Справа: № 826/12515/13-а( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
17 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000101702 від 14.02.2013 року, -
У серпні 2013 року позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000101702 від 14.02.2013 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2013 року - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій за договорами ремонтних робіт, надання консультаційно - бухгалтерських послуг, юридичних та бухгалтерських послуг, ремонтних та ландшафтних робіт, укладених позивачем з ТОВ «Ольтенія Білд» (податковий номер 36546782), ТОВ «Радіант Сервіс» (податковий номер 37145630), ТОВ «Захід Уа» (податковий номер 37567727), ТОВ «Сід Маріне» (податковий номер 37001628), ПП «Автохімзв'язок» (податковий номер 3624002), ТОВ «Россаріо» (податковий номер 37323055), факт виконання договорів підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, виданих зареєстрованими на час їх виписки суб'єктами господарської діяльності - платниками податку на додану вартість, рахунками - фактурами, актами здачі - приймання робіт, оплата за договорами підтверджується банківськими виписками, що містяться у матеріалах справи. Відповідачем, натомість єдиною підставою для визнання укладених угод нікчемними та, відповідно, порушення позивачем норм ПК України є посилання на неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, що є порушенням норм чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 зареєстрована Печерською районною державною адміністрацією м. Києва 06.05.2010 року № 20700000000010664.
У період з 13.02.2012 року по 12.03.2012 року (продовжено також на 5 днів з 27.02.2012 року по 12.03.2012 року) посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1), яка проводилася з 28.12.2012 року по 04.01.2013 року, з питань дотримання вимог чинного законодавства з питань оподаткування фізичної-особи підприємця, за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2011 р., з 01.06.2011 р. по 31.07.2011 р., з 01.10.2011 р. по 30.11.2011 р.
Відповідачем за результати проведеної перевірки складено акт від 14.01.2013 року № 1/1702-НОМЕР_1/ про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог оподаткування фізичної-особи підприємця.
Відповідно до Акту було встановлено порушення: пп. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 та п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ за період 01.01.2011 р. по 31.03.2011 р., з 01.06.2011 р. по 31.07.2011 р., з 01.10.2011 р. по 30.11.2011 р. в сумі 68344, 00 грн.
На підставі Акту від 14.01.2013 р. № 1/1702-НОМЕР_1/ відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 14.02.2013 р. № 0000101702. Вважаючи податкове повідомлення - рішення таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду.
Обговорюючи правомірність позовних вимог, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до п . 198.1 та 198.2 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.4 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту, відповідно до п. 198.6 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Статтями 3 та 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Відповідно до пункту 18 порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 та Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 25.01.2011 року № 41 всі складені примірники податкової накладної-підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Так, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Ольтенія Білд» (податковий номер 36546782), ТОВ «Радіант Сервіс» (податковий номер 37145630), ТОВ «Захід Уа» (податковий номер 37567727), ТОВ «Сід Маріне» (податковий номер 37001628), ПП «Автохімзв'язок» (податковий номер 3624002), ТОВ «Россаріо» (податковий номер 37323055) були укладені наступні договори на виконання робіт на користь позивача, а саме:
- з ТОВ «Ольтенія Білд» договори на ремонтні роботи № 7 від 03.071.2011 року та № 8 від 03.01.2011 року. На виконання укладених договорів ТОВ «Ольтенія Білд» позивачу виписано наступні податкові накладні № 247 від 24.01.2011 року., № 248 від 24.01.2011 року., № 282 27.01.2011 року., №378 від 31.01.2011 року., № 318 від 24.02.2011 року., № 392 від 28.02.2011 року., № 402 від 28.02.2011 року., № 353 від 25.02.2011 року., на загальну суму 112 645, 00 грн. в т.ч. ПДВ 18773, 34 грн. Виконання умов договорів підтверджується Актами приймання будівельних робіт, банківськими виписками про оплату виконаних робіт;
- з ТОВ «Радіант Сервіс» договори на консультаційно-бухгалтерські послуги № 3/01 від 03.01.2011 року, та № 4/01 від 03.01.2011 року. На виконання укладених договорів ТОВ «Радіант Сервіс» позивачу виписано наступні податкові накладні № 230 від 24.01.2011 року, № 296 від 27.01.2011 року, № 308 від 24.02.2011 року, на загальну суму 22 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ 3 666, 67 грн. Виконання умов договорів підтверджується Актами приймання робіт, банківськими виписками про оплату виконаних робіт;
