11 листопада 2013 року о/об 17 год. 24 хв.Справа № 808/7961/13-а м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Шаповаловій К.І., за участю представників позивача Іоффе В.Л., Косаревської О.М., представників відповідача Петрової І.В., Супрун Н.Г., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітон»
до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнітон» (надалі - позивач або ТОВ «Юнітон») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (надалі - відповідач або ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача №0001042201 від 03.10.2013, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 375636 грн. 00 коп., з яких 349603 грн. 00 коп. - основний платіж та 26033 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції.
Позивачем у позові (т.1, а.с.3-7) зазначено, що з 19.08.2013 по 09.09.2013 відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Юнітон» з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПрАТ «Промислово Страховий Альянс» за період з 01.07.2010 по 31.12.2012. За результатами перевірки відповідач склав Акт про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Юнітон» з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПрАТ «Промислово Страховий Альянс» за період з 01.07.2010 по 31.12.2012 №422/2201/23853490 від 16.09.2013. Згідно з висновком Акта перевіркою встановлено порушення п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.1 п.5.3, пп.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», пп.138.11 п.138.1, п.138.4, п.138.8, пп.138.10.3 п.138.10, пп.139.1.1, пп.139.1.5 п.139.1 ст.139, пп.140.1.6 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України, у результаті чого, на думку відповідача, ТОВ «Юнітон» занижено суму податку на прибуток на 349603 грн. 00 коп. На підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0001042201 від 03.10.2013 з податку на прибуток. Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля металами та металевими рудами. Для здійснення господарської діяльності ТОВ «Юнітон» використовує офісні та складські приміщення у Києві, Львові, Донецьку. У разі необхідності позивач переміщує метал з одного складського приміщення до іншого, тобто з одного міста до іншого. З метою забезпечення захисту власних майнових інтересів 01.04.2010 ТОВ «Юнітон» та ЗАТ «Промислово Страховий Альянс» (на сьогодні ПрАТ «Промислово Страховий Альянс») укладено генеральний договір добровільного страхування вантажів, згідно з п.1.1 якого ЗАТ «Промислово Страховий Альянс» взяв під страховий захист вантажі позивача. Предметом вказаного договору є майнові інтереси підприємства, що пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням вантажем та можливі збитки підприємства внаслідок пошкодження, знищення, втрати вантажу, що підлягає перевезенню і зазначений у накладних на внутрішнє переміщення. У пункті 4.3 генерального договору зазначено термін його дії з 01.04.2010 по 31.12.2010. Згідно з умовами генерального договору (п.5.2), у рамках чинного законодавства, на кожне окреме перевезення вантажу (металопрокату) оформлювався окремий договір страхування перевезення вантажу. Так, 21.07.2010 позивач уклав із ЗАТ «Промислово Страховий Альянс» договір добровільного страхування вантажів №02/08/98. Згідно з п.2.4 даного договору вантаж є застрахованим при його транспортуванні від/до пункту відправлення/призначення, вказаних у накладних на внутрішнє переміщення №ЛВ- 0000032, №ЗП-0000494, №ХР-0000048, №КВ-0000144 від 19.07.2010, №КВ-0000146, №КВ-0000147, №КВ-0000148 від 20.07.2010, №ЛВ-0000149 від 21.07.2010. Страховий платіж за даним договором складав 19131 грн. 72 коп. На кожне окреме перевезення вантажу за вказаним генеральним договором від 01.04.2010 укладався договір перевезення вантажу аналогічного змісту. В Акті перевірки на сторінці 9 відповідачем зазначено, що сплачені позивачем кошти за договорами добровільного страхування вантажів від 01.04.2010 та від 01.01.2011 не є страховими платежами в розумінні ст.10 Закону України «Про страхування», а також відсутні підстави вважати договори добровільного страхування вантажів, укладені позивачем з ПрАТ «Промислово Страховий Альянс», договорами страхування та відповідно вважати такі операції реальними господарськими операціями. Наявність лише цивільно-правових договорів не є безумовним свідченням правомірності вчиненої платником податку господарської операції, що вказує на приховування сторонами фактичних дійсних обставин здійснення операцій та їх мети. Відповідач не заперечує проти факту сплати позивачем страхових платежів за договорами добровільного страхування вантажів. Отже, з моменту сплати позивачем першого страхового платежу ПрАТ «Промислово Страховий Альянс», договори страхування набрали чинності. Оскільки недійсність зазначених генеральних договорів добровільного страхування вантажів від 01.04.2010 та від 01.01.2011, а також договорів добровільного страхування вантажів до них на кожне окреме перевезення не встановлена законом і в судовому порядку ці договори не визнані недійсними, то відповідно до закону вони є правомірними. Таким чином, позивач вважає, що у відповідача відсутні підстави стверджувати про вдаваність зазначених договорів.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили позов задовольнити.
