04 грудня 2013 р.Справа № 522/1147/13-а
Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Єршова Л.С.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого Золотнікова О.С.,
суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,
розглянувши в місті Одесі в порядку письмового провадження у зв'язку з неявкою сторін в судове засідання апеляційну скаргу виконавчого комітету Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Одеської міської ради та Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
У січні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Одеської міської ради та Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання протиправними дій відповідачів щодо неправомірної відмови у наданні публічної інформації на запит від 22 жовтня 2012 року та зобов'язання письмово надати інформацію про усі земельні ділянки у межах Київського, Суворовського, Малиновського та Приморського районів міста Одеса, які не надані у користування, та такі, що можуть бути використані позивачем під забудову. Крім цього, позивач просив вирішити всі питання, пов'язані з виконанням судового рішення по справі, визначити спосіб, строки і порядок виконання рішення, встановити судовий контроль шляхом зобов'язання відповідачів у визначений термін подати до суду звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позову зазначалось, що 22 жовтня 2012 року позивачем в порядку ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» були надіслані інформаційні запити однакового змісту до виконавчого комітету Одеської міської ради та до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, в яких ОСОБА_2 запитував інформацію про усі земельні ділянки державної та комунальної форми власності у межах Київського, Малиновського, Суворовського та Приморського районів міста Одеси, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації позивачем права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, нанести відповідні дані на графічні матеріали, для подальшого долучення цих матеріалів до клопотання з метою реалізації ним права, передбаченого ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України. На зазначені запити позивач отримав відповідь начальника управління звернень громадян департаменту інформації та зв'язків з громадськістю Одеської міської ради Романова В.В. від 24 жовтня 2012 року за № ЗПИ-297 про те, що лист ОСОБА_2 не містить посилання на жодний конкретний існуючий документ, а тому він не може бути розглянутий відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», а також відповідь начальника Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради Базана М.К. від 26 жовтня 2012 року за № 01-10/1254/о, в якій зазначено про те, що відповідно до Положення про управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 28 лютого 2011 року № 384-VI, управління не має повноважень щодо ведення обліку вільних земельних ділянок.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано дії виконавчого комітету Одеської міської ради щодо неправомірної відмови у наданні публічної інформації від 22 жовтня 2012 року в частині надання інформації про земельні ділянки, що не надані у користування та що можуть бути використані під забудову у м. Одеса, протиправними. Зобов'язано виконавчий комітет Одеської міської ради надати ОСОБА_2 інформацію про усі земельні ділянки у межах Київського, Суворовського, Малиновського та Приморського районів міста Одеси, які не надані у користування, та такі, що можуть бути використані під забудову. В іншій частині відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник виконавчого комітету Одеської міської ради в апеляційній скарзі зазначає, що судом при вирішенні справи неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, і, крім того, судом порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не прийнято до уваги положення Регламенту виконавчих органів Одеської міської ради, затвердженого рішенням виконкому Одеської міської ради від 31 жовтня 2005 року № 754, відповідно до якого звернення позивача було направлено за належністю до Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради, яким було надано відповідь ОСОБА_2 в межах повноважень та відповідно до норм діючого законодавства. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення.
Судом встановлено, що 22 жовтня 2012 року позивачем в порядку ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» були надіслані інформаційні запити однакового змісту до виконавчого комітету Одеської міської ради та до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, в яких ОСОБА_2 запитував інформацію про усі земельні ділянки державної та комунальної форми власності у межах Київського, Малиновського, Суворовського та Приморського районів міста Одеси, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації позивачем права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, нанести відповідні дані на графічні матеріали, для подальшого долучення цих матеріалів до клопотання з метою реалізації ним права, передбаченого ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України.
На зазначені запити позивач отримав відповідь начальника Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради Базана М.К. від 26 жовтня 2012 року за № 01-10/1254/о, в якому зазначено про те, що відповідно до Положення про управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 28 лютого 2011 року № 384-VI, управління не має повноважень щодо ведення обліку вільних земельних ділянок, а також відповідь начальника управління звернень громадян департаменту інформації та зв'язків з громадськістю Одеської міської ради Романова В.В. від 24 жовтня 2012 року за № ЗПИ-297 про те, що лист ОСОБА_2 не містить посилання на жодний конкретний існуючий документ, а тому він не може бути розглянутий відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та для вирішення поставлених питань його зареєстровано в управлінні звернень громадян департаменту інформації та зв'язків з громадськістю Одеської міської ради як звернення за номером 36-к-6637 від 23 жовтня 2012 року, яке буде розглянуто в рамках Закону України «Про звернення громадян».
Листом Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради від 21 листопада 2012 року за № 01-26/К-32-1297-08 на зазначене звернення було надано відповідь стосовно того, що перелік вільних земельних ділянок у м. Одесі, придатних для подальшого надання у власність громадянам України під індивідуальну житлову, дачну, гаражну забудову, не визначений на підставі затвердженого Генерального плану розвитку міста (а. с. 32).
