16 грудня 2013 р.Справа № 2-а-6935/11/2114
Категорія: 10.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Скорик Сергій Анатолійович
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Зуєвої Л.Є.,
суддів Димерлія О.О. та Єщенка О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні на ухвалу Комсомольського районного суду м. Херсона від 18.11.2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні про зобов'язання вчинити певні дії, -
06 жовтня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні про зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову зазначалося, що позивач являється пенсіонером та має статус дитини війни. Відповідно до діючого законодавства дітям війни пенсія підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Зазначена надбавка не нараховувалась та не виплачувалась позивачу, чим відповідач порушив його конституційні права.
Ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсона від 18.11.2011 року позовні вимоги залишені без розгляду.
Не погоджуючись з постановленою по справі ухвалою, Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено матеріальний закон. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу підлягають застосуванню ч. 3 ст. 46 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» і ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Разом з цим, позивачка звернулася за захистом порушеного відповідачем права за період з 01.01.2007 року по 21.03.2011 року лише 06 жовтня 2011 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Із врахуванням наведених положень чинного законодавства України висновок суду першої інстанції про залишення без розгляду вимог позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2007 року по 21.03.2011 року є правильним.
Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні залишити без задоволення, а ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 06.02.2012 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.
суддя Димерлій О.О..
суддя Єщенко О.В.