16 грудня 2013 р.Справа № 2-а-5012/2011/1503
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Бодашко(Логач) Людмила Іванівна
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Зуєвої Л.Є.,
суддів Димерлія О.О. та Єщенка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області на постанову Балтського районного суду Одеської області від 04.11.2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області про зобов'язання здійснити перерахунок підвищення до пенсії, -
В вересні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області про зобов'язання здійснити перерахунок підвищення до пенсії.
В обґрунтування позову зазначалося, що позивачка являється дружиною померлого інваліда Великої Вітчизняної війни, а тому відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на підвищення пенсії у розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком, однак Управлінням ПФУ в Балтському районі Одеської області зазначене підвищення виплачується в значно меншому розмірі.
Постановою Балтського районного суду Одеської області від 04.11.2011 року задоволено частково Визнано неправомірною відмову відповідача в перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання позивачу, як вдові інваліда Великої Вітчизняної війни. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії на 150 % мінімальної пенсії за віком, як вдові інваліда Великої Вітчизняної війни, відповідно до положень ч. 3 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та перерахувати вищевказане підвищення, виходячи із прожиткового мінімуму, затвердженого Законом України «Про прожитковий мінімум», ст. ст. 28, 42 та 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та зробити перерахунок і виплату заборгованості з урахуванням сплачених сум, починаючи з 01 липня 2006 року по 18 червня 2011 року.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється вдовою інваліда Великої Вітчизняної війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
ОСОБА_1 виплачується підвищення до щомісячного грошового утримання, як вдові інваліда війни, в розмірі 25 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на перерахунок підвищення до щомісячного грошового утримання за період з 01 липня 2006 року по 18 червня 2011 року в розмірі, встановленому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції від 23 листопада 1995 року).
Проте, при розгляді позовних вимог ОСОБА_2 за період з 01 липня 2006 року по 14 травня 2011 року судом першої інстанції порушено норми процесуального права, зокрема ст. ст. 99 та 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 названого Кодексу адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Як встановлено матеріалами справи, позивач звернулась за захистом порушеного відповідачем права на перерахунок підвищення до щомісячного грошового утримання як вдові інваліда війни за період з 01 січня 2007 року лише у вересні 2011 року. При цьому протягом 2007 - 2011 років ОСОБА_1 щомісяця отримувала щомісячне грошове утримання, а тому повинна була дізнатись про порушення свого права саме у цей період.
За таких обставин суд апеляційної інстанції знаходить обґрунтованими доводи апелянта щодо відсутності підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду з відповідними позовними вимогами за період з 01 липня 2006 року по 19 березня 2011 року.
На підставі наведених вище положень процесуального закону, із врахуванням викладеного вище висновку щодо безпідставного поновлення судом першої інстанції позивачу строку для звернення з позовом до суду, апеляційний суд приходить до висновку про скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог за період з 01 липня 2006 року по 19 березня 2011 року із залишенням без розгляду вказаних вимог позивача.
Щодо вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача провести перерахунок підвищення до щомісячного грошового утримання за період з 19 березня 2011 року по 18 червня 2011 року слід зазначити наступне.
Основні положення щодо правового статусу ветеранів війни, у тому числі питання щодо надання їм пільг, переваг та соціальних гарантій, визначаються Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно ст. 10 названого Закону чинність цього Закону поширюється на дружин померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 05 жовтня 2005 року статтю 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в новій редакції, відповідно до якої членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Вказані зміни до ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» набули чинності з 01 липня 2006 року, не скасовані, Конституційним Судом України неконституційними не визнані, а тому є чинними, у зв'язку з чим з вказаної дати позивачу виплачувалося підвищення до щомісячного довічного грошового утримання у зазначеному розмірі, що виключає можливість задоволення вимог ОСОБА_1 за період після 19 березня 2011 року.
Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області - задовольнити.
Постанову Балтського районного суду Одеської області від 04.11.2011 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.
суддя Димерлій О.О.
суддя Єщенко О.В.