11 грудня 2013 рокум. Львів№ 9104/33794/10
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Савицької Н.В.
суддів: Костіва М.В.,Ліщинського А.М.
за участю секретаря судового засідання : Коцур В.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Львівській області Міністерства доходів і зборі України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.09.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Львівській області Міністерства доходів і зборі України про визнання протиправними дій та рішення,-
14.04.2010 року позивач суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Головного управління Міндоходів у Львівській області Міністерства доходів і зборі України про визнання протиправними дій та рішення про застосування фінансових санкцій № 130243 від 18.03.2010 р.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.09.2010 року позов задоволено частково. Суд скасував рішення про застосування фінансових санкцій № 130243 від 18.03.2010 року яке прийняте Регіональним Управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Львівській області Державної податкової адміністрації України в частині застосування фінансової санкції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на суму 7271 грн. 81 коп. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Не погодившись з даною постановою, апелянт Головне управління Міндоходів у Львівській області Міністерства доходів і зборі України подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції є необґрунтована, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт, просить суд, вказану постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову якою відмовити в позові.
Представник апелянта ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав в ній зазначених.
Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з'явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушення встановлених п. 11 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі сторони позивача.
Проте, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступних підстав.
11.03.2010 р. посадовими особами Регіонального Управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Львівській області Державної податкової адміністрації України відповідно до наказу від 10.03.2010 р. № 49 та направлення від 10.03.2010 р. № 97 проведено позапланову перевірку магазину продовольчих товарів за адресою : АДРЕСА_1 в якому здійснює господарську діяльність ОСОБА_1 з питань дотримання суб'єктом господарювання вимог встановлених законодавством України які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що підтверджується актом перевірки від 11.03.2010 р. № 42/320/НОМЕР_1
На підставі вказаного акту перевірки відповідач виніс рішення про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 фінансових санкцій в розмірі 8271 грн. 81 коп.
З матеріалів справи видно, що позивач здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін та зберігав алкогольні напої та тютюнові вироби в місцях зберігання не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно порушення позивачем державної дисципліни цін при здійсненні торгівлі алкогольними напоями, а саме: здійснення роздрібної торгівлі горілкою «Краля. Старослов'янська» місткістю 0,5 дм.куб., вміст спирту 38 % за ціною 17,00 грн. Тобто, за ціною нижчою від мінімальної роздрібної ціни на такі алкогольні напої вітчизняного виробництва яка встановлена Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 р. № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» яка становить 17,062 грн. Оскільки, дане порушення підтверджується фіскальним чеком № 2486 від 11.03.2010 р.
Проте, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушення вимог встановлених п.11 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» - за зберігання спирту, або алкогольних напоїв або тютюнових виробів у місяцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру зі сторони позивача.
Відповідно до ч. 30 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Суд першої інстанції до спірних правовідносинах застосував норму ст. 15 вказаного Закону в новій редакції яка на час спірних правовідносинах не діяла.
Отже, враховуючи ту обставину, що позивач зберігав алкогольні напої та тютюнові вироби в місцях зберігання не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання колегія суддів вважає, що відповідач правомірно застосував до позивача фінансові санкції в розмірі -7271, 81 грн.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову. В іншій частині судове рішення не оскаржується.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів приходить до висновку що постанову слід скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову за безпідставністю вимог.
Керуючись ст.160, ст.195, ст. 198, ст.202, ст. 207, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Львівській області Міністерства доходів і зборі України задовольнити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.09.2010 року - скасувати.
В позові ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Львівській області Міністерства доходів і зборі України про визнання протиправними дій та рішення - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20 днів після набрання постанови законної сили.
Головуючий: Н.В. Савицька
Судді: М.В. Костів
А.М. Ліщинський