Справа: № 826/9306/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М.
Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
10 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Приватного підприємство "Паксервіс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємство "Паксервіс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0015062202 від 24.12.2012 року, -
У червні 2013 року позивач - Приватне підприємство "Паксервіс" звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0015062202 від 24.12.2012 року, в якому просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби № 0015062202 від 24.12.2012 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2013 року та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Приватного підприємство "Паксервіс" - задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2013 року - скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Приватним підприємством "Паксервіс" не доведено реальності укладених господарських договорів, не надано належно оформлених первинних документів по взаємовідносинам з ПП «Театральне агентство «КОЛІЗЕЙ», натомість податковим органом в ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості надання послуг ПП "Театральне агентство «КОЛІЗЕЙ» (код ЄДРПОУ 36798169) для ПП «Паксервіс», а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що призвело до заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, ПП «Паксервіс» зареєстроване Печерською районною державною адміністрацією у м. Києві від 20.03.2000 року.
Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва ДПС на підставі пп. 75.1.2 ст. 75, ст.79 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2756-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПК України), проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПП "Паксервіс" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2011 року.
За результатами документальної невиїзної перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС складено акт від 29.11.2012 року за № 1102/22-02/30782106, яким встановлено порушення: ст. 185, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України із змінами та доповненнями та винесено від 24.12.2012 р. № 0015062202, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість у розмірі 53592,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 26796,00 грн. на загальну суму 80388,00 грн. Вважаючи вказане податкове повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся до суду.
Обговорюючи правомірність позовних вимог, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до п . 198.1 та 198.2 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.4 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту, відповідно до п. 198.6 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Статтями 3 та 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Відповідно до пункту 18 порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 та Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 25.01.2011 року № 41 всі складені примірники податкової накладної-підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Так, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ПП «Театральне агентство «Колізей» було укладено наступні договори про виконання робіт (послуг):
- Договір № 37-14 від 03.10.2011 р. про виконання робіт (послуг). Відповідно до п. 1.1 даного Договору, ПП "Театральне агентство "КОЛІЗЕЙ" (Виконавець) надає ПП "Паксервіс" (Замовник) послуги по комп'ютерному обслуговуванню, модернізації та синхронізації комп'ютерної техніки, розробці та впровадженню комп'ютерної техніки, розробці та впровадженню програмного забезпечення для віддалених користувачів 1С, установці та наладці VIOP-телефонії, розробці та розкручуванню сайтів та їх обслуговування, програмній модернізації та оновленню модулів 1С v8.2, ремонту та перепрограмуванню міні АТС LDK-100, іншому інформаційному обслуговуванню.
- Договір № 37-12 від 03.11.2011 р. Відповідно до п. 1.1. даного Договору, ПП "Театральне агентство "КОЛІЗЕЙ" (Виконавець) надає ПП "Паксервіс" (Замовник) послуги з пакування, маркування, формування та переформування вантажних одиниць, підбір та комплектація партій для постачання, забезпечення надійності постачання, вивезення та утилізація використаних пакувальних матеріалів, вантажні роботи з використанням складської техніки, перевалка вантажів, ремонт піддону, перемотування пакувальних плівок на менші номінальні розміри для давання їм нових споживчих форм. - Договір № 36-11 від 30.09.2011 р. Відповідно до п. 1.1 даного Договору, ПП "Театральне агентство "КОЛІЗЕЙ" (Виконавець) надає ПП "Паксервіс" (Замовник) послуги з організації перемотки плівки стрейч з джамбо-рулонів на рулони менших намоток.
На виконання зазначених договорів позивачу були виписані контрагентом наступні податкові накладні: № 249 від 30.12.2011 р., № 250 від 30.12.2011 р. на підставі договору № 37-12 від 03.11.2011 р., а також податкові накладні № 251 від 30.12.2011 р., № 252 від 30.12.2011 р. на підставі договору № 37-14 від 03.10.2011 р. та акти приймання-передачі робіт (надання послуг) № ОУ-151230 від 30.12.2011 р., № ОУ-161230 від 30.12.2011 р., № ОУ-141230 від 30.12.2011 р. та № ОУ-121230 від 3012.2011 р.
Оплата послуг відповідно до вищевказаних договорів підтверджується належним чином завіреними виписками по рахунку позивача, з відміткою банку про їх виконання (а.с. 58-60).
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття спірного рішення став лист Управління боротьби з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом ДПС у м. Києві № 9826/7/16-207 від 22.10.2012 р. в якому зазначено наступне. У ході проведення фінансового розслідування встановлено, що ПП «Паксервіс» в грудні 2011 р. мало фінансово - господарські взаємовідносини з підприємством з ознаками фіктивності ПП "Театральне агентство «КОЛІЗЕЙ» на загальну суму ПДВ 53592,00 грн. Директором ПП "Театральне агентство «КОЛІЗЕЙ» з 04.05.2011 р. по 28.12.2011 р. була ОСОБА_3, яка надала пояснення щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності ПП "Театральне агентство «КОЛІЗЕЙ». Із пояснення гр. ОСОБА_3 слідує, що вона не причетна до діяльності ПП "Театральне агентство «КОЛІЗЕЙ» та не підписувала первинних документів. З даного приводу, колегія суддів зазначає, що статтею 72 КАС України передбачено, що лише вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Лист Управління боротьби з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом ДПС у м. Києві в даному випадку не є належним чи допустимим доказом у справі.
Окрім того, варто зазначити, що необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Колегія суддів зазначає, що усі надані позивачем первинні документи складені у відповідності до чинного законодавства.
Окрім того, з метою підтвердження реальності укладеного договору позивачем було надано договори із третіми особами: МП Скіф», ТОВ «Хліб столиці», ТОВ «Ексіда» та інші первинні документи, складені в підтвердження виконання вищевказаних господарських договорів: а саме - видаткові накладні, довіреності на отримання товару тощо.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справах, пов'язаних із отриманням права на податковий кредит та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, судам для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість необхідно з'ясувати наступні факти та їх документальне підтвердження:
1. Встановлення факту здійснення господарської операції.
2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.
3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. Включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку (пункт 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).
4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.
Дана правова позиція відображена також в Листі Вищого адміністративного суду від 02.2011 року № 742/11/13-11.
Враховуючи те, що колегією суддів встановлено та підтверджено матеріалами справи факт здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагента податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платника податку, витрати підтверджені належним чином оформленими первинними документами, підстави для винесення оскаржуваного повідомлення - рішення у контролюючого органу були відсутні.
Відповідно до змісту ст. 204, 215, 228 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Проте відповідачем, всупереч ст. 71 КАС України, не доведено того факту, що оспорюваний договір був укладений не з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності та наявність умислу на укладання договору купівлі - продажу з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що господарські договори укладений позивачем з ПП «Театральне агентство «Колізей» на підставі якого позивачем сформовано податковий кредит, в судовому порядку не оспорювався, недійсними або фіктивними судом не визнавались, а їх умови не суперечать чинному національному законодавству.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Приватного підприємство "Паксервіс" - задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2013 року - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Приватного підприємства "Паксервіс" - задовольнити в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Паксервіс" - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2013 року - скасувати.
Адміністративний позов Приватного підприємства "Паксервіс" - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби № 0015062202 від 24.12.2012 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Є.Пилипенко
Судді Я.Б. Глущенко
С.Б. Шелест
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 10.12.2013 року.
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.