Представником відповідача подано до суду письмові заперечення (т.9, а.с.129-134), в яких зазначено, що ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Юнітон» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПрАТ «Промислово Страховий Альянс» за період з 01.07.2010 по 31.12.2012. Встановлено порушення п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.1 п.5.3, пп.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.138.1.1 п.138.1, п.138.4, п.138.8, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.1, пп.139.1.5 п.139.1 ст.139, пп.140.1.6 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України, а саме заниження податку на прибуток за період з 01.07.2010 по 31.12.2012 на загальну суму 349603 грн. 00 коп. У результаті проведення перевірки складено Акт перевірки №422/2201/23853490 від 16.09.2013. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Юнітон» укладено генеральні договори добровільного страхування вантажів від 01.04.2010 та від 01.01.2011 з ПрАТ «Промислово Страховий Альянс», згідно яких страховик та страхувальник уклали договори добровільного страхування вантажів. Страховик на підставі Правил «Добровільного страхування вантажів та багажу» приймає під страховий захист вантаж страхувальника. Окремим пунктом генеральних договорів визначено як предмет договору лише той вантаж, який вказано в накладних на внутрішнє переміщення. Згідно з п.1.2 предметом генерального договору є майнові інтереси страхувальника, які не суперечать законодавству України та пов'язані з володінням, використанням, розпорядженням та можливими збитками страхувальника внаслідок пошкодження, знищення, втрати вантажу, призначеного для перевезення і вказаного в Накладних на внутрішнє переміщення. Страхова сума за кожним окремим генеральним договором складає 55000000 грн. 00 коп. на весь строк страхування. Страховий тариф визначено у розмірі 3,2% від суми, вказаноъ у Накладній на внутрішнє переміщення. Генеральний договір добровільного страхування вантажів від 01.04.2010 діє 9 місяців. Вступає у силу з 01.04.2010 і діє по 31.12.2010. Під дію генерального договору підпадають всі вантажоперевезення, які здійснюються страхувальником у період з 01.04.2010 по 31.12.2010. Генеральний договір добровільного страхування вантажів від 01.01.2011 діє 12 місяців. Вступає у силу з 01.01.2011 і діє по 31.12.2011. Під дію генерального договору підпадають всі вантажоперевезення, які здійснюються страхувальником у період з 01.01.2011 по 31.12.2011. До перевірки надано додаткову угоду №1 від 25.07.2010 до договору №02/08/10/98 від 21.07.2010 згідно з якої договір страхування №02/08/10/98 від 21.07.2010 вступає у силу з 19.07.2010 і діє до 30.08.2010. Майно, яке знаходилося у шляху 19 та 20 липня 2010 року не є вантажем і не повинно підлягати страхуванню згідно Договору №02/08/10/98 від 21.07.2010, оскільки з моменту підписання цього Договору, а саме з 21.07.2010, майно згідно Накладних на внутрішнє переміщення від 19 та 20 липня 2010 року вже не знаходилось у шляху, що підтверджується Накладними на внутрішнє переміщення, які є додатком до договору страхування. Про дані обставини сторонам договору на момент укладення договору було відомо, що підтверджується наданими до перевірки договорами страхування, зокрема договором №02/08/10/98 від 21.07.2010 та Накладними на внутрішнє переміщення, які є додатком до цього договору. Розуміючи це, сторонами укладається додаткова угода про зворотну дію договору страхування від 21.07.2010 з 19.07.2010, тобто фактично «підтягується» термін дії договору страхування під дати переміщення вантажів, що