Справа: № 2а-12992/12/2670 ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.
Іменем України
12 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Оксененка О.М.,
суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,
при секретарі - Січкаренко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Служби безпеки України, третя особа: Військове-медичне управління Служби Безпеки України про скасування наказу та поновлення на посаді,
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Служби безпеки України, третя особа Військове-медичне управління Служби Безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу Першого заступника Голови Служби безпеки України - начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю №1035 ос від 30.07.2012 про звільнення в запас майора ОСОБА_2 у зв'язку з непридатністю до проходження військової служби (за станом здоров'я) за п.п. «а» п.61, п.п. «б» п.62 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України та поновити на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 1 відділу 5 управління ГУ БКОЗ Служби безпеки України.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2013 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як незаконну та необґрунтовану, ухвалену з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач проходив військову службу в Службі безпеки України на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 2 сектору 1 відділу 5 управління ГУ БКОЗ СБУ України.
У червні 2012 року позивач неодноразово звертався до лікарів за допомогою, перебував у відомчому госпіталі на лікуванні з 19 по 23 червня 2012 року, в тому числі у реанімації, та з 25 по 27 червня 2012 року.
Таким чином, у зв'язку з різким погіршенням стану здоров'я позивача та враховуючи характер служби, позивачу на підставі направлення від 26 червня 2012 року, підписаного помічником начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ (по роботі з особовим складом) полковником Григорашем О.А., щодо визначення придатності ОСОБА_2 до подальшої служби за графою І «оперативна служба», проведено медичний огляд Госпітальною військово-лікарською комісією ВМУ СБУ, за результатами якого прийнято постанову від 27 червня 2012 року, якою позивача визнано непридатним для військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час (ст. 39в, 38б, 78в, 55в, 73в Розкладу хвороб наказу СБУ № 642 від 30 вересня 2009 року).
Наказом Служби безпеки України від 30 липня 2012 року № 1035-ос майора ОСОБА_2, старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах 2 сектору 1 відділу 5 управління, відповідно до Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, звільнено з військової служби за підпунктом «а» пункту 61 та підпунктом «б» пункту 62 (за станом здоров'я - непридатний до військової служби у мирний час, та обмежено придатний у воєнний час) у запас Служби безпеки України.
Вважаючи своє звільнення незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що при звільненні позивача з військової служби відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Порядок звільнення військовослужбовців Служби безпеки України з військової служби встановлений Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженою наказом Служби безпеки України від 14 жовтня 2008 року N 772.
Відповідно до пункт 7.4. зазначеної Інструкції в редакції на момент звільнення позивача, з військовослужбовцями, які звільняються за однією з підстав, передбачених підпунктами «а» - «д», «з» пункту 62 та підпунктами «а» - «д» пункту 63 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, перед звільненням із військової служби проводиться не менше двох індивідуальних бесід.
З матеріалів справи вбачається, що з позивачем були проведені бесіди 09 липня 2012 року та 26 липня 2012 року, що підтверджується листами бесід відповідно від 09 липня 2012 року та 26 липня 2012 року.
З вказаних листів вбачається, що вбачається, що бесіди проведені у відповідності з вимогами, встановленими пунктом 7.4 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України.
Вказані факти спростовують твердження позивача, щодо порушення порядку його звільнення, а саме не проведення з ним індивідуальних бесід.
При цьому, згідно підпункту «а» пункту 61 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється у запас Служби безпеки України - осіб офіцерського складу, якщо вони не досягли граничного віку перебування у запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний або воєнний час.
Відповідно до підпункту «б» пункту 62 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці Служби безпеки України звільняються з військової служби за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби.
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу IV Положення про проходження медичного огляду в Службі безпеки України, затвердженого наказом Служби безпеки України від 30 вересня 2009 року № 642, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 грудня 2009 року за № 1219/17235 (далі - Положення), медичний огляд проводиться, на підставі направлення на медичний огляд, підписаного начальником відповідного підрозділу кадрового забезпечення органу, підрозділу, закладу СБУ або особою, яка його заміщує.
Згідно з п. 5.1. Положення постанови ВЛК приймаються на підставі відповідних статей та граф Розкладу хвороб з урахуванням пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів, фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби в СБУ (додаток 14).
