16 грудня 2013 р.Справа № 2-а-2106/11/1506
Категорія: 10.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Мельничук(Свіркіна) Ніна Ігнатіївна
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Зуєвої Л.Є.,
суддів Димерлія О.О. та Єщенко О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 28.11.2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
16 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 28.11.2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області з невиплати ОСОБА_1 інваліду 2-ї групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії з моменту постановлення на пенсійний облік по 22.07.2011 року включно пенсії по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Біляївському районні Одеської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 інваліду 2-ї групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії пенсію по інвалідності у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з моменту постановлення на пенсійний облік по 22.07.2011 року включно. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права , що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити її частково.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи першої категорії та інвалідом другої групи.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 49 названого Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону (в редакції до 28 грудня 2007 року), особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у вказаній редакції встановлено, що розмір пенсії для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в усіх випадках не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в новій редакції, відповідно до якої особам, віднесеним до категорії 1 - інвалідам II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом викладено в новій редакції і статтю 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якої у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10 рп/2008 положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що стосуються виплат, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Із врахуванням викладеного позивач, як постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії та інвалід другої групи, з 22 травня 2008 року мав право на отримання державної пенсії в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, передбаченому ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції до 28 грудня 2007 року), та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, передбаченому ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону у названій редакції.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на перерахунок пенсії та підвищення до пенсії за період з 11.04.2002 по 02.06.2005 рік, з 10.01.2006 року по 31.12.2007 рік, з 22 травня 2008 року по 10.06.2010 рік та починаючи з 07.09.2010 року в розмірі, встановленому ст. 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали .внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Проте, при задоволенні вимог позивача за вказаний період судом першої інстанції з 01.01.2010 року по 22.07.2011 року порушено норми процесуального права, зокрема ст. ст. 99 та 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з вимогами ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся за захистом порушеного відповідачами права на перерахунок пенсії та підвищення до пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю за період з 01.01.2010 року по 01.05.2011 року лише у листопаді 2011 року. При цьому протягом 2010-2011 років позивач щомісяця отримував пенсію, а тому повинен був дізнатись про порушення свого права саме у цей період.
Оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи по суті порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі ч. 1 ст. 203 КАС України підлягає скасуванню, а частина позовних вимог ОСОБА_1 - залишенню без розгляду..
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області задовольнити частково.
Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 28.11.2011 року - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій, а також зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Южноукраїнської міської ради провести перерахунок та виплату пенсії та підвищення до пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю за період з 01.01.2010 року по 01.05.2011 року залишити без розгляду.
В іншій частині прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити .
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області щодо провести перерахунок та виплату пенсії та підвищення до пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю з 01.05.2011 року по 01.11.2011 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.05.2011 року по 01.11.2011 року ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії та інваліда 2 групи в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, передбаченому ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону у названій редакції, з урахуванням проведених виплат за відповідний період за рахунок коштів Державного бюджету України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.
суддя Димерлій О.О.
суддя Єщенко О.В.