неможливо, оскільки 19.07.2010 договору страхування від 21.07.2010 ще не було укладено. Договір №02/08/10/98 від 21.07.2010 та подібні до нього, перелік яких наведено в додатку до акту перевірки на думку відповідача не можливо розглядати як договори страхування, оскільки у таких договорах на момент початку їх дії відсутній предмет захисту та відповідно подія, на випадок настання якої проводиться страхування, та що має ознаки імовірності та випадковості настання. Укладені договори суперечать терміну «Страхування» у розумінні ст.1 Закону України «Про страхування». Оскільки у страховика відсутні підстави вважати такі договори добровільного страхування вантажів, укладені з ТОВ «Юнітон» договорами страхування, то й відсутні підстави вважати такі операції реальними господарськими операціями. Наявність лише цивільно-правових договорів не є безумовним свідченням правомірності вчиненої платником податку господарської операції, що вказує на приховування сторонами фактичних дійсних обставин здійснення операцій та їх мети. Сукупність фактичних обставин (у тому числі й таких як укладення додаткових угод до договорів страхування вантажів), систематичність укладення договорів добровільного страхування вантажів, по яких не відбулось страхування вантажу та які не відповідають поняттю «договори страхування», створення уяви економічної доцільності угод свідчить про відсутність у ТОВ «Юнітон» наміру дотримання вимог податкового законодавства. Так, ТОВ «Юнітон» операції з придбання послуг добровільного страхування вантажів не включає до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Відповідачем отримано інформацію від ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя щодо результатів проведеної планової документальної перевірки ПрАТ «Промислово Страховий Альянс» (ЄДРПОУ 22134155) за період з 01.07.2010 по 31.12.2012 (Акт №24/22-02/22134155 від 02.07.2013), яким встановлено, що фактично не відбулось страхування вантажу та, як результат - заниження доходів з інших джерел, ніж страхування, які оподатковуються на загальних підставах за період з 01.07.2010 по 31.12.2012 на 1455020 грн. 69 коп. Таким чином, ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Актом перевірки №24/22-02/22134155 від 02.07.2013 визнано прибуток отриманий ПрАТ «Промислово Страховий Альянс» від перерахування коштів ТОВ «Юнітон» на суму 1455020 грн. 69 коп. (за договорами добровільного страхування вантажів) прибутком від іншої діяльності, не пов'язаної зі страховою діяльністю. Перевіркою встановлено, що фактично не відбулось страхування вантажу, що підтверджується невідповідністю дат на документах на транспортування. На підставі вищевикладеного, сума витрат ТОВ «Юнітон» по взаємовідносинам з ПрАТ «Промислово Страховий Альянс» не підтверджена фактом їх використання у господарській діяльності.
У судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували, просили у задоволенні позову відмовити.
Вислухавши пояснення представників позивача, заперечення представників відповідача, розглянувши матеріали справи, суд з'ясував наступне.
Позивач зареєстрований як юридична особа за адресою: 69118, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Чубанова, буд.1. ТОВ «Юнітон» має ідентифікаційний код 23853490 (т.1, а.с.96).
У період з 19.08.2013 по 09.09.2013 відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Юнітон» з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПрАТ «Промислово Страховий Альянс» за період з 01.07.2010 по 31.12.2012. За результатами перевірки відповідачем 16.09.2013 складено Акт №422/2201/23853490 (т.1, а.с.8-55).
