Справа: № 826/7197/13-а (у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М.
Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
17 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіносвіт Діджитал" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіносвіт Діджитал" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.03.2013 року №00016322-7 та №0001622207, -
У травні 2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіносвіт Діджитал" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.03.2013 року №00016322-7 та №0001622207, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просив скасувати податкові повідомлення - рішення № 00016322-7 від 05.03.2013 року та № 0001622207 від 05.03.2013 року (в частині, залишеної без змін) повністю, скасувати податкове повідомлення - рішення № 0003672207 від 21.05.2013 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2013 року та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.
У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіносвіт Діджитал" - задовольнити частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2013 року - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіносвіт Діджитал" задовольнити частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіносвіт Діджетал» а ні на перевірку, а ні до суду першої інстанції не подано жодних документів, які б спростовувати висновки податкового органу щодо порушення останнім вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198 ПК України, зокрема, не надано доказів обліку (прийняття на склад, оприбуткування) придбаного товару (робіт, послуг), враховуючи його значну кількість та асортимент, не доведено використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача, а також не надано доказів щодо наявності на даний час товару у позивача або реалізації його іншим контрагентам. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, Товарситво з обмеженою відповідальністю «Кіносвіт Діджитал» зареєстровано Солом'янською районною у м. Києва державною адміністрацією 01.03.2011 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію №107310200000203397 та взято на податковий облік 02.03.2011 року за №32053.
На підставі службового посвідчення серії УКМ №065422 від 10.03.2010 року, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 13.02.2013 року №308 ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Кіносвіт Діджитал» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Проммаст-Стандарт» за період з 01.01.2009 року по 30.06.2012 року.
За результатами проведеної перевірки податковим органом складено Акт від 15.02.2013 року №569/22-7/37553041, яким встановлено порушення пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.
Внаслідок чого, товариством занижено податок на додану вартість в загальному розмірі 239794,00 грн. в т.ч. по періодам: за жовтень 2011 року у сумі 53333,00 грн., за листопад 2011 року у сумі 186461,00 грн. та занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся в загальному розмірі 275764,00 грн. в т.ч. за ІІ-ІV квартали 2011 року на суму 275764,00 грн.
У зв'язку з чим, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0001622207 від 05.03.2013 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 275764,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 68941,00 грн., податкове повідомлення-рішення №00016322-7 від 05.03.2013 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 239794,00 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 59949,00 грн.
Не погоджуючись з встановленими порушенням та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.
Рішенням ДПС у м. Києві про результати розгляду первинної скарги від 25.04.2013 року№3919/10/12-1-03 податкове повідомлення-рішення від 05.03.2013 року №00016222-7 залишено без змін, та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.03.2013 №0001622207 року в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 68941,00 грн. в іншій частині зазначене рішення залишає без змін.
В зв'язку з чим винесено податкове повідомлення-рішення від 21.05.2013 року №0003672207 з податку на прибуток на суму 275764,00 грн. Вважаючи винесенні Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся до суду.
Обговорюючи правомірність позовних вимог, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до п . 198.1 та 198.2 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.4 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту, відповідно до п. 198.6 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який набрав чинності 10 січня 2011 року та втратив чинність 16 грудня 2011 року)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.
Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).
Так, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Кіносвіт Діджитал» (Виконавець) та ТОВ «Проммаст-Стандарт» (Замовник) укладено договір №П-11118 від 26.10.2011 року на поставку обладнання. Предметом договору є те, що Виконавець зобов'язується поставити обладнання, а Замовник зобов'язується прийняти Обладнання і своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору.
На виконання зазначеного договору ТОВ «Проммаст-Стандарт» виписано рахунок - фактура №СФ-002511 від 25.11.2011 року, видаткові накладні №2511 від 25.11.2011 року, №2611 від 26.11.2011 року, №2811 від 28.11.2011 року, податкові накладні №173 від 27.10.2011 року, №35 від 03.11.2011 року, №57 від 08.11.2011 року, №58 від 08.11.2011 року, №71 від 10.11.2011 року, №117 від 21.12.2011 року, №136 від 25.11.2011 року, №153 від 28.11.2011 року.
Також в матеріалах справи наявні копії банківських виписок по операціям, що підтверджують їх здійснення та фактичну оплату за придбаний товар. Разом з тим, представником відповідача зазначено, що під час проведення перевірки перевіяючими використано Акт від 23.11.2011 року №783/23-2/37563531 Бориспільської ОДПІ «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Проммаст-стандарт» (код ЄДРПОУ 37563531) з питань дотримання вимог податкового законодавства при справлянні податку на додану вартість за серпень 2011 року», яким встановлено порушення ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України.
Крім того, зазначений актом перевірки встановлено, що засновником ТОВ «Проммаст-стандарт» є ОСОБА_3, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1., директор - ОСОБА_4 згідно протоколу загальних зборів учасників про призначення №1 від 11.03.2011 року.
