ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
Вн. № 1/336
(в порядку письмового провадження)
м. Київ
20 грудня 2013 року 09:20 № 826/19276/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до третя особа 1) Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, 2) Державного реєстратора Заіко Ірини Володимирівни Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілтек ЛТД"
про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав від 06.11.2013 № 7649675 на об'єкт нерухомого майна,
04 грудня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду мста Києва з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві (далі-відповідач-1), державного реєстратора - Заіко Ірини Володимирівни (далі-відповідач-2), третя особа: ТОВ "Сілтек ЛТД" із позовними вимогами про визнання незаконним та скасування рішення Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві (державний реєстратор - Заіко Ірина Володимирівна) про державну реєстрацію прав ТОВ "Сілтек ЛТД" від 06 листопада 2013 року індексний номер 7649675 (дата державної реєстрації 25 жовтня 2013 року) на об'єкт нерухомого майна - житлову квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2013 р. провадження по справі було відкрито, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання 19.12.2013 р. прибув відповідач-1 та не прибув позивач, про час та місце був повідомлений належним чином, подавши клопотання (вх. №03-4/88679/13 від 17.12.2013 р.) про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує. В адміністративному позові, зокрема зазначається про порушення відповідачами положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (надалі - Закон №1952) та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011 р. (надалі - Порядок №703) під час прийняття 06.11.2013 р. рішення державним реєстратором прав на нерухоме майно Заіко Іриною Володимирівною (надалі - Державний реєстратор) про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ "Сілтек ЛТД", індексний номер 7649675 відповідно до запису про право власності від 25.10.2013 р.
В судове засідання не з'явились представники третьої особи, про час та місце були повідомлені в порядку передбаченому положеннями ст.33 та ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), клопотання про відкладення судового розгляду справи не надходило, інформації про причини неявки не подавалась.
Згідно частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення частини 6 статті 128 КАС України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 19.12.2013 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
З матеріалів справи встановлено, що згідно з актом приймання-передачі № 383 від 16 грудня 2011 року, Київським апеляційним адміністративним судом від Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації отримано трикімнатну квартиру АДРЕСА_2.
Відповідно до рішення комісії житлово-побутового забезпечення суддів Київського апеляційного адміністративного суду (протокол спільного засідання комісії по житлово-побутовій роботі і адміністрації Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2011 року) вищезазначену трикімнатну квартиру розподілено судді Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 на родину з 5-ти осіб.
12 липня 2012 року ОСОБА_1 було отримано ордер на жиле приміщення № 012570, виданий Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією на право зайняття службового жилого приміщення, житловою площею 60,60 кв.м., яке складається з трьох кімнат по АДРЕСА_2.
Листом Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації від 27 листопада 2012 року № 044/93-5495 Київський апеляційний адміністративний суд було повідомлено про зміну поштової адреси комплексу будинків на АДРЕСА_2, секція "Е", на АДРЕСА_1, жилою площею - 61,00 кв.м, загальною площею - 121,60 кв.м,
Після звернення позивача про внесення відповідних змін до розпорядження Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, розпорядженням Печерської районної в м. Києві державної адміністрації № 109 від 11.02.2013 року "Про надання службової квартири" затверджено рішення адміністрації Київського апеляційного адміністративного суду про надання службової трикімнатної квартири АДРЕСА_1 судді ОСОБА_1 на родину з 5-ти осіб, в т. ч.: вона, чоловік: ОСОБА_6, дочка: ОСОБА_7, онук: ОСОБА_8 та мати: ОСОБА_9 та видано ордер на право зайняття службового жилого приміщення № 012707 від 12 лютого 2013 року.
Крім того, розпорядженням Дніпровської районної державної адміністрації в м. Києві № 109 від 05.03.2013 року квартира АДРЕСА_1 була виключена із складу службових Київського апеляційного адміністративного суду України для подальшого оформлення майнових прав позивача на вищевказану квартиру.