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчим комітетом Одеської міської ради було безпідставно відмовлено позивачу у наданні витребуваної ним інформації.
Проте, із зазначеним висновком суду погодитись не можна.
Так, порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 названого Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, серед інших, органи місцевого самоврядування.
Статтею 5 Закону визначено, що доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Як вбачається з матеріалів справи, 22 жовтня 2012 року позивачем в порядку ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» був надісланий інформаційний запит до виконавчого комітету Одеської міської ради, в якому ОСОБА_2 запитував інформацію про усі земельні ділянки державної та комунальної форми власності у межах Київського, Малиновського, Суворовського та Приморського районів міста Одеси, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації позивачем права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, нанести відповідні дані на графічні матеріали, для подальшого долучення цих матеріалів до клопотання з метою реалізації ним права, передбаченого ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України.
На зазначений запит позивач отримав відповідь начальника управління звернень громадян департаменту інформації та зв'язків з громадськістю Одеської міської ради Романова В.В. від 24 жовтня 2012 року за № ЗПИ-297 про те, що лист ОСОБА_2 не містить посилання на жодний конкретний існуючий документ, а тому він не може бути розглянутий відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та для вирішення поставлених питань його зареєстровано в управлінні звернень громадян департаменту інформації та зв'язків з громадськістю Одеської міської ради, як звернення за номером 36-к-6637 від 23 жовтня 2012 року, яке буде розглянуто в рамках Закону України «Про звернення громадян».
Проте, висновок відповідача стосовно того, що надісланий запит позивача не відповідає вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації» не є обґрунтованим.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
З аналізу наведених норм випливає, що позивачу, як громадянину України, для реалізації свого права на безоплатне отримання земельної ділянки у власність необхідно звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування з клопотанням, до якого повинні додаватися графічні матеріали про місцезнаходження, цільове призначення та розміри земельної ділянки, яку він хоче отримати у власність.
Оскільки інформацією про наявність на території відповідної адміністративно - територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах, володіють уповноважені органи державної влади та місцевого самоврядування - такі органи зобов'язані надавати вказану інформацію громадянам, виходячи з публічного характеру вказаної інформації згідно з нормами Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Статтею 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Письмовий запит подається в довільній формі.
Запит на інформацію має містити:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Відповідно до ч. ч. 1 та 4 ст. 20 названого Закону розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
З огляду на наведені положення Закону, інформаційний запит позивача відповідає вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації» та має бути розглянутий виконавчим комітетом Одеської міської ради саме в порядку та в строки, встановлені зазначеним Законом.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що виконавчим комітетом Одеської міської ради протиправно не розглянуто інформаційний запит ОСОБА_2 від 22 жовтня 2012 року про надання публічної інформації в порядку, встановленому Законом України «Про доступ до публічної інформації».
При цьому висновок суду першої інстанції щодо відмови відповідача у наданні витребуваної позивачем інформації є передчасним та не відповідає обставинам справи, оскільки, як зазначено вище, названим відповідачем запит позивача в порядку, встановленому Законом України «Про доступ до публічної інформації», не розглядався.
Враховуючи, що виконавчим комітетом Одеської міської ради фактично не розглянуто запит позивача, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання дій названого відповідача щодо неправомірної відмови у наданні публічної інформації протиправними та зобов'язання письмово надати запитувану позивачем інформацію.
Одночасно суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що обов'язок надання інформації про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову у м. Одесі, покладено саме на виконавчий комітет Одеської міської ради, як на виконавчий орган Одеської міської ради, а не на Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, як спеціально уповноважений орган з питань містобудування та архітектури, у зв'язку з чим судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні вимог позивача до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради.
Разом з цим, на підставі ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд для повного захисту прав та інтересів позивача, про захист яких він просить, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнавши протиправною бездіяльність виконавчого комітету Одеської міської ради щодо не розгляду інформаційного запита ОСОБА_2 про надання публічної інформації в порядку, встановленому Законом України «Про доступ до публічної інформації», та зобов'язавши названого відповідача розглянути інформаційний запит позивача про надання публічної інформації в порядку, встановленому Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі пункту 3 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про часткове задоволення вимог позивача.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Одеської міської ради задовольнити частково.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09 вересня 2013 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Одеської міської ради щодо не розгляду інформаційного запита ОСОБА_2 від 22 жовтня 2012 року про надання публічної інформації в порядку, встановленому Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Зобов'язати виконавчий комітет Одеської міської ради розглянути інформаційний запит ОСОБА_2 від 22 жовтня 2012 року про надання публічної інформації в порядку, встановленому Законом України «Про доступ до публічної інформації».
В іншій частині відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.
Стягнути з виконавчого комітету Одеської міської ради на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 17 грн. 20 коп..
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: