03 грудня 2013 р. № 876/10833/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гінди О.М.
суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області про визнання неправомірною відмови та зобов'язання призначити пенсію по втраті годувальника,-
встановив:
4 липня 2013 позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача - УПФУ в м. Калуші та Калуському районі в якому просив визнати протиправною відмову відповідача щодо призначення пенсії по втраті годувальника та зобов'язати таку призначити з дня подання заяви від 21.03.2012 року за матеріалами пенсійної справи її померлого чоловіка - ОСОБА_2
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що протягом 2012 року зверталася до відповідача про переведення з 26.02.2013 року на пенсію по втраті годувальника, проте відповідачем постійно надавались відписки про необхідність представлення довідки про заробітну плату за роботу у зоні відчуження її померлого чоловіка ОСОБА_2, хоча така довідка № 70 від 22.04.2003 року знаходиться у його пенсійній справі. Позивач зверталася до ВАТ «Оріана» про видачу особових рахунків про нараховану заробітну плату чоловіка за 1986 рік, однак отримала відмову у зв'язку з тим, що в архіві такі не збереглися та одночасно роз'яснено, що ВАТ «Оріана» 22.04.2003 року видало довідку № 70 про фактичну заробітну плату ОСОБА_2, яка повинна зберігатися в пенсійній справі її чоловіка. Проте, відповідач протиправно відмовляється призначати пенсію на підставі цієї довідки, бланку заяви для призначення пенсії не надає, мотивуючи відсутністю усіх документів. У поданому суду клопотанні позивач також зазначив, що згідний написати заяву встановленого взірця про переведення з одного на інший вид пенсії та на призначення пенсії по втраті годувальника з часу подачі такої заяви.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31.07.2013 року позов задоволено частково. Визнано неправомірною відмову УПФУ у м. Калуші та Калуському районі щодо призначення ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника відповідно до ст.ст. 53, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано УПФУ у м. Калуші і Калуському районі призначити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника із дня подачі заяви - 26.02.2013 року, за наявною в пенсійній справі ОСОБА_2 довідкою № 70 від 22.04.2003 року про фактичну його заробітну плату в зоні відчуження за період з 18 липня 1986 року по 3 вересня 1986 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Із постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Апеляційні вимоги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції під час вирішення справи не враховано п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2012 рік» згідно якого положення ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду на 2012 рік. Також, апелянт звертає увагу на те, що пенсійний орган обґрунтовано відмовив позивачу у призначенні пенсії по втраті годувальника, оскільки він просив таку призначити з 21.03.2012 року, однак з заявою про переведення з одного виду на інший вид пенсії цього дня не звертався.
Відповідач прибуття свого представника у судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про його дату, час та місце, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення повістки, а тому відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України його неприбуття не перешкоджає розгляду справи.
Позивачем до суду подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Враховуючи те, що цю справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, а усі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є вдовою ліквідатора-чорнобильця першої категорії (а.с.20-21), 26.02.2013 року звернулася з заявою про переведення її на пенсію у разі втрати годувальника (а.с.6). Однак, листом від 01.03.2013 року відповідач відмовив, у зв'язку з відсутністю довідки про заробітну плату за роботу у зоні відчуження від 10.06.1986 року, яка повинна бути підтверджена первинними документами (а.с. 13).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково, так як відповідач протиправно відмовляє позивачу у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю довідки, оскільки судом встановлено, що в архіві ВАТ «Оріана» особові рахунки про нараховану плату ОСОБА_2 за 1986 рік не збереглися, а довідка № 70 від 22.04.2003 року про фактичну заробітну плату в зоні відчуження і з якої визначалася пенсія зберігається в пенсійній справі ОСОБА_2 Враховуючи те, що з заявою про призначення пенсії позивач звернувся 26.02.2013 року, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача призначити пенсію саме з дати звернення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Згідно ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за цим законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника та за вислугою років.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсія в разі втрати годувальника призначається працездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), у розмірі на одного непрацездатного члена сім"ї 50% пенсії по інвалідності померлого годувальника.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є непрацездатною вдовою померлого ліквідатора-чорнобильця першої категорії - ОСОБА_2, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями посвідчення НОМЕР_2 та свідоцтвом про одруження Серії НОМЕР_1 (а.с. 20-21), а тому має право на призначення пенсії по втраті годувальника.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з заявами про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, а саме заяви від 10.09.2012 року, 26.02.2013 року. Проте, відповідач останнім листом від 01.03.2013 року № 53/Ч-15 фактично відмовив у призначені пенсії та зазначив про необхідність подання відповідної заяви і довідки про заробітну плату у зоні відчуження.
Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що така відмова є протиправною, з огляду на таке.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, регулюються Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року, № 22-1 ( далі Порядок).
Пунктами 3, 5 вищезазначеного Порядку передбачено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання (реєстрації). Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
У разі, якщо до заяви про призначення, відновлення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за пенсією вважається день приймання такої заяви.
Орган, що призначає пенсію, відповідно до пунктів 36, 37 Порядку надає: роз'яснення особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії. Відповідний орган, що призначає пенсію, зокрема, розглядає питання про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в трьохмісячний термін з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію, відповідно до пункту 38 Порядку перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження;видає пам'ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі.
Як вбачається з матеріалів справи, неодноразово фіксуючи факти звернень позивача до Управління про переведення її на інший вид пенсії, відповідач, в порушення вимог пунктів 36, 37, 38 Порядку, не відреагував належним чином, не надав їй бланку заяви спеціальної форми про призначення пенсії для її заповнення, роз'яснень та допомоги в її заповненні, не пред'явив письмової пам'ятки пенсіонера, розписки та документів про причини неприйняття заяви про переведення її на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Матеріалами справи встановлено, що в архіві ВАТ «Оріана» особові рахунки про нараховану плату ОСОБА_2 за 1986 рік не збереглися (а.с. 12), однак довідка про фактичну заробітну плату в зоні відчуження і з якої визначається пенсія № 70 зберігається в пенсійній справі чоловіка позивача (а.с. 17). Отже, відповідач не врахував відсутність можливості у позивача отримати вказану довідку та не надав допомогу, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії, що як наслідок призвело до не призначення пенсії та порушення прав ОСОБА_1
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду попередніх інстанцій про визнання протиправною відмови відповідача та зобов'язання призначити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника. При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано на підставі положень ст. 11 КАС України вийшов за межі позовних вимог та зобов'язав призначити пенсію з 26.02.2013 року, оскільки саме з цієї дати позивачем подана заява про переведення з одного на інший вид пенсії.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта, що заява, яку подав позивач не відповідає встановленому зразку, оскільки судом встановлено протиправну бездіяльність з боку відповідача щодо належного реагування на численні звернення позивача, не надав бланку заяви спеціальної форми про призначення пенсії для її заповнення, роз'яснень та допомоги в її заповненні, тощо.
Безпідставним є також посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2012 рік» згідно якого положення ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду на 2012 рік, оскільки у даній справі відсутній спір щодо розміру пенсії по втраті годувальника. Спір, що виник, стосується правомірності дій Пенсійного органу щодо відмови у переведенні з одного на інший вид пенсії.
З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив позов, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
ухвалив:
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області - залишити без задоволення, а постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31 липня 2013 року у справі № 345/3734//13-а (2а/345/248/2013) - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.М. Гінда
Судді: О.Б. Заверуха
В.В. Ніколін