього товариства за своєю юридичною адресою.
Отже, долучені до матеріалів справи та досліджені в ході судового розгляду документи не підтверджують правомірність формування податкового кредиту за грудень 2009 року розмірі 166667 грн.
Отже, відповідачем правомірно збільшено суму грошового зобов'язання, а тому позовні вимоги ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат" є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Підпунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір, який становить 50% від визначеної законом суми за подання позову майнового характеру (4166,68 грн) у розмірі 2083,34 грн, що підтверджується квитанцією від 15 жовтня 2013 року № 81 на суму 2083,34 грн.
У зв'язку з відмовою ПАТ "Кременчуцький хлібокомбінат" у задоволенні позову стягненню до Державного бюджету України підлягають судові витрати у вигляді судового збору за подання позову майнового характеру у розмірі 2083,34 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163, 168 Кодексу адміністративного судочинства України,-
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький хлібокомбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький хлібокомбінат" (реєстраційний номер облікової картки 00376930) до Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2083 (дві тисячі вісімдесят три) гривні 34 (тридцять чотири) копійки на розрахунковий рахунок № 31213206784002, отримувач коштів: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, 22030001, код за ЄДРПОУ: 38019510, банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області, код банку: 831019, Код класифікації доходів бюджету: 22030001, призначення платежу: Судовий збір, за позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький хлібокомбінат", Полтавський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35521510.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено 24 грудня 2013 року.
Суддя С.О. Удовіченко