Справа: № 2а-1805/12 (2а/2323/2159/12) Головуючий у 1-й інстанції: Мішін М.І.
Суддя-доповідач: Троян Н.М.
Іменем України
22 листопада 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Троян Н.М.,
суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області на постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 14 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 14 березня 2012 року адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Полянському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії було задоволено частково.
На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.
У зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 2 частини першої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з абз.4 частини 8 ст. 183-2, п. 3 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Судом першої інстанцій встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонерам, віднесеним до 4 категорії, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Згідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію
Всупереч ст.ст. 39, 51 вказаного Закону, належні позивачу виплати здійснювались в розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року №530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, судом першої інстанції було правильно встановлено, що Закон України має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до штампу вхідної кореспонденції Шполянського районного суду Черкаської області, ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Шполянського районного суду Черкаської області 15 лютого 2012 року.
Відповідно до ч.1,2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно до ч.1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно визначено строки позовної давності та безпідставно задоволено позовні вимоги за період з 11 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року.
Досліджуючи питання щодо задоволення позовних вимог з урахуванням положень ст.99 КАС України, тобто за період з 15 серпня 2011 року, колегія суддів встановила, що 14.06.2011 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» №3491-VI, відповідно до якого п. 7 ч. 1 Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення, зокрема ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На реалізацію наведеної норми Кабінетом Міністрів України 06.07.2011 прийнята постанова «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» №745 (набрала законну силу з 23.07.2011).
Тобто, з 23.07.2011 при нарахуванні належних позивачу виплат застосуванню підлягає постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 06.07.2011 № 745, а тому суд першої інстанції мав зазначити кінцевий строк - 22.07.2011, по який позивачу належить здійснювати виплати в розмірах встановлених ст.ст. 39,51 зазначеного Закону, оскільки постанова суду ухвалена після набуття чинності вказаної постанови Кабінету Міністрів України.
Враховуючи положення Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» № 745 від 06 липня 2011 року, яка набрала законної сили 23 липня 2011 року, та строки позовної даності, колегія суддів доходить до висновку, що судом першої інстанції було не правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для його скасування.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області підлягає задоволенню, а постанова Шполянського районного суду Черкаської області від 14 березня 2012 року - скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159, 1832, 197, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області - задовольнити, а постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 14 березня 2012 року - скасувати.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.М. Троян
Судді Л.О. Костюк
В.А. Твердохліб
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Костюк Л.О.
Твердохліб В.А.