Справа: № 2а-78043/11 Головуючий у 1-й інстанції: Шовкопляс О.П.
Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
Іменем України
20 грудня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддівБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести нарахування та виплату доплати до пенсії, -
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2011 року позов задоволено.
Визнано дії неправомірними та зобов'язано УПФУ у м. Білій Церкві Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_4 підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 07.01.2011 з урахуванням проведених виплат.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст. 183-2 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_4 є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю.
Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Однак, всупереч ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказана доплата позивачу виплачувалася частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівнянні з ПКМУ № 836 від 26.07.1996, відповідач не правомірно виплачував доплату до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 39 зазначеного Закону.
Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції прийняв рішення щодо вимог, яких позивач не заявляв, вирішуючи питання про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 07.01.2011 по 16.05.2011. В матеріалах справи відсутні заяви ОСОБА_4 про зміну чи доповнення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача провести на його користь перерахунок та виплату вказаної соціальної пільги за вказаний період. Крім цього, як зазначено відповідачем до 16.05.2011 позивач був працюючим, а тому до вказаної дати підстави для проведення перерахунку та виплати такого підвищення до пенсії відсутні.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Однак, матеріали справи не містять доказів, що суд застосував положення цієї норми, прийнявши постанову поза межами позовних вимог, а відтак, дійшов помилкового висновку про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 07.01.2011 по 16.05.2011.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її часткового скасування з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2011 року - задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2011 року - скасувати в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області провести на користь ОСОБА_4 перерахунок та виплату підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 07.01.2011 по 16.05.2011 та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.
В решті постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2011 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.