Відповідно до п. 5.2. Положення ВЛК приймає свої постанови колегіально з використанням методу індивідуальної оцінки придатності особи до військової служби. При цьому враховуються характер захворювань, ступінь їх розвитку, стан компенсації, функціональні порушення, прогноз захворювань, фактична працездатність особи і вимоги, які пред'являються до стану її здоров'я за посадою (родом служби).
Постанова приймається щодо військовослужбовців за контрактом офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу. Одночасно з постановою ГВЛК в індивідуальному порядку з урахуванням військової спеціальності, займаної посади, віку, роботи, що фактично виконується, пристосованості до неї того, хто пройшов медичний огляд, у постанові в довільній формі вказується, які види служби та роботи даній особі протипоказані. Особи, визнані обмежено придатними до військової служби, до служби в аеромобільних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах, льотної роботи, роботи за фахом - непридатні.
З метою медичної та соціальної реабілітації зазначені особи можуть бути переоглянуті госпітальними (гарнізонними) ВЛК ВМКЦ, але не раніше ніж через 3 роки після прийняття постанови про обмежену придатність до військової служби.
Відповідно до Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов:
- «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час»;
- «обмежено придатний до військової служби».
Як вбачається з матеріалів справи, ГВЛК ВМУ СБУ була проведена позивачу на підставі належно оформленого направлення на медичний огляд.
Так, позивачу встановлено наступний діагноз: Гіпертонічна хвороба І стадії, II ступеня, ризик 4. Міокардіофіброз. Пароксизмальна форма фібріляції передсердь (пароксизм 19.06.12 р. вперше виниклий тахісистолічний варіант). СН 0 ст. Гіперхолестеринемія. Залишкові явища повторних закритих черепно-мозкових травм (2007 р., 2010 р.) у вигляді вираженого церебрастенічного синдрому, стійко вираженого астено-невротичного синдрому з дисфорічним компонентом. Хронічний гастрит зі збереженою секрецією. Стеатогепатит з легким порушенням ферментної функції. Викривлення носової перегородки. Повздовжня плоскостопість II ст.
Згідно статті 39в Розкладу хвороб - Гіпертонічна хвороба І стадії (додаток № 7 до Положення) придатність військовослужбовців до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально.
Відповідно до статті 38б Розкладу хвороб - Некоронарогенні хвороби серця (перикарда, міокарда, ендокарда, клапанного апарату), хронічна ревматична хвороба серця, легеневе серце і порушення легеневого кровообігу, кардіоміопатії, порушення серцевого ритму та провідності, наслідки хірургічних втручань з приводу вроджених або набутих вад серця, що супроводжуються серцевою недостатністюА стадії (додаток № 7 до Положення) військовослужбовці непридатні до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час.
Згідно статті 55в Розкладу хвороб - Хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки (крім виразкової хвороби), хвороби печінки, жовчного міхура і жовчовивідних шляхів, хвороби підшлункової залози, хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт з незначним порушенням функцій та нечастими загостреннями (додаток № 7 до Положення) придатність військовослужбовців до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально.
Відповідно до статті 78в Розкладу хвороб - Внутрішньочерепна травма та її наслідки (струс, забій, здавлення головного мозку, субарахноїдальний та внутрішньочерепний крововиливи внаслідок травми) з незначним порушенням функцій (додаток № 7 до Положення) придатність військовослужбовців до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально.
Згідно статті 73в Розкладу хвороб - Плоскостопість та інші деформації стопи та пальців з незначним порушенням функцій (додаток № 7 до Положення) військовослужбовці придатні до військової служби.
Відповідно до додатку 14 до Положення - Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів, фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби в СБУ стосовно статті 38 Розкладу хвороб зазначено, зокрема: визначення стадії серцевої недостатності (далі - СН) та/або стійкості порушення ритму або провідності проводиться після проведеного лікування та стабілізації клінічного стану. Оцінку стадії СН слід проводити з урахуванням наявності об'єктивних клінічних симптомів та об'єктивних доказів наявності дисфункції серця у спокої та результаті тестів з фізичним навантаженням. Порушення серцевого ритму та провідності повинні бути зафіксовані на ЕКГ, при холтерівському моніторуванні ЕКГ, при функціональних пробах. До стійких порушень ритму серця належать аритмії тривалістю більше семи діб, які потребують антиаритмічної терапії та відновлюються після припинення лікування. До стійких порушень провідності належать постійні AV- блокади I та II ступенів, повні внутрішньошлуночкові блокади.