У висновках Акту перевірки №422/2201/23853490 від 16.09.2013 зазначено наступне: «… Перевіркою ТОВ «Юнітон» встановлені порушення: - п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.1 п.5.3, пп.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» …, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.4, п.138.8, пп.138.10.3 п.138.10, пп.139.1.1, пп.139.1.5 п.139.1 ст.139, пп.140.1.6 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України …, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 349603 грн. 00 коп., у тому числі: 3 квартали 2010 року - 33715 грн. 00 коп., 2010 рік - 104128 грн. 00 коп., 1 квартал 2011 року - 82725 грн. 00 коп., 2 квартал 2011 року - 162750 грн. 00 коп., 2-3 квартали 2011 року - 162750 грн. 00 коп., 2-4 квартали 2011 року - 162750 грн. 00 коп.».
Результатом розгляду відповідачем Акту перевірки №422/2201/23853490 від 16.09.2013 стало прийняття 03.10.2013 відносно ТОВ «Юнітон» податкового повідомлення-рішення №0001042201, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 375636 грн. 00 коп., з яких 349603 грн. 00 коп. - основний платіж, 26033 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції (т.1, а.с.56-57).
За змістом Акту перевірки №422/2201/23853490 від 16.09.2013 (сторінки 15, 18, 19 Акту перевірки) перевіркою показників відображених у рядку 06.2 Декларацій «Адміністративні витрати» за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 у загальній сумі 11320685 грн. 00 коп., встановлено, що в даний рядок декларації включено суму придбання послуг добровільного страхування вантажів у ПрАТ «Промислово Страховий Альянс», у загальній сумі 2963065 грн. 00 коп. Проведеною перевіркою відображення послуг добровільного страхування вантажів у ПрАТ «Промислово Страховий Альянс» за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 в сумі 2963065 грн. 00 коп. на підставі таких документів: генеральні договори добровільного страхування вантажів від 01.04.2010 та від 01.01.2011, додаткові угоди до них, накладні на внутрішнє переміщення, банківські платіжні доручення, журнал-ордер і відомості по рахунку 3772 «Розрахунки з іншими дебіторами (у розрізі замовлень)» за 2011 рік, журнал-ордер і відомості по рахунку 6851 «Розрахунки за іншими операціями» за 2012 рік, встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.2 Декларацій «Адміністративні витрати» всього у сумі 707609 грн. 00 коп., у тому числі: 2 квартал 2011 року - 352629 грн. 00 коп., 2-3 квартал 2011 року - 707609 грн. 00 коп., 2-4 квартали 2011 року - 707609 грн. 00 коп. На порушення пп.138.10.2 п.138.10 ст.138, пп.139.1.1 п.139.1 ст.139, пп.140.1.6 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України ТОВ «Юнітон» завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинам з ПрАТ «Промислово Страховий Альянс», у розмірі 707609 грн. 00 коп., у тому числі: 2 квартал 2011 року - 352629 грн. 00 коп., 2-3 квартал 2011 року - 707609 грн. 00 коп., 2-4 квартали 2011 року - 707609 грн. 00 коп. Сукупність фактичних обставин (у тому числі й таких як укладення додаткових угод до договорів страхування вантажів), систематичність укладення договорів добровільного страхування вантажів, по яких не відбулось страхування вантажу та які не відповідають поняттю «договори страхування», створення уяви економічної доцільності угод свідчить, на дуку відповідача, про відсутність у ТОВ «Юнітон» наміру дотримання вимог податкового законодавства. Так, ТОВ «Юнітон» операції з придбання послуг добровільного страхування вантажів не включає до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).
Відповідач посилаючись на данні Акту перевірки №24/22-02/22134155, складеного 02.07.2013 ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, вважає, що ним визнано прибуток отриманий ПрАТ «Промислово Страховий Альянс» від перерахування коштів ТОВ «Юнітон» на суму 1455020 грн. 69 коп. (за договорами добровільного страхування вантажів) прибутком від іншої діяльності, не пов'язаної зі страховою діяльністю. Відповідач вважає, що фактично не відбулось страхування вантажу, який перевозився ТОВ «Юнітон» за накладними на внутрішнє переміщення. Тому, на думку відповідача, сума витрат ТОВ «Юнітон» по взаємовідносинам з ПрАТ «Промислово Страховий Альянс» не підтверджена фактом їх використання в господарській діяльності.
