73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
19 грудня 2013 р. Справа № 821/4348/13-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря до товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський завод спортивного обладнання" про зупинення господарської діяльності, -
встановив:
18 листопада 2013 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський завод спортивного обладнання" (далі - відповідач, ТОВ «Херсонський завод спортивного обладнання») з позовними вимогами про зупинення господарської діяльності у здійсненні викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря до моменту отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач в адміністративному позові зазначив, що відповідач допустив порушення ч.5 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Відповідно до п.2 ч.2 ст. 18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні справи про застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням. Частиною 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. З урахуванням викладеного, позивач просить задовольнити позов у повному обсязі.
Позивач в судове засідання не прибув, але 19 грудня 2013 року надіслав до суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.
Відповідач в судове засідання не прибув, але 12 грудня 2013 року надіслав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. ТОВ «Херсонський завод спортивного обладнання» позовні вимоги визнає, про що зазначено в клопотанні.
Відповідно до положень ч.4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши надані сторонами документи, зваживши доводи позивача викладені в адміністративному позові, врахувавши визнання адміністративного позову відповідачем, дослідивши надані сторонами матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що в період з 10 год. 00 хв. 28 жовтня 2013 року по 14 год. 00 хв. 01 листопада 2013 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря, на підставі наказу від 22.10.2013р. № 596 «Про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України», направлення на перевірку від 24.10.2013р. №100802, в присутності керівника ТОВ «Херсонський завод спортивного обладнання» Оборожного В.Г., проведено планову перевірку на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.
За наслідками вказаної перевірки Державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря складено акт №43 «Перевірку на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ «Херсонський завод спортивного обладнання», у висновках якого, зазначено, що відповідачем в порушення приписів абз.2 ч.1 ст.10, ч.5 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» здійснюється господарська діяльність без одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
04 листопада 2013року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря відносно керівника ТОВ «Херсонський завод спортивного обладнання» складено протокол №103377 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що під час проведення планової перевірки, встановлено здійснення господарської діяльності без одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, у зв'язку з чим порушено вимоги ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря припис не виносився.
Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007року №877-V (зі змінами та доповненнями) повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Законом України «Про охорону атмосферного повітря».
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з преамбулою до Закону України «Про охорону атмосферного повітря», цей Закон спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище. Цей Закон визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря.
Як передбачає ст.2 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами. Отже даний закон є спеціальним з питань охорони атмосферного повітря.
Обов'язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря передбачені ст.10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (ч.5 ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).
Господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства (ст.12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).
Державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, а також іншими органами виконавчої влади (ст.28 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).
Особи, винні у порушенні прав громадян на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище; перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; перевищенні нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел; викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону; перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; недотриманні вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; провадженні незаконної діяльності, що негативно впливає на погоду і клімат; впровадженні відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, нових технічних систем, речовин і матеріалів, а також закупівлі в інших державах та експлуатації технологічного устаткування, транспортних засобів та інших об'єктів, які не відповідають вимогам, встановленим законодавством про охорону атмосферного повітря; порушенні встановлених законодавством правил складування та утилізації промислових і побутових відходів, транспортування, зберігання і застосування пестицидів і агрохімікатів, що спричинило забруднення атмосферного повітря; проектуванні і будівництві об'єктів з порушенням встановлених законодавством норм та вимог до охорони атмосферного повітря; невиконанні розпоряджень та приписів органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря; ненаданні передбаченої законодавством своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, джерела забруднення, а також приховуванні або перекрученні відомостей про стан атмосферного повітря, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, екологічну обстановку, яка склалася внаслідок забруднення атмосферного повітря; недотриманні норм екологічної безпеки, державних санітарних норм при проектуванні, розміщенні, будівництві та введенні в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, - несуть відповідальність згідно з законом (ст. 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).
Згідно з пунктом 4 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого Постановою Верховної Ради України №2751 від 29.10.1992року, діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, зокрема: використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, складування, захоронення, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів без відповідних дозволів.
Відповідач позов визнав, про що письмово повідомив суд в клопотанні 12 грудня 2013 року.
Відповідно до ч.3 ст.112 КАС України в разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Проаналізувавши фактичні обставини справи та надане відповідачем клопотання, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити.
Згідно положень ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 94, 122, 158 - 163 КАС України, Законом України «Про охорону атмосферного повітря», Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд, -
постановив:
Адміністративний позов Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря до товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський завод спортивного обладнання" про зупинення господарської діяльності - задовольнити.
Зупинити господарську діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський завод спортивного обладнання» в частині здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря до моменту отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Кузьменко Н.А.
кат. 5.1.2.