ВПМ Бориспільської ОДПІ 19.10.2011 року проведена перевірка місцезнаходження за адресою державної реєстрації ТОВ «Проммаст-Стандарт», а саме: Київська область, м.Бориспіль, вул. Новопрорізна, 8/А. Перевіркою встановлено, що за вищевказаною адресою знаходиться ВАТ БП «Райагрохім». В зв'язку з чим складено акт перевірки місцезнаходження суб'єкта підприємницької діяльності з адресою державної реєстрації від 19.10.2011 року.
Крім того, податковим органом отримано інформацію, що ОСОБА_3 (засновник) не отримувала доходи на ТОВ «Проммаст-станадрт» протягом 2007-2011 років. Також, протягом 2007-2011 року ОСОБА_4 не отримував доходи.
Згідно наданої інформації КП Бориспільське бюро технічної інвентаризації, нерухоме майно за ТОВ «Проммаст-стандарт» по реєстровим книгам бюро техінвентаризації не зареєстровано.
Також встановлено, що директор товариства ОСОБА_4, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 не проживає.
Висновком спеціаліста СТКЗР по обслуговуванню м. Бровари та Броварського району Київської області НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області №194 від 02.11.2011 року встановлено, що підпис від імені ОСОБА_4 в договорі №596 від 02.02.2010 року виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою.
За результатами перевірки даних податкової звітності ТОВ «Проммаст-стандарт» відповідно до автоматизованої інформаційної системи «Податки» та АІС «Бест Звіт» не встановлено наявність у ТОВ «Проммаст-стандарт» власних складських, торгівельних, виробничих чи інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності.
Отже, перевіряючими зроблено висновок, що фінансово-господарські операції ТОВ «Проммаст-стандарт» та контрагентів-покупців, в період серпень 2011 року не містять по своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявні лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності або іншої економічної діяльності. Наслідок діяльності ТОВ «Проммаст-стандарт» є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів. З даного приводу, колегія суддів зазначає, що статтею 72 КАС України передбачено, що лише вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Висновок спеціаліста СТКЗР по обслуговуванню м. Бровари та Броварського району Київської області НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області в даному випадку не є належним чи допустимим доказом у справі.
Варто також зазначити, що з метою підтвердження реальності укладеного договору, позивачем, на вимогу суду апеляційної інстанції надано докази використання отриманого товару у власній господарській діяльності, а саме: договори із третіми особами: ТОВ «Дебют Перемога», ПАТ «Бі Енд Ейч», ТОВ «Укріноінвест», ДКП кінотеатр «Лейпціг», ДК кінотеатр «Флоренція», ТОВ «Мультіплекс - Холдінг» разом із необхідними первинними документами по кожному із договорів, а саме: копії податкових та видаткових накладних, банківські виписки.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Колегія суддів зазначає, що усі надані позивачем первинні документи складені у відповідності до чинного законодавства.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справах, пов'язаних із отриманням права на податковий кредит та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, судам для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість необхідно з'ясувати наступні факти та їх документальне підтвердження:
1. Встановлення факту здійснення господарської операції.
2. Встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.
3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. Включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку (пункт 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).
4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.
Дана правова позиція відображена також в Листі Вищого адміністративного суду від 02.2011 року № 742/11/13-11.
Враховуючи те, що колегією суддів встановлено та підтверджено матеріалами справи факт здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагента податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між укладеним договором та господарською діяльністю платника податку, витрати підтверджені належним чином оформленими первинними документами, підстави для винесення оскаржуваних повідомлень - рішень у контролюючого органу були відсутні.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивачем було заявлено позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень - рішень № 00016322-7 від 05.03.2013 року та № 0001622207 від 05.03.2013 року (в частині, залишеної без змін) та № 0003672207 від 21.05.2013 року, проте такі позовні вимоги не можуть бути задоволені в повному обсязі виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 60.1.2, 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.
У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.
Так, з матеріалів справи вбачається, що в результаті адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень, податкове повідомлення - рішення № 0001622207 від 05.03.2013 року було скасоване в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 68941,00 грн. в іншій частині зазначене рішення залишає без змін.
В зв'язку з чим винесено податкове повідомлення-рішення від 21.05.2013 року №0003672207 з податку на прибуток на суму 275764,00 грн.
З наведеного вбачається, що податкове повідомлення - рішення № 0001622207 від 05.03.2013 року є відкликаним в день його скасування, тому не спричиняє для позивача будь - яких правових наслідків, а відтак, підстави для скасування податкового повідомлення - рішення у колегії суддів відсутні.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіносвіт Діджитал" - задовольнити частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2013 року - скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіносвіт Діджитал" задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 41, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіносвіт Діджитал" - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 липня 2013 року - скасувати.
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіносвіт Діджитал" - задовольнити частково.
Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби № 00016322-7 від 05.03.2013 року та № 0003672207 від 21.05.2013 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Є.Пилипенко
Судді Я.Б. Глущенко
С.Б. Шелест
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.