Судом досліджено Акт №24/22-02/22134155 від 02.07.2013 «Про результати виїзної планової перевірки ПрАТ «Промислово Страховий Альянс» (ЄДРПОУ 22134155) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012» складений ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя (т.12, а.с.13-37).
В Акті перевірки №24/22-02/22134155 від 02.07.2013 (сторінки 33, 34 Акту перевірки) ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, зокрема, зазначено, що ПрАТ «Промислово Страховий Альянс» здійснювалось перестрахування в інших страховиків, ризиків, прийнятих на відповідальність, зокрема й прийнятих від ТОВ «Юнітон». До перевірки надані договори, ковер-ноти на перестрахування, банківські платіжні доручення, дані бухгалтерського обліку, відомості про обсяг, переданих в перестрахування відповідальності, згідно яких встановлено, що протягом перевіряємого періоду по договорах страхування вантажів, укладених з ТОВ «Юнітон», по яких відсутній ризик настання страхового випадку та дата виникнення відповідальності страховика наступає після моменту здійснення внутрішнього переміщення вантажу, сума зменшення валових внесків на суму сплачених платежів за договорами перестрахування складає 443031 грн. 06 коп., у тому числі по кварталах: 4 квартал 2010 року - 134630 грн. 27 коп., 1 квартал 2011 року - 100645 грн. 79 коп., 2 квартал 2011 року - 110000 грн. 00 коп., 3 квартал 2011 року - 97755 грн. 00 коп. Таким чином, в порушення пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.156.1.1 п.156.1 ст.156 Податкового кодексу України дохід від страхової діяльності, що оподатковується за ставкою 3 відсотки ПрАТ «Промислово Страховий Альянс» безпідставно зменшено на суму сплачених платежів за договорами перестрахування ризиків, прийнятих на відповідальність по договорах добровільного страхування вантажів з ТОВ «Юнітон», по яких не відбулось страхування вантажу, за період з 01.07.2010 по 31.12.2012 на 443031 грн. 06 коп., у тому числі по кварталах: 4 квартал 2010 року - 134630 грн. 27 коп., 1 квартал 2011 року - 100645 грн. 79 коп.
Дослідженням Генерального договору добровільного страхування вантажів укладеного 01.04.2010 ТОВ «Юнітон» (Страхувальник) з ПрАТ «Промислово Страховий Альянс» (Страховик) з'ясовано, що згідно з п.4.3 Генеральний договір діє 9 місяців; вступає в силу з 01.04.2010 і діє по 31.12.2010; під дію цього Генерального договору підпадають всі вантажоперевезення, які здійснюються Страхувальником в період з 01.04.2010 по 31.12.2010 (т.1, а.с.59).
Відповідно ж до п.4.3 Генерального договору добровільного страхування вантажів укладеного 01.01.2011 ТОВ «Юнітон» (Страхувальник) з ПрАТ «Промислово Страховий Альянс» (Страховик) Генеральний договір діє 12 місяців; вступає в силу з 01.01.2011 і діє по 31.12.2011; під дію цього Генерального договору підпадають всі вантажоперевезення, які здійснюються Страхувальником в період з 01.01.2011 по 31.12.2011 (т.1, а.с.58).
Також, судом досліджені Договори добровільного страхування вантажів, викладені у Додатках 3, 5 до Акту перевірки №422/2201/23853490 від 16.09.2013 (т.1, а.с.37-38, 41-54) з Додатковими угодами до них. Встановлено, що страхові випадки, передбачені п.2.2 Генеральних договорів добровільного страхування вантажів укладених 01.04.2010 та 01.01.2011 позивачем з ПрАТ «Промислово Страховий Альянс» та Договорів добровільного страхування вантажів є тотожними.