Разом з тим, після звернення позивача до відповідача з метою оформлення майнових прав, було встановлено, що згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.11.2013 р. індексний номер 7649675 (дата державної реєстрації 25.10.2013 р.) право власності на квартиру позивача АДРЕСА_1 зареєстроване за ТОВ "Сілтек ЛТД".
Листом від 11 жовтня 2012 року за № 5608/1011 ПАТ "Банк Форум" повідомило Головне управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації про те, що ПАТ "Банк Форум" відповідно до договорів іпотеки від 07 вересня 2006 року за реєстровим № 4941 та 4939 були передані майнові права на нерухомість, а саме: адміністративно-житловий комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом, який споруджується по АДРЕСА_3 у Дніпровському районі міста Києва. В якості виконання зобов'язань ПрАТ "МІК "ІНТЕРІНВЕСТСЕРВІС" за Генеральним кредитним договором № 188/06/00-KLMV від 28 липня 2006 року та Генеральним договором із забудовником № 1ФФБ від 06 вересня 2006 року.
Відомості про обтяження зазначеного майна іпотекою підтверджуються витягом № 9023899 від 07 вересня 2006 року.
Позивач стверджує, що виходячи зі змісту частини шостої статті 4 Закону майнові права на нерухомість, а саме: адміністративно-житловий комплекс з вбудовано прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом, який споруджується по АДРЕСА_3 в якості виконання зобов'язань ПрАТ "МІК "ШТЕРІНВЕСТСЕРВІС" за Генеральним кредитним договором № 188/06/00-KLMV від 28 липня 2006 року та Генеральним договором із забудовником № 1ФФБ від 06 вересня 2006 року не могли бути предметом іпотеки, оскільки реєстрація права власності повинна була передувати реєстрації інших прав, в т.ч. обтяжень.
Позивач вказує також на те, що ним було власними силами виконано ремонті роботи вказаної квартири, подано документи для її приватизації та отримано технічний паспорт від 25.01.2012 р.
Позивач, не погоджуючись з вчиненою державним реєстратором дією, звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема: користуватись, розпоряджатись та використовувати.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна є Закон №1952. Цей Закон регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч.1 ст.1 Закону №1952).
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №1952, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.
Згідно зі ст.5 Закону №1952 у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Крім того, в п.2 Порядку №703 визначено, що державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно за місцем розташування такого майна.
При цьому, у Положенні про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України №401/2011 від 06.04.2011 р. вказано, що Державна реєстраційна служба України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики, в тому числі і у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, судом з'ясовано, що відповідач наділений повноваженнями проводити державну реєстрацію прав власності на квартиру.
В ч.1 та ч.2 ст.15 Закону №1952 державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
- прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
- встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
- прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
- внесення записів до Державного реєстру прав;
- видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст.18 цього Закону;
- надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.16 Закону №1952 заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку. В ч.7 ст.16 Закону №1952 передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.
Крім того, в абз.2 ч.1 ст.15 Закону №1952 визначено, що перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Суд звертає увагу, що процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться відповідно до Порядку №703.
В п.7 та п.9 Порядку №703 передбачено, що для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст. Заявник під час подання заяви про державну реєстрацію пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові документ, що посвідчує його особу.
В той же час, п.10 Порядку №703 передбачено, що заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита. У разі коли заінтересована особа відповідно до закону звільнена від сплати державного мита, плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату державного мита та документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, не подаються.
Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені Порядком №703 (п.26). При цьому, перелік документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, визначені в п.27 Порядку №703.
В п.29 та п.30 Порядку №703 передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об'єкт нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у п.27 і п.28 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об'єкт. Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на підставі договору, відповідно до якого право власності або інше речове право на нерухоме майно набувається у зв'язку з настанням або ненастанням певної події, заявник, крім документів, що зазначені у п.27 - п.29 цього Порядку, подає документ, що підтверджує факт настання або ненастання такої події.
