Справа: № 826/9161/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.
Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.
19 грудня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «БРВ Київ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 вересня 2013 року адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «БРВ Київ» до Київської регіональної митниці Державної митної служби України, Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів та зборів України про скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, стягнення шкоди,
Приватне акціонерне товариство «БРВ Київ» (надалі за текстом - «ПрАТ «БРВ Київ») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень Київської регіональної митниці Державної митної служби України (надалі за текстом - «Київська митниця ДМС») про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/600793/2 від 30.05.2013 р., № 100250000/2013/600034/2 від 05.06.2013 р. та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250000/2013/00926 від 30.05.2013 р., № 100250000/2013/00980 від 05.06.2013 р. Позивач просив також зобов'язати Київську міжрегіональну митницю Міністерства доходів та зборів України вчинити дії щодо митного оформлення товарів за митними деклараціями №100250000/2013/058627 від 01.06.2013 р. та № 100250000/2013/059216 від 05.06.2013 р. виходячи з їх контрактної вартості та стягнути з відповідачів на його користь 133 628 грн. 89 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 вересня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове і прийняти нову постанову про задоволення позову.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 01.01.2012 р. між фірмою «PUH SIGNAL» (Польща) та ПрАТ «БРВ Київ» укладено договір купівлі-продажу № 020 за умовами якого позивач придбав меблі.
У травні 2013 р. за цим контрактом на адресу позивача надійшов вантаж (меблі для житлових кімнат у розібраному стані в комплекті з монтажними аксесуарами згідно інструкцій по монтажу. Торговельна марка «SIGNAL». Виробник «SIGNAL»).
27.05.2013 р. з метою митного оформлення товару позивачем подано до Київської митниці ДМС митну декларацію типу ІМ-40 (форма МД-2) № 100250000/2013/058052, контракт № 020 від 01.01.2012 р. та додаткові угоди до нього; картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 100/2012/0006583 від 02.01.2013 р.; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 8593 від 20.05.2013 р.; коносамент № HSKH 000095 від 29.04.2013 p.; довіреність на оформлення транспортних витрат від 26.04.2013 р. (копія додається); документи, що підтверджують вартість транспортування (рахунок та довідка про вартість перевезення до митного кордону України від 08.05.2013 р.); договір (контракт) про перевезення товарів № DAM 455/12 від 13.04.2012р.; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару № 2730 від 20.05.2013 р.; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю № 2761 від 29.04.2013 р.; сертифікат про походження товару № ССРІТ 110410696 від 29.05.2013 р.; інвойс від постачальника про вартість товару від 28.03.2013 р.
Як вбачається з відміток на декларації Київська митниця ДМС з митною вартістю не погодилась, та запропонувала позивачеві додатково надати: виписку з бухгалтерської документації, прас-лист виробника товару, копію митної декларації країни-відправника, висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Згідно надписів, вчинених декларантом на митній декларації та рішенні про коригування митної вартості товарів, усі перелічені вище документи були надані ПрАТ «БРВ Київ» митному органу 30.05.2013 р. о 13 годині 15 хв.
Разом з тим, 30.05.2013 р. Київською митницею ДМС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/600793/2, яким митна вартість визначена із застосуванням резервного методу.
Це рішення обґрунтовано тим, що подані позивачем документи містять розбіжності. Так, відповідно до договору № 20 від 01.01.2012 р. покупець оплачує кожну партію товару протягом 30 днів після його поставки, а згідно інвойсу № F/FNV/13/000002 від 28.03.2013 р. термін оплати встановлено 27.04.2013 р. Крім того, відповідно до контракту товар повинен повністю відповідати сертифікату якості та сертифікату походження виданого продавцем (або посередньо виробником). Митному органу надано 2 інвойси (від 28.03.2013 р. фірми PUH SIGNAL та фірми BAZHOUSHI XINGGUANG FURNITURE CO. Ltd), в одному з яких фірма PUH SIGNAL є не виробником, а покупцем товару. У висновку експертної організації вказані джерела інформації: прас-лист фірми-відправника PUH SIGNAL, а також прайс - листи товаровиробників, серед яких зазначено прас-лист фірми BAZHOUSHI XINGGUANG FURNITURE CO. Ltd. Проте на письмову вимогу митного органу декларантом не подано прас-лист виробника товару.
Назване рішення стало підставою для винесення Київською митницею ДМС картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товару чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250000/2013/00926 від 30.05.2013 р.