Також згідно даних Пояснень до пункту «б» належать некоронарогенні захворювання серця, що супроводжуються СН IIА стадією, зокрема: ізольовані набуті вади аортального або трикуспідального клапанів II ступеня; набута недостатність мітрального клапана або клапана легеневої артерії II ступеня або які супроводжуються регургітацією II ступеня, з наявністю легеневої гіпертензії; хронічна ревматична хвороба серця.
До цього пункту належать незалежно від стадії СН, зокрема: хронічний (рецидиви два або більше протягом року) або прогресуючий перебіг запальних уражень міокарда, перикарда, перикардіального випоту; надшлуночкові тахікардії, фібриляція або тріпотіння передсердь постійні, пароксизмальні або персистуючі; стійка дисфункція синусового вузла або синдром слабкості синусового вузла без синкопальних станів (крім зупинки синусового вузла, який належить до пункту «а»).
Крім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції було призначено комісійну судово-медичну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:
1. Якими захворюваннями страждає ОСОБА_2 на даний час?
2. Чи відповідають виявлені у ОСОБА_2 захворювання переліку та ступеню захворювань, викладених в свідоцтві про хворобу № 97/2768 від 27 червня 2012 року?
3. Чи достатньо медичних обстежень проведено ОСОБА_2 для встановлення діагнозу Госпітальною військово-лікарською комісією Військово-медичного управління Служби безпеки України «Міокардіофіброз. Пароксизмальна форма фібриляції передсердь (пароксизм 19.06.2012 вперше виниклий, тахісистолічний варіант) СН 0 стадії»?
4. Чи відповідають зміни на електрокардіограмах діагнозу фібриляції передсердь, тахісистолічний варіант, що містяться в медичній карті стаціонарного хворого ОСОБА_2 № 2685?
Згідно висновку експерта (експертиза за матеріалами справи) № 201 дані, які містяться в наданій медичній документації, відображають динамічне спостереження за позивачем з боку лікарів, і об'єктивно підтверджують (скарги, динаміка анамнезів, зафіксовані динамічні клінічні дані, об'єктивні дані інструментальних обстежень, в т.ч. електрокардіографії, та лабораторних досліджень) наявність у останнього на даний час певних захворювань, в т.ч. таких, як: гіпертонічна хвороба І стадії, пароксизмальна форма фібриляції передсердь (пароксизм 19.06.2012 р. вперше виниклий), тахісистолічний варіант, міокардіофіброз (дифузні зміни міокарду), серцева недостатність 0; хронічний холецистит; сечо-сольовий діатез. Саме об'єктивні дані графічного відображення електрокардіограм від 19.06.2012 року свідчать про наявність пароксизмальної форми фібриляції передсердь, тахісистолічного варіанту.
Під час стаціонарного лікування ОСОБА_2 протягом 19-23.06.2012 року та 25-27.06.2012 року, для встановлення правильних діагнозів та призначення адекватного лікування, були проведені в повному обсязі діагностичні заходи: консультація лікарів різних спеціальностей (окуліст, невропатолог), проведення постійного та динамічного спостереження з фіксацією даних стану серцево-судинної системи, проведення низки необхідних лабораторних досліджень та інструментальних (електрокардіографія, ехокардіографія, магнитно-резонансна томографія, ультразвукове дослідження, електроенцефалографія) обстежень.
За таких обставин, тобто всебічного і повного медичного обстеження позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що експертизою підтверджено встановлення у нього захворювання, а саме - пароксизмальна форма фібриляції передсердь (пароксизм 19.06.2012 р. вперше виниклий), тахісистолічний варіант, яке згідно статті 38б Розкладу хвороб є підставою для визнання позивача непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Оксененко
Судді:
Г.М. Бистрик
В.Г. Усенко
.
Головуючий суддя Оксененко О.М.
Судді: Бистрик Г.М.
Усенко В.Г.