У п.2.4 Генеральних договорів добровільного страхування вантажів укладених 01.04.2010 та 01.01.2011 позивачем з ПрАТ «Промислово Страховий Альянс» зазначено: «За цим Генеральним договором вантаж вважається застрахованим при його транспортуванні від/до пункту відправлення/призначення, вказаних у Накладних на внутрішнє переміщення, при умові додержання встановлених Правил перевезення».
Разом з цим, у п.2.4 Договорів добровільного страхування вантажів (зазначених у Додатках 3, 5 до Акту перевірки №422/2201/23853490 від 16.09.2013) вантаж вважається застрахованим при його транспортуванні від/до пункту відправлення/призначення, вказаних у конкретно визначених Накладних на внутрішнє переміщення.
Як зазначили представники позивача у судовому засіданні, окремо складені Договори добровільного страхування вантажів (зазначені у Додатках 3, 5 до Акту перевірки №422/2201/23853490 від 16.09.2013) були укладені для конкретизації суми договору, і, як наслідок, страхового платежу та страхової суми, зазначених у Страхових актах за кожною перевезеною групою вантажу.
Отже, умови страхування вантажу, який перевозився за Накладними на внутрішнє переміщення у будь-якому разі відповідають умовам Генеральних договорів добровільного страхування вантажів, укладених 01.04.2010 та 01.01.2011 позивачем з ПрАТ «Промислово Страховий Альянс».
Судом досліджені Товарно-транспортні накладні на перевезення вантажу (т.11) в яких зазначено напрям перевезення (внутрішнього переміщення) вантажу, назва і кількість якого за номенклатурою не суперечить Накладним на внутрішнє переміщення, наданим позивачем до суду.
Доказом зміни в активах ТОВ «Юнітон» внаслідок операцій з ПрАТ «Промислово Страховий Альянс» є проплати, вказані у Платіжних дорученнях з відміткою Регіонального відділена АТ «ОТП Банк» (т.2, а.с.102-127).
Як зазначено у наказі Міністерства статистики України №193 від 21.06.1996 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма №М-11) використовується для обліку руху матеріальних цінностей в середині підприємства та їх відпуску господарствам свого підприємства, що розташовані за межами його території, а також стороннім організаціям. Накладна-вимога виписується в двох примірниках і підписується головним бухгалтером або особою, на те уповноваженою. У випадку відпуску матеріалів господарствам свого підприємства один примірник передається одержувачам (цеху, дільниці та т.п.), другий - складу, який потім передається до бухгалтерії. У випадку внутрішнього переміщення матеріалів накладну-вимогу складає матеріально відповідальна особа складу (цеху), що здає цінності. Один примірник служить складу (цеху), що здає, основою для списання цінностей, а другий - складу (цеху), що приймає для оприбуткування цінностей. Графа 9 «Інвентарний номер» заповнюється в тому випадку, якщо облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведеться за інвентарними номерами. У випадку відпуску матеріальних цінностей господарствам свого підприємства, що розташовані за межами його території, або стороннім організаціям накладну-вимогу виписують на основі договорів, нарядів і інших відповідних документів. Перший примірник передають складу як основу для відпуску матеріалів, другий - одержувачеві матеріалів. При відпуску матеріалів самовивозом накладну-вимогу підписану одержувачем, комірник передає в бухгалтерію для виписки розрахунково-платіжних документів, якщо матеріали відпускалися із наступною оплатою.
Відповідачем не здійснювалась перевірка необхідності здійснення внутрішнього переміщення товарно-матеріальних цінностей для господарської діяльності позивача (наявність договорів з контрагентами на придбання нержавіючої сталі та виробів з неї або створення виробів з неї, Реєстри виписаних та отриманих податкових накладних за місцем перевезення вантажу органом доходів і зборів - не досліджувались).
Судом досліджені Накладні на внутрішнє переміщення, надані до суду позивачем.
