10 грудня 2013 р. Справа № 876/9033/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
за участю секретаря судового засідання Андрушківа І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2009 року по справі за позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості-робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,-
09.12.2009 року Тернопільський міськрайонний центр зайнятості ( надалі - Тернопільський МЦЗ ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, яким просив стягнути з відповідача 8665,94 грн. незаконно виплаченої допомоги по безробіттю.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1, перебуваючи на обліку в Тернопільському МЦЗ, одночасно працював відповідно до договору підряду від 01.09.2007 року, тобто відносився до категорії зайнятого населення, а тому незаконно отримував допомогу по безробіттю.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Тернопільського міськрайонного центру зайнятості 8665,94 грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідно п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності N 307 від 20.11.2000 року виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами). Однак всупереч вимогам законодавства ОСОБА_1 не повідомив Тернопільський МЦЗ про своє працевлаштування і продовжував отримувати допомогу по безробіттю, що підтверджується матеріалами справи.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1, вважає, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та відповідача обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Згідно з ч. 5 цієї статті, порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 219 затверджено «Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних», відповідно до ч. 1 п. 20 якого громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата і номер наказу, дата державної реєстрації фізичної особи - підприємця, дата укладення цивільно-правового договору.
Зазначеною нормою Порядку дано тлумачення та перелік обставин, які свідчать про працевлаштування безробітного, якими, зокрема, є укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг.
Наведене спростовує доводи відповідача про те, що укладення договору підряду не є працевлаштуванням, а він відповідно до цього договору виконував тимчасову роботу.
Як вбачається з матеріалів справи, в акті № 19/13 розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 03.04.2009 року встановлено, що ОСОБА_1 на час перебування на обліку в Тернопільському МЦЗ працював згідно договору підряду від 01.03.2007 року (а.с. 8).
З врахуванням положень зазначених вище норм, виконання відповідачем робіт відповідно до договору підряду свідчить про його працевлаштування, однак ОСОБА_1 всупереч вимогам ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» не повідомив про це Тернопільський МЦЗ.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.
А згідно з ч. 3 ст. 36 цього Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Таким випадком, зокрема є працевлаштування особи, що є самостійною і достатньою підставою припинення виплати допомоги по безробіттю та її стягнення.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача про те, що не встановлено факту отримання ним грошової винагороди за договором підряду, оскільки відповідно до п. 4 Договору Замовник сплачує Підряднику 10,02 грн. за одну академічну годину в термін оплати 10 числа місяця наступного звітним. Термін дії договору з 01.09.2007 року до 31.03.2008 року (а.с.9).
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2009 року у справі № 2а-3707/09/1970 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.Б. Заверуха
Судді: О.М. Гінда
В.В. Ніколін
Повний текст ухвали
виготовлений та підписаний 12.12.2013 року