04 листопада 2013 р.Справа № 2-а/1522/3786/11
Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Свячена Ю.Б.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого - судді Скрипченка В.О.,
суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про виплату щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії, -
09 червня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними дій відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії з підвищенням її на 30% від мінімальної пенсії за віком та про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок призначеної пенсії з підвищенням її на 30% від мінімальної пенсії за віком та про поновлення пропущеного строку для звернення до суду.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю. Враховуючи, що зазначених клопотань не надходило, колегія суддів вважає, що справа може бути розглянута в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни згідно з посвідченням.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції посилався на п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік», доповнених п. 4 згідно Закону України № 3491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2011 рік»» від 14 червня 2011 року, що набрав законної сили 19 червня 2011 року, відповідно до яких у 2011 році норми і положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, а тому суд не може виконувати обов'язки суб'єкта владних повноважень, покладених на нього законом стосовно порядку та розміру відповідних виплат.
Проте, з таким висновком суду погодитись не можна.
Так, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 28 грудня 2007 року) дітям війни пенсія або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 7 частини першої Закону України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
Однак, оскільки Кабінетом Міністрів України на час прийняття рішення судом першої інстанції не визначено нового порядку виплати надбавки до пенсії дітям війни, суд повинен був застосовувати положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 28 грудня 2007 року).
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України, а також ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 17 зазначеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком, як основна державна соціальна гарантія, встановлюється законами.
Встановлення розміру мінімальної пенсії за віком Кабінетом Міністрів України суперечить наведеним нормам закону.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу підлягають застосуванню ч. 3 ст. 46 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 28 грудня 2007 року), ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» і ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Разом з цим, позивач за захистом порушеного відповідачем права на отримання допомоги звернувся лише 09 червня 2011 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції чинній на час прийняття рішення судом першої інстанції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 100 КАС України (в редакції чинній на час прийняття рішення судом першої інстанції) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Таким чином, з урахуванням норм процесуального права позовні вимоги позивача підлягають залишенню без розгляду за період з 09 липня 2007 року по 08 грудня 2010 року.
В апеляційній скарзі позивачем ставилось питання про задоволення позову в повному обсязі та зобов'язання відповідача нараховувати та виплачувати доплату до пенсії як дитині війни і в подальшому.
У зв'язку з зазначеним, колегія суддів вважає за необхідне вказати на наступне. Пунктом 7 частини першої Закону України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14 червня 2011 року Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Таким чином, визначення порядку та розмірів виплат указаній категорії громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
З огляду на викладене з 23 липня 2011 року органи пенсійного фонду повинні нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії дітям війни у відповідності до Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету».
Отже, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню за період з 09 грудня 2010 року по 22 липня 2011 року.
Оскільки судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог позивача.
Керуючись ст. ст. 183-2, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2011 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси перерахувати та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 28 грудня 2007 року) за період з 09 липня 2007 року по 08 грудня 2010 року - залишити без розгляду.
В іншій частині - прийняти нову постанову суду.
Адміністративний позов ОСОБА_1 про виплату щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 28 грудня 2007 року), за період 09 грудня 2010 року по 22 липня 2011 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий В.О.Скрипченко
Суддя О.С.Золотніков
Суддя Ю.В.Осіпов