Як зазначено в Акті перевірки №422/2201/23853490 від 16.09.2013 (сторінка 9, 19 Акту перевірки): «… Відповідно до даних журналу-ордеру і відомості по рахунку 3772 «Розрахунки з іншими дебіторами (у розрізі замовлень) за липень-грудень 2010, 2011 роки, у бухгалтерському обліку ТОВ «Юнітон» операції по взаємовідносинам з ПрАТ «Промислово Страховий Альянс» були відображені наступними бухгалтерськими проводками: 3 квартал 2010 року - Дт92 «Адміністративні витрати» Кт3772 «Розрахунки з іншими дебіторами» на суму - 134859 грн. 90 коп.; 4 квартал 2010 року - Дт92 «Адміністративні витрати» Кт3772 «Розрахунки з іншими дебіторами» на суму 281651 грн. 00 коп.; 1 квартал 2011 року - Дт92 «Адміністративні витрати» Кт3772 «Розрахунки з іншими дебіторами» на суму 330900 грн. 14 коп. Розрахунки між підприємствами здійснювались через розрахунковий рахунок у повному обсязі … Відповідно до даних журналу-ордеру і відомості по рахунку 3772 «Розрахунки з іншими дебіторами (у розрізі замовлень) за 2011 роки, у бухгалтерському обліку ТОВ «Юнітон» операції по взаємовідносинам з ПрАТ «Промислово Страховий Альянс» були відображені наступними бухгалтерськими проводками: 2 квартал 2011 року - Дт92 «Адміністративні витрати» Кт3772 «Розрахунки з іншими дебіторами» на суму - 352629 грн. 47 коп.; 3 квартал 2011 року - Дт92 «Адміністративні витрати» Кт3772 «Розрахунки з іншими дебіторами» на суму 354980 грн. 18 коп. Розрахунки між підприємствами здійснювались через розрахунковий рахунок …».
В Акті перевірки №422/2201/23853490 від 16.09.2013 не зазначено про наявність порушень «Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №892/4185, при здійсненні позивачем обліку.
Звідси, відсутнім є спор між сторонами щодо віднесення сум витрат до відповідних рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємства.
Згідно з п.6 «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»», затвердженого 31.12.1999 наказом Міністерства фінансів України №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (далі - «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»»), витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
У п.9 «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»» зазначено, що не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: 9.1. Платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо. 9.2. Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг. 9.3. Погашення одержаних позик. 9.4. Інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту). 9.5. Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. 9.6. Балансова вартість валюти.
Відповідно до п.17 «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»» витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.
Як зазначено у п.19 «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»» витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): … витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; … витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства; витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства.
Відповідачем не надано доказів визнання судом недійсними Договорів добровільного страхування вантажів (зазначених у Додатках 3, 5 до Акту перевірки №422/2201/23853490 від 16.09.2013).
Доказів притягнення службових осіб ТОВ «Юнітон» та ЗАТ «Промислово Страховий Альянс» (на сьогодні ПрАТ «Промислово Страховий Альянс») до кримінальної відповідальності за вчинення порушень, викладених в Акті перевірки №422/2201/23853490 від 16.09.2013, Акті перевірки №24/22-02/22134155 складеному 02.07.2013 ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, відповідач до суду - не надав.
Відповідно до п.2.4 Генеральних договорів добровільного страхування вантажів та Договорів добровільного страхування вантажів вантаж вважається застрахованим лише за умови його транспортування. При цьому, пункти відправлення та пункти призначення зазначаються у Накладних на внутрішнє переміщення.
Відповідачем не надано до суду доказів фактичного переміщення (транспортування) вантажів у просторі від пунктів відправлення до пунктів призначення, зазначених у Накладних на внутрішнє переміщення, до укладання Договорів добровільного страхування вантажів.
Звідси, суд вважає необґрунтованим твердження відповідача про внутрішнє переміщення (транспортування) вантажів до вступу у силу Договорів добровільного страхування вантажів.
Також, відповідачем не надано до суду доказів взагалі відсутності переміщення (транспортування) вантажів у просторі від пунктів відправлення до пунктів призначення, зазначених у Накладних на внутрішнє переміщення та Товарно-транспортних накладних.
