Копія
Іменем України
Справа № 801/527/13-а
10.12.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Омельченка В. А. ,
Мунтян О.І.
секретар судового засідання Миронова Є.А.
за участю сторін:
представник позивача- Державного підприємства міста Москва "Медичний центр Управління справами Мера та Уряду Москви "- Чернецький Роман Анатолійович, довіреність № 247 від 02.10.13,
представник відповідача- Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим- Юсупова Ніяра Іскандерівна, довіреність № 669/10/10-24 від 09.09.13
за позовом Державного підприємства міста Москва "Медичний центр Управління справами Мера та Уряду Москви " (пр-т. Ленінський, 20 корп.1,м.Москва,Російська Федерація,119071)
до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 2 Б, м.Євпаторія, Автономна Республіка Крим,97408)
представник Державного підприємства міста Москва "Медичний центр Управління справами Мера та Уряду Москви "-Чернецький Роман Анатолійович (вул. Горького, 32, м. Євпаторія, АРК, 97400)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.09.2013 у справі №801/527/13-а задоволений адміністративний позов Державного підприємства міста Москви «Медичний центр Управління справами Мера та Уряду Москви» до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Авто6нмоній Республіці Крим. Постановлено: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Євпаторії Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0000322200 від 20.12.2012.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, прийняти нову постанову. Якою відмовити у задоволені адміністративного позову.
Апеляційна скарга мотивована неправильним, на думку заявника, застосуванням судом норм матеріального права.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу з підстав, що викладені в неї.
Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила залишити апеляційну скарга без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Наказом начальника Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим № 899 від 28.11.2012 року (т.1 а.с.177) призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки представництва Державного унітарного підприємства міста Москви «Медичний центр Управління справами Мера та Правління Москви» «Санаторій «Первомайський» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з КП «Альянс» (код ЄДРПОУ 26584926) за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року.
Повідомленням від 28.11.2012 року за № 54 позивача сповіщено про проведення перевірки (т.1 а.с.178). У повідомленні також зазначено про необхідність надати всі документи, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову статистичну та іншу звітність, а також первинні та інші документи, які використовувались у бухгалтерському та податковому обліку.
Повідомлення та наказ про проведення перевірки отримані позивачем 29.11.2012 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення №9740600975060 (т.1 зворотній бік а.с.177).
На підставі зазначеного вище у період з 29.11.2012 року по 03.12.2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Євпаторії було проведено перевірку Санаторію «Первомайський».
Перевіркою дотримання вимог податкового законодавства встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 28091,00 грн., у тому числі: за серпень 2009 року на суму 4905,00 грн., за грудень 2009 року на суму 4122,00 грн., за березень 2010 року на суму 7659,00 грн., за травень 2010 року на суму 10046,00 грн., за червень 2010 року на суму 1359,00 грн.
За результатами перевірки складено акт №1959/22-06/26584926 від 03.12.2012, який є підставою спірного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000322200 від 20.1.22012 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 28982,50 грн., у тому числі основний платіж - 23186 грн., штрафна санкція - 5796,5 грн.
З матеріалів справи вбачається, що Державним підприємством міста Москва «Медичний центр Управління справами Мера та Правління Москви» в особі представництва Державного унітарного підприємства міста Москви «Медичний центр Управління справами Мера та Правління Москви» «Санаторій «Первомайський» (замовник) у період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року були укладені з КП «Альянс» (генпідрядник) наступні договори підряду:
№29/03-10/619 від 29.03.2010 року (т.1 а.с.40-42) на виконання генпідрядником із власних матеріалів, власними силами та засобами робіт з аварійного ремонту підлоги солярію (крівлі над палатами «Люкс» №№401-403) замовника, розташованого за адресою: м. Євпаторія, вул. Горького, 32,
№ 3/458 від 29.03.2010 року (т.1 а.с.56-58) на виконання генпідрядником робіт із власних матеріалів, власними силами та засобами з вибіркового ремонту приміщень адміністративної будівлі замовника, розташованої за адресою: м. Євпаторія, вул. Горького, 32,
№2/456 від 29.03.2010 року (т.1 а.с.70-72) на виконання генпідрядником із власних матеріалів, власними силами та засобами робіт з ремонту приміщень спального комплексу замовника, розташованого за адресою: м. Євпаторія, вул. Горького, 32,
№ 810 від 31.05.2010 року (т.1 а.с.86-88) на виконання генпідрядником із власних матеріалів, власними силами та засобами робіт з ремонту приміщень спального корпусу (коридори 1-го, 2-го, 3-го та 4-го поверхів), розташованого за адресою: м. Євпаторія, вул. Горького, 32,
№1366 від 01.12.2009 року (т. 1а.с.99-101) на виконання генпідрядником із власних матеріалів, власними силами та засобами робіт з ремонту підлоги солярію (крівлі над палатами «Люкс» №№415-418) замовника, розташованого за адресою: м. Євпаторія, вул. Горького, 32,
№ 1230 від 04.03.2010 року на виконання генпідрядником із власних матеріалів, власними силами та засобами робіт з аварійного ремонту м'якої крівлі адміністративного корпусу замовника, розташованого за адресою: м. Євпаторія, вул. Горького, 32,
№ 1246 від 27.07.2009 року (т.1 а.с.151-153) на виконання генпідрядником робіт із власних матеріалів, власними силами та засобами з вибіркового ремонту крівлі пральні господарського двору замовника, розташованого за адресою: м. Євпаторія, вул. Горького, 32.