- з ТОВ «Захід Уа» договори на ремонтні роботи № б/н від 08.06.2011 року, та № б/н від 19.06.2011 року. На виконання укладених Договорів ТОВ «Захід Уа» позивачу виписано наступні податкові накладні № 60904 від 09.06.2011 року, № 71928 від 19.07.2011 року, на загальну суму 105 306, 99 грн. в т.ч. ПДВ 17 506, 00 грн. Виконання умов Договорів підтверджується Актами здачі-приймання виконаних ремонтних робіт, банківськими виписками про оплату виконаних робіт;
- з ТОВ «Сід Маріне» договір на юридичні та бухгалтерські консультації № б/н від 04.10.2011 року. На виконання укладеного Договору ТОВ «Сід Маріне» позивачу виписано податкова накладна № 100408 від 04.10.2011 року, на суму 19 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ 3 166, 67 грн. Виконання умов Договору підтверджується Актами приймання робіт, банківськими виписками про оплату виконаних робіт;
- з ПП «Автохімзв'язок» Договір на ремонтні та ландшафтні роботи № 5 від 07.11.2011 року. На виконання укладеного Договору ТОВ «Сід Маріне» позивачу виписано податкова накладна № 1107 від 07.11.2011 року., на суму 82 200, 00 грн., в т.ч. ПДВ 13 700, 00грн. Виконання умов Договорів підтверджується Актами здачі-приймання виконаних ремонтних робіт, банківськими виписками про оплату виконаних робіт;
- з ТОВ «Россаріо» правові відносини здійснювались на підставі рахунку-фактури № 5 від 29.03.2011 року, № 28/03-3 від 28.03.2011 року, та № 01/03-11 від 28.03.2011 року. На виконання рахунків-фактури ТОВ «Россаріо» позивачу виписано наступні податкові накладні № 163 від 29.03.2011 року., № 164 від 29.03.2011 року., № 165 від 29.03.2011 року., № 207 від 31.03.2011 року., на загальну суму 71 102, 40 грн., в т.ч. ПДВ 11 850, 40 грн. Виконання умов підтверджується актами приймання виконаних ремонтних робіт, банківськими виписками про оплату виконаних робіт. Колегія суддів звертає увагу на той факт, що усі первинні документи оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704.
Наявні в матеріалах справи податкові накладні, що були виписані контрагентами позивача за результатами отриманого товару та містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України.
Факт оплати позивачем отриманих робіт від контрагентів підтверджується дослідженими судом банківськими виписками про оплату робіт.
Судом першої інстанції також вірно наголошено, що на час існування спірних правовідносин, контрагенти позивача були належним чином зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість, відтак мали належний обсяг правосуб'єктності для здійснення господарських операцій.
Також варто зазначити, що єдиною підставою для визнання укладених позивачем угод недійсними є посилання відповідача на Акти ДПІ щодо неможливості проведення зустрічних звірок, а саме - Акт від 29.02.2012 року № 1080/23-2/37001628, від 31.05.2012 року № 1613/22-9/36424002, від 21.02.2012 року № 912/23-7/37567727 тощо.
З даного приводу варто зазначити, що відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної у Листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Варто також зазначити, що Акти про неможливість проведення зустрічних звірок не можуть бути основою для прийняття рішення про нікчемність тих чи інших угод, адже зустрічною звіркою, відповідно до ст.. 73 ПК Укарїни, вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Також, колегія суддів звертає увагу, що відповідач не звертався до суду з позовом про визнання договору, укладеного між позивачем та його контрагентом, недійсним і, станом на час розгляду справи, суду не надані будь-які докази про притягнення до відповідальності посадових осіб ТОВ «Ольтенія Білд» (податковий номер 36546782), ТОВ «Радіант Сервіс» (податковий номер 37145630), ТОВ «Захід Уа» (податковий номер 37567727), ТОВ «Сід Маріне» (податковий номер 37001628), ПП «Автохімзв'язок» (податковий номер 3624002), ТОВ «Россаріо» (податковий номер 37323055) чи позивача.
Враховуючи те, що колегією суддів встановлено та підтверджено матеріалами справи факт здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагентів податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, усі витрати підтверджені належним чином оформленими первинними документами, підстави для винесення оскаржуваного повідомлення - рішення у посадових осіб контролюючого органу були відсутні.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2013 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Є.Пилипенко
Судді Я.Б. Глущенко
С.Б. Шелест
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 17.12.2013 року.
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.