11 грудня 2013 року Справа № 33944/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р.Й.,
суддів Гуляка В.В.,
Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в місті Львові апеляційну скаргу Калуської міської ради Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.09.2010 р. в адміністративній справі № 2а-2450/10/0970 за позовом приватного підприємства «Віто» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області, Калуської міської ради Івано-Франківської області, головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області про стягнення грошових коштів та зобов'язання відповідачів до вчинення дій,
06.07.2010 р. ПП «Віто» звернулось до суду з адміністративним позовом і, з уточненням позовних вимог, просило стягнути з головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДК України в Івано-Франківській області) надміру зараховану до місцевого бюджету суму коштів за торгові патенти в розмірі 17922,20 грн. та зобов'язати Калуську об'єднану державну податкову інспекцію Івано-Франківської області (далі - Калуська ОДПІ) і Калуську міську раду повернути зазначені кошти.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ПП «Віто» згідно із законодавством про патентування має право на повернення коштів, сплачених за торгові патенти, які повернуто. Неповернення таких коштів відповідачами є протиправним.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.09.2010 р. позов задоволено частково. Стягнуто з бюджету м.Калуша в користь ПП «ВІТО» неповернену плату за торговий патент у сфері грального бізнесу в сумі 17922,20 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржила Калуська міська рада, яка вважає, що рішення прийняте всупереч вимогам чинного законодавства, а тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що суд при винесенні оскаржуваної постанови вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач не просив стягнути із бюджету м.Калуша надмірно сплачені кошти. Крім того, в оскаржуваній постанові не вказано - з якої саме статті бюджету м.Калуша стягнути неповернену плату за торговий патент у сфері грального бізнесу в сумі 17922,20 грн.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» № 98/96-ВР (далі - Закон № 98/96-ВР) торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності.
Згідно абз.1 ч.3 ст.2 Закону № 98/96-ВР, торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації цих суб'єктів.
Частиною 5 ст.5 Закону № 98/96-ВР передбачено, що оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу проводиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. При цьому, під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту на 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останні квартал його дії.
Суб'єкт підприємницької діяльності який припинив діяльність, яка відповідно до цього Закону підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про припинення такої діяльності відповідний державний податковий орган. При цьому торговий патент підлягає поверненню до державного податкового органу, що його видав, а суб'єкту підприємницької діяльності повертається надмірно сплачена сума вартості торгового патенту (ст.2 Закону № 98/96-ВР)
Згідно із п.5 Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків, затвердженого наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.02.2005 р. № 58/78/22 (далі - Порядок), повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) у випадках, передбачених податковими законами, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб), яка може бути подана не пізніше 1095 дня, наступного за днем виникнення такої переплати.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ПП «Віто» відповідно до Статуту підприємства до 12.06.2009 р. здійснювало господарську діяльність з організації та проведення азартних ігор на підставі ліцензії № 082816, виданої Міністерством фінансів України10.07.2006 р. Рішення за № 414 про видачу позивачу даної ліцензії прийняте 28.04.2006 р., а строк дії ліцензії - з 28.04.2006 р. по 27.04.2011 р.
12.06.2009 р. ПП «Віто», у зв'язку з припиненням діяльності в сфері грального бізнесу, повернуло до Калуської ОДПІ діючі торгові патенти.
Того ж числа ПП «Віто» подало й заяву про повернення коштів за торгові патенти в сумі 17922,20 грн.
На підставі поданої ПП «Віто» заяви Калуська ОДПІ сформувала висновок про повернення зазначеної суми, як надмірно сплаченої, та направила на погодження до Калуської міської ради.
Однак, Калуська міська рада повернула цей висновок до Калуської ОДПІ без погодження, у зв'язку із суттєвим недовиконанням бюджету міста по доходах загального фонду.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що на момент розгляду справи позивачу не повернуто кошти, сплачені за торгові патенти в сфері грального бізнесу в сумі 17922,20 грн., а представники відповідачів не заперечили проти даної суми, яка підлягає поверненню позивачу з місцевого бюджету.
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач Калуська ОДПІ проти повернення суми оплачених торгових патентів у сфері грального бізнесу в розмірі 17922,20 грн. не заперечує і погоджується, що така підлягає поверненню позивачу з місцевого бюджету, а тому і на виконання положень Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та Порядку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України й Державного казначейства України від 03.02.2005 року за № 58/78/22, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2005 р. за № 247/10527, надала висновок про необхідність повернення ПП «Віто» коштів за повернуті торгові патенти.
Відповідно до ст.6 Закону № 98/96-ВР, кошти одержані від продажу торгових патентів, зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування (місцевих бюджетів) за місцем оплати торгового патенту
Згідно п.3 Порядку поверненню з бюджету підлягають надміру сплачені податки, збори (обов'язкові платежі), помилково сплачені податки, збори (обов'язкові платежі).
Пунктом 4 Порядку передбачено, що повернення платнику податку помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) здійснюється з того бюджету, до якого зараховується у поточному бюджетному році платіж, який підлягає поверненню.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення на користь позивача неповерненої оплати за торгові патенти в сфері грального бізнесу в сумі 17922, 20 грн. з місцевого бюджету м.Калуша.
Щодо вказаних апелянтом порушень процесуального права, колегія судді зазначає наступне.
Доводи апелянта про неможливість у даному випадку виходу суду за межі позовних вимог, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а вихід суду першої інстанції за межі позовних вимог не потягнув за собою неправильного вирішення спору.
У відповідності до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 200 КАС України встановлено, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Калуської міської ради Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.09.2010 р. в адміністративній справі № 2а-2450/10/0970, - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя Р.Й. Коваль
Судді В.В.Гуляк
Н.М.Судова-Хомюк