Пунктом 22 Порядку №703 передбачено, що державний реєстратор долучає до реєстраційної справи заяву про державну реєстрацію, копії поданих заявником для проведення державної реєстрації прав документів, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату державного мита, а також інші документи, що видані, оформлені або отримані ним під час проведення державної реєстрації прав.
При цьому, п.5 Порядку №703 визначено, що документи, що подаються для проведення державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, повинні відповідати вимогам, що встановлені законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до положень ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
В ч.1 та ч.2 ст.70 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1 та 2 ст.72 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Водночас, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2013 р. витребовувались від відповідача реєстраційна справа щодо проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно - житлову квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1
Однак, вказаних документів відповідачем до суду в повному обсязі не надано, причини неподання не вказано.
Таким чином, суд розглядаючи справу за наявними документами дійшов висновку, що відповідачем не доведено факту надання ТОВ "Сілтек ЛТД" державному реєстратору всіх необхідних документів, що передбачені положеннями Порядку №703.
Крім того, відповідно до ст.9 Закону №1952 державний реєстратор, зокрема:
· встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;
· приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав;
· відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи;
· веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна;
· присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації;
· у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень.
В п.12 Порядку №703 визначено, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:
o обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);
o повноважень заявника;
o відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;
o наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;
o наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
При цьому, в п.92 та п.93 Порядку №703 визначено, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію, відповідно до якої державну реєстрацію прав у Державному реєстрі прав заявлено вперше, державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння державного мита та/або перенесення записів про обтяження речових прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації права власності або іншого речового права на таке майно. Державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про: державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно; обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі іпотек; обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; обтяження податковою заставою речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, порядок доступу до якого встановлює Мін'юст.
В Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №1844/5 від 14.12.2012 р. (надалі - Порядок №1844/5) врегульовано, що цей Порядок визначає процедуру використання та перенесення державним реєстратором прав на нерухоме майно записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Пунктами 3 та 5 Порядку №1844/5 передбачено, що відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно використовуються державним реєстратором для встановлення наявності (відсутності) записів про державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації прав та під час розгляду заяв про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, заяв /запитів на отримання інформації з Державного реєстру прав. Відомості, отримані державним реєстратором під час проведення державної реєстрації прав за результатом пошуку у Реєстрах та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, оформляються у паперовому вигляді, підписуються державним реєстратором, засвідчуються в установленому законодавством порядку печаткою та долучаються до відповідної облікової або реєстраційної справи.
Однак, суд розглядаючи справу за наявними документами дійшов висновку, що відповідачем не доведено факту отримання державним реєстратором відомостей із Реєстру прав власності на нерухоме майно, для з'ясування наявності/відсутності державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 (поштова адреса) та квартири АДРЕСА_2 (будівельна адреса).
Як наслідок, суд дійшов висновку, що державний реєстратор не з'ясовано питання відповідності заявлених прав ТОВ "Сілтек ЛТД" і поданих останнім документів вимогам законодавства, а також не з'ясовано наявність/відсутність суперечностей між заявленими ТОВ "Сілтек ЛТД" та вже зареєстрованими правами на таке нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 (поштова адреса) та квартири АДРЕСА_2 (будівельна адреса).
Згідно п.4 ч.1 ст.24 Закону №1952 державний реєстратор відмовляє у проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.
Частиною 1 ст.11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача. Крім того, відповідно до ст.94 КАС України, судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу в повному обсязі.
Керуючись ст.9, ст.69-71, ст.94, ст.158-163, ст.167, ст.254 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (державний реєстратор Заіко Ірина Володимирівна) про державну реєстрацію прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілтек ЛТД" від 06.11.2013 р. індексний номер 7649675 (дата державної реєстрації права власності 25.10.2013 р.) на об'єкт нерухомого майна - житлову квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 183 (сто вісімдесят три) грн. 52 коп. із Державного бюджету України направлених на асигнування діяльності Головного управління юстиції у м. Києві.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Строк, встановлений для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Н.В. Клочкова