На підтвердження виконання робіт за названими вище договорами позивачем були надані копії актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2, КБ-3), які долучені судом до матеріалів справи.
За наслідками проведених господарських операцій КП «Альянс» на адресу позивача були виписані податкові накладні (т.1 а.с.47,62,77,92,119135-136): №947 від 19.04.2010 року на суму 26816,40 грн., з них ПДВ - 4469,40 грн., №1455 від 25.05.2010 року на суму 8000,40 грн., з них ПДВ - 1333,40 грн., 1454 від 25.05.2010 року на суму 25461,60 грн., з них ПДВ - 4243,60 грн., №1857 від 24.06.2010 року на суму 10041,60 грн., з них ПДВ - 1673,60 грн., №2050 від 17.12.2009 року на суму 24733,20 грн., з них ПДВ - 4122,20 грн., № 694 від 26.03.2010 року на суму 45955,20 грн., з них ПДВ - 7659,20 грн., №2854 від 06.08.2009 року на суму 38991,60 грн., з них ПДВ - 6498,60 грн.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За змістом підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 названого Закону підставою для формування податкового кредиту є податкова накладна.
В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
Слід зазначити, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим, презюмується, що дії платника, які мають своїм результатом отримання податкової вигоди (зокрема, у вигляді зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість на суму витрат, понесених у зв'язку з оплатою поставлених послуг) є економічно виправданими, а відомості, які містяться у податковій декларації та податковій звітності - достовірними, якщо податковим органом не доведено зворотне.
При цьому висновок про необґрунтованість податкової вигоди платника повинен базуватись на об'єктивній інформації, що безспірно підтверджує відсутність у діях платника розумної ділової мети та їх спрямованість виключно на створення сприятливих податкових наслідків.
На підставі дослідження наявних в матеріалах справи належних доказів, зокрема: податкових накладних, договорів, рахунків, актів приймання-передачі робот, форм КБ-3, КБ-2, кошторисів будівельних та ремонтних робіт суд першої інстанції дійшов висновку про реальність господарських операцій.
Доводи податкового органу про нікчемність угод з вказаним контрагентом колегія суддів відхиляє, оскільки відповідачем не надано доказів порушення позивачем при укладанні/виконанні правочину (правочинів) конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання договору, не надано доказів, які б підтверджували, що дані договори не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчать про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.
Оскільки судом встановлено реальність господарських операцій по спірним контрагентам, колегія суддів вважає погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову у зв'язку з правомірним формуванням суми податкового кредиту.
Що стосується посилань заявника апеляційної скарги на вирок Київського районного суду М.Сімферополь від 10.04.2013 року відносно ОСОБА_4 за скоєння злочину передбаченого ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205 КК України судова колегія зазначає наступне.
Частиною 4 ст. 72 КАС України визначено преюдиціальний характер вироків судів у кримінальних справах або постанов суду у справах про адміністративний проступок. Вказані акти судів мають обов'язковий характер для адміністративного суду, що розглядає спір, тільки в питаннях про те, чи мало місце діяння і чи вчинено його особою, правові наслідки дій або бездіяльності якої розглядаються в ході адміністративного судочинства.
Преюдиціальними обставинами в розумінні ч.4 ст.72 КАС є факти, наведені у вироку або адмінпостанові щодо часу, місця й об'єктивного характеру відповідного діяння. При цьому всі інші обставини, викладені у вироку або адмінпостанові, можуть лише братися до відома, оцінюватися й ураховуватися судом згідно з його розумінням.
Разом з тим, як зазначив у правовій позиції Вищий адміністративний суд України (лист від 14.11.2012 за № 2379/12/13-12) питання про суб'єкта, щодо якого можуть застосовуватися положення ч.4 ст.72 КАС з огляду на зміст цієї правової норми преюдиціальні обставини в такому разі стосуються лише особи, стосовно якої ухвалено відповідний вирок або адмінпостанову. Тобто преюдиціальними є лише факти, що безпосередньо зачіпають цю особу (засудженого/виправданого або притягнутого/непритягнутого до адмінвідповідальності), а не інших осіб.
Вироком Київського районного суду М.Сімферополя АР Крим від 10.