На підставі договору купівлі-продажу № 15/09-1КП від 15 вересня 2011 р. ПрАТ «БРВ Київ» придбало у фірми «Halmar» (Польща) меблі.
Для здійснення митного оформлення товару ПрАТ «БРВ Київ» 31.05.2013 р. подано вантажну митну декларацію № 100250000/2013/058580, в якій митна вартість товару визначена за методом № 1 - за ціною угоди.
Для підтвердження правильності задекларованих показників позивачем було надано: договір купівлі-продажу № 15/09-1КП від 15.09.2011 р. та додаткові угоди до нього, картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 100/2012/0006583 від 02.01.2013 р.; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 009223 від 28.05.2013 р.; документи, що підтверджують вартість транспортних витрат (рахунок та довідка про вартість транспортних витрат від 28.05.2013 р. № 38), рахунок-фактуру (інвойс) № (S)FSE-16/13EX від 28.05.2013 р., договір про перевезення № 322 від 24.05.2013 р.; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2730 від 28.05.2013 р.; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару № 2730 від 28.05.2013 р., інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю № 2730 від 28.05.2013 р.; сертифікат про походження товару № PL/MF/AF 0214914 від 29.05.2013 р.; копію митної декларації країни відправника № 13PL402050E0028594 від 29.05.2013 р.
Згідно надпису на вантажній митній декларації для підтвердження митної вартості товару Київською митницею ДМС витребувано у позивача: виписку з бухгалтерської документації, прас-лист виробника товару, висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, інші документи (за бажанням декларанта).
Із зазначеного переліку позивачем 03.06.2013 р. було надано: виписку з бухгалтерської документації, прайсл-лист відправника товару, експортну ВМД країни відправлення, інвойси та ВМД минулих поставок.
05.06.2013 р. Київською митницею ДМС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/600034/2 у зв'язку з тим, що обраний декларантом метод визначення митної вартості товару не відповідає умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу та останнім не надано додаткових документів на вимогу митного органу. Митна вартість визначена за резервним методом.
У цей же день Київською митницею ДМС видано позивачеві картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів № 100250000/2013/00980.
У розгляді цієї справи суд попередньої інстанції дійшов висновку про правомірність спірних рішень про коригування митної вартості товарів та про відмову в прийнятті митних декларацій.
На думку колегії суддів, зазначений висновок суду є наслідком неповного з'ясування судом обставин справи та неналежного застосування нормативно-правових актів, що регулюють ці правовідносини.
У статті 4 Митного кодексу України (надалі за текстом - «МК України») надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну «митний контроль» - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За приписами частини 1 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За змістом статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини 5 названої статті МК України органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
За приписами ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, підстав для витребування у ПрАТ «БРВ Київ» додаткових документів на підтвердження митної вартості та коригування митної вартості товару у Київської митниці ДМС не було.
Декларантом були надані усі документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України на підтвердження митної вартості ввезеного на митну територію товару.
Також на вимогу митниці та підтвердження заявленої митної вартості надавались додаткові документи.
Суд першої інстанції необґрунтовано прийняв заперечення відповідача стосовно того, що подані позивачем документи разом із декларацією № 100250000/2013/058052 від 27.05.2013 р. містять розбіжності.
За приписами наведених правових норм у випадку виникнення обґрунтованих сумнівів митний орган повинен витребовувати, а позивач - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати такі сумніви.
Тобто, необхідність подачі додаткових документів має бути обумовлена тим, які факти в аспекті митної вартості товару мав на меті встановити (спростувати) митний орган.
Той факт, що відповідно до договору № 20 від 01.01.2012 р. покупець оплачує кожну партію товару протягом 30 днів після його поставки, а згідно інвойсу № F/FNV/13/000002 від 28.03.2013 р. термін оплати встановлено 27.04.2013 р. не спростовує числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари.
Крім того, період з 28.03.2013 р. по 27.04.2013 р. і складає 30 календарних днів, що узгоджується з пунктом 6.1 договору купівлі-продажу.
Поликовим є твердження окружного адміністративного суду про те, що позивачем не надано прас-лист фірми виробника з огляду на те, що виробником товару є компанія BAZHOUSHI XINGGUANG FURNITURE CO. Ltd.
Згідно експертного висновку Київського торгово-промислової палати від 22.05.2015 р. № ЧЦ-120, наданого позивачем на вимогу митного органу, виробником меблів є фірма «PUH SIGNAL» (завод - «BAZHOUSHI XINGGUANG FURNITURE CO. Ltd.»).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про підтвердження відповідності» від 17 травня 2001 р. № 2406-III виробник - це юридична або фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, відповідальна за проектування, виготовлення, пакування та маркування продукції незалежно від того, виконуються зазначені операції самою цією особою чи від її імені.
