Справа: № 2-а-9655/11/1023 Головуючий у 1-й інстанції: Орел А.С.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
22 листопада 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Троян Н.М.,
суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області на постанову Славутицького міського суду Київської області від 30 грудня 2011 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області про зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Славутицького міського суду Київської області від 30 грудня 2011 р. позов задоволено. Зобов'язано відповідача провести нарахування та виплату ОСОБА_2, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 січня 2011 року.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Суд першої інстанції при задоволенні позову правомірно виходив з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру виплат позивачу та застосував зазначені вище норми Закону, взявши до уваги вимоги положень рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008, на підставі якого у позивачів відновилось право на отримання додаткової пенсії.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до принципів судочинства у судовому порядку підлягають захисту порушені чи оспорювані права, тобто суд не може захистити право особи, яке на її думку може бути порушене в майбутньому.
Таким чином, колегія суддів вважає, що задоволення вимог позивача шляхом зобов'язання відповідача проводити нарахування і виплати в подальшому згідно діючого законодавства на момент виплати є задоволенням позову на майбутнє та порушенням норм процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не врахував при цьому Постанову Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06.07.2011 року № 745.
Так, на виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Таким чином, до набрання чинності зазначеною Постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Отже, з 23 липня 2011 року правомірність дій суб'єктів владних повноважень у зазначених категоріях справ необхідно перевіряти на відповідність вимогам Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік " та Постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні шляхом зазначення кінцевої дати, по яку позовні вимоги підлягають задоволенню: "по 22 липня 2011 року".
За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області - задовольнити частково.
Постанову Славутицького міського суду Київської області від 30 грудня 2011 р. - змінити, шляхом зазначення кінцевої дати, по яку позовні вимоги підлягають задоволенню: "по 22 липня 2011 року".
В решті постанову Славутицького міського суду Київської області від 30 грудня 2011 року - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.М. Троян
Судді Л.О. Костюк
В.А. Твердохліб
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.