Суд вважає, що оформлення Накладних на внутрішнє переміщення до укладення Договорів добровільного страхування вантажів не суперечить вимогам чинного законодавства. Протилежного відповідач суду не довів.
Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Як зазначено у ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Судом з'ясовано, що між сторонами відсутній спір щодо порядку оформлення документів первинної звітності ТОВ «Юнітон».
Згідно з п.1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.
Відповідно до п.2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Як з'ясовано судом, позивач веде облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань.
Судом досліджена податкова звітність ТОВ «Юнітон», надана до суду (т.2, а.с.3-51).
Отже, досліджені судом первинні документи, регістри бухгалтерського обліку та фінансової звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів підтверджують правомірність формування ТОВ «Юнітон» валових витрат.
Згідно з ч.1-2 ст.142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. Склад валового доходу та валових витрат суб'єктів господарювання визначається законодавством. Для цілей оподаткування законом може встановлюватися спеціальний порядок визначення доходу як об'єкта оподаткування.
Відповідно до ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
Як зазначено у пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.
Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Згідно з п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Відповідно до пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються: витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Згідно з пп.139.1.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу). Обмеження, передбачені абзацом другим цього підпункту, не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є: організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; придбання лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереї; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.
Відповідно до пп.139.1.5 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144-148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу.
Згідно з пп.140.1.6 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб. Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, то застраховані збитки, яких зазнав такий платник податку у зв'язку з веденням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання.
Також, оскільки операції зі страхування товарів відбувались у 2010 році, що впливало на об'єкт оподаткування відповідних періодів 2010 року, то суд перевіряючи правомірність визначення ТОВ «Юнітон» валових витрат, об'єкту оподаткування, виходить з такого.
У п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на час здійснення операцій, оподаткування яких є предметом спору) зазначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Згідно з пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат витрати на: потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; придбання лотерей, участь в азартних іграх; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.
Як зазначено у пп.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до валових витрат включаються: будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб. Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, застраховані збитки, понесені таким платником податку, відносяться до його валових витрат у податковий період їх понесення, а суми страхового відшкодування таких збитків включаються до валових доходів такого платника податку у податковий період їх отримання. Віднесення до складу валових витрат платника податку витрат із страхування (крім витрат по медичному, пенсійному страхуванню та за обов'язковими видами страхування) здійснюється в розмірі, що не перевищує 5 відсотків валових витрат (10 відсотків - для суб'єктів кінематографії, які здійснюють виробництво національних фільмів) за звітний податковий період, наростаючим підсумком з початку року, а для сільськогосподарських підприємств - за звітний податковий рік.
Відповідачем документально не доведено наявність порушень при визначенні ТОВ «Юнітон» валових витрат, об'єкту оподаткування, про які зазначено в Акті перевірки №422/2201/23853490 від 16.09.2013.
Отже, судом не встановлено порушень позивачем вимог п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.1 п.5.3, пп.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», пп.138.1.1 п.138.1, п.138.4, п.138.8, пп.138.10.3 п.138.10, пп.139.1.1, пп.139.1.5 п.139.1 ст.139, пп.140.1.6 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України за відповідні періоди.
За відсутності порушень податкового законодавства відсутніми є і підстави до вжиття заходів, передбачених пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України.
На підставі вище викладеного, застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій до позивача є необґрунтованим.
Звідси є протиправним прийняття відповідачем 03.10.2013 податкового повідомлення-рішення №0001042201.
З урахуванням приписів ч.3 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0001042201 прийняте 03.10.2013 відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірним і підлягає скасуванню.
Як зазначено у ч.6 ст.19 Господарського кодексу України, органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання.
У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Юнітон» підлягають задоволенню у повному обсязі. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001042201, прийняте 03.10.2013 Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Юнітон» збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 375636 грн. 00 коп., з яких 349603 грн. 00 коп. -основний платіж та 26033 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції.
Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітон» з Державного бюджету України судові витрати у сумі 2294 грн. 00 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.
Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.
Постанова виготовлена у повному обсязі 15.11.2013.
Суддя О.О. Прасов