Наведене дає підстави для висновку, що хоча отримані позивачем меблі і виготовлені на заводі в Китайській Народній Республіці, їх виробником в розумінні законодавства України є фірма «PUH SIGNAL».
Суд попередньої інстанції необґрунтовано вдався до аналізу положень МК України, які визначають складові митної вартості товарів, зокрема з урахуванням вартості упаковки та витрат на страхування, зазначивши, що згідно пункту 4.2 договору купівлі-продажу вартість пакування включена у вартість товару, а поставка здійснювалась на умовах CIF офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС.
По-перше, рішення про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/600793/2 від 30.05.2013 р. не містить жодних посилань на зазначені обставини, як на підставу для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.
По-друге, пункт 4.2 договору купівлі-продажу № 20 від 01.01.2012 р. не регламентує пакування товару. Цим пунктом обумовлено, що продавець не несе відповідальність за митне оформлення товару в країні покупця.
Відповідно до пункту 7.2 названого договору упаковка та маркування входять в загальну вартість товару.
За змістом пункту «в» частини 10 статті 58 МК України вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до такої ціни.
Оскільки сторони за договором купівлі-продажу домовились, що упаковка та маркування входять в загальну вартість товару, у суду попередньої інстанції не було правових підстав для посилання на наведену обставину, як на підставу для відмови в задоволенні позову.
Насамкінець, у контексті митного оформлення товару за декларацією № 100250000/2013/058052 від 27.05.2013 р., судова колегія зазначає, що відповідно до пункту 4.1 договору № 20 від 01.01.2012 р. поставка товару здійснюється на умовах FCA та FOB міжнародних правил ІНКОТЕРМС 2010.
Термін FCA «франко-перевізник» офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС 2010 означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.
Умова поставки FOB «франко-борт» ІНКОТЕРМС 2010 означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.
Тобто, висновок суду що поставка товару здійснювалась на умовах CIF офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС не ґрунтується на матеріалах справи.
В частині митного оформлення товару за вантажною митною декларацією № 100250000/2013/058580 від 31.05.2013 р. суд апеляційної інстанції зазначає, що ні митний орган, ні суд першої інстанції взагалі не навели підстав, з яких було поставлено під сумнів достовірність поданих декларантом відомостей.
Загальне твердження, що обраний декларантом метод визначення митної вартості товару не відповідає умовам, наведеним у главі 9 МК України не дає підстави для висновку про правомірність витребовування додаткових документів, оскільки не дає змогу визначити суду, які саме факти мав на меті встановити (спростувати) митний орган.
Водночас, аналіз наданих ПрАТ «БРВ Київ» первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження митної вартості товарів.
Що стосується вимог позивача про зобов'язання Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів та зборів України вчинити дії щодо митного оформлення товарів за митними деклараціями №100250000/2013/058627 від 01.06.2013 р. та № 100250000/2013/059216 від 05.06.2013 р. та про стягнення 133 628 грн. 89 коп. шкоди, то у цьому зв'язку судова колегія зазначає наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що після прийняття митним органом рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митних декларацій, ПрАТ «БРВ Київ» подало до Київської митниці ДМС декларації № 100/250000/2013/058627 від 01.06.2013 р. та № 100/250000/2013/059216 від 06.06.2013 р. за якими і здійснено митне оформлення товарів.
Згідно статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
За змістом пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду та повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Таким чином, у справах щодо відшкодування державою шкоди відповідачем має бути залучений орган Державної казначейської служби України.
Оскільки митне оформлення одного й того ж товару не може бути здійснено двічі, та враховуючи, що за приписами статті 52 КАС України залучення другого відповідача можливе лише у суді першої інстанції, судова колегія не знаходить підстав для задоволення позову цій частині.
З огляду на викладене ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «БРВ Київ» задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 вересня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову.
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/600793/2 від 30.05.2013 р., рішення про коригування митної вартості товарів № 100250000/2013/600034/2 від 05.06.2013 р., картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250000/2013/00926 від 30.05.2013 р., картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250000/2013/00980 від 05.06.2013 р.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Т.М.Грищенко
суддя В.Е.Мацедонська
Постанова складена в повному обсязі 24 грудня 2013 р.
Головуючий суддя Лічевецький І.О.
Судді: Грищенко Т.М.
Мацедонська В.Е.