12 грудня 2013 р. Справа № 161648/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Затолочного В.С., Кузьмича С.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Городенківського районного суду Івано - Франківської області від 06 липня 2012 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано - Франківської області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі Івано - Франківської області в якому просить визнати неправомірними дії відповідача про безпідставне нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 із 01.01.2012 р. не згідно із нормами ст. 50 ч.1, ст. 54 ч.4, ст.. 67 ч. 3 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнати не чинним розпорядження УПФУ в Городенківському районі №142109 від 17.02.2012 р. відповідно до постанови КМУ №1210 від 23.11.2011 р., зобов'язати відповідача призначити та проводити виплату пенсії ОСОБА_1, із 01.01.2012 р. згідно ст. 50 ч. 1, ст. 54 ч.4, ст. 67 ч. 3 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», та виплатити недоплачену пенсію в розмірах, а саме згідно: а) ст. 54 ч.4, ст.. 67 ч.3 - виходячи із 8 - ми мінімальних пенсій за віком, в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановленого ЗУ «Про Державний бюджет» на 2012 рік.» на відповідний рік з урахуванням індексу інфляції, б) ст. 50 п.1, ст. 67 п.3, виходячи із 75% мінімальної пенсії за віком, в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановленого Законом України «Про Державний бюджет» на 2012 рік з урахуванням індексу інфляції; також просить скерувати рішення суду до негайного виконання та зобов'язати УПФУ в Городенківському районі надати звіт про виконання рішення в місячний строк.
Постановою Городенківського районного суду Івано - Франківської області від 06 липня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач постанову суду першої інстанції оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст. 183-2 цього Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. ОСОБА_1,. є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, посвідчення серії НОМЕР_1, інвалідом ІІ групи, що стверджено довідкою МСЕК №893545, експертним заключенням Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії (засідання №10 від 24.11.2011 р.) підтверджено, що захворювання ОСОБА_1 пов'язане з роботою по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
01.01.2012 року ОСОБА_1 переведено на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та проведено перерахунок пенсії з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на, підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає основні положення по реалізації конституційних прав громадян потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, в частині пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст. 49 вказаного Закону пенсії особам, віднесеним до 1 категорії, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Згідно ст. 63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок державного бюджету.
Згідно ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір та цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до ст. 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і використовуються на виплату пенсій та соціальних послуг, передбачених цим законом, забороняється використання коштів пенсійного Фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Пункт 7 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011р. №3491, який набрав чинності 19.06.2011р., прикінцеві положення Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» доповнено п. 4 та визначено, що норми і положення ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансування ресурсу бюджету ПФУ на 2011 рік. Таким чином, вказаним законом право на визначення розміру соціальних виплат було делеговано Кабінету Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України 06.07.2011 року прийнято постанову №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала законної сили 23 липня 2011 року, і яка визначила конкретні розміри пенсій особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
23.11.2011 року Кабінетом Міністром України прийняв постанову №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою затверджено Порядок обчислення пенсій таким особам. Вказана постанова набрала законної сили з 01.01.2012 року і є чинною на момент розгляду даної справи.
Вказані постанови прийняті на виконання п. 7 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011 року №3491.
Також, відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011р. №4282, який набрав чинності з 01.01.2012р., норми і положення ст.ст. 20,21,22,23,30,31,37,39,48,50,51,52,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011р. №20-рп визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 4 розділу VII Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23 грудня 2010 року №2857-УІ з наступними змінами, тобто норми закону, що делегують Кабінету Міністрів України право визначати порядок та розмір соціальних виплат громадянам.
В даному рішенні Конституційного Суду України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, пославшись, при цьому, на норми міжнародного права.
Так, згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини, розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.
Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Конституційний Суд України також зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
В рішенні №3-рп/2012 від 25.01.2012р. Конституційний Суд України, давши офіційне тлумачення деяким нормам Конституції України, вказав на те, що однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.
Повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Відповідно до ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», рішення і висновки Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстав для визнання незаконними дій відповідача немає, оскільки соціальні виплати вказаній категорії громадян здійснюються за рахунок державного бюджету, витрати державного бюджету передбачаються в Законі України «Про Державний бюджет України» на кожний певний рік, Законом України «Про внесення змін до ЗУ «Про Державний бюджет України» від 14.06.2011р. були внесені зміни в Закон України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», якими право визначати порядок та розміри соціальних виплат особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, делеговано Кабінету Міністрів України. Вказані зміни визнані конституційними. Аналогічні положення містяться в Законах України «Про Державний бюджет України» на 2012р. На виконання вказаних норм законів Кабінетом Міністрів України прийнято постанови №745 від 06.07.2011 та №1210 від 23.11.2011р., на підставі яких і здійснюється нарахування та виплата пенсій особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суд вважає, що вказані постанови прийняті в межах повноважень Кабінету міністрів України, на основі та виконання закону України «Про Державний бюджет України» на певний рік, тому їх застосування відповідачем при нарахуванні та виплаті позивачу пенсії по інвалідності як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд знаходить правомірним. Зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги визнана Конституційним Судом України в рішенні від 25.01.2012р. такою, що відповідає принципам справедливості і пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями, держави, є конституційно допустимою.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягають, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Городенківського районного суду Івано - Франківської області від 06 липня 2012 року у адміністративній справі №905/1937/12 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді В.С. Затолочний
С.М. Кузьмич