Справа: № 2-а-3376/11 Головуючий у 1-й інстанції: Красюк Г.П.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
19 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області на постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 31.03.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Шполянському районі Черкаської області про зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, -
Позивач звернулася до Шполянського районного суду Черкаської області з адмінпозовом до УПФУ у Черкаської області про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни.
Постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 31.03.2011 року зобов'язано нарахувати позивачу недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», за період з 23.09.2010 року по 31.03.2011 року, включно, врахувавши суми вже виплаченого підвищення.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, судове рішення та постановити нове про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни» в розумінні ст. 1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни» відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Що стосується відмови в задоволенні позову про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни за період до 23.09.2010 року, то судова колегія приходить до висновку про необхідність скасування судового рішення в цій частині, з огляду на наступне.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Таким чином, пропуск строку звернення до суду є підставою для залишення його без розгляду, а не для відмови в позові.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга - підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню в частині відмови в позові, та залишення позовних вимог без розгляду в цій частині.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області - задовольнити частково.
Постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 31.03.2011 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни за період до 23.09.2010 року - скасувати, позовні вимоги в цій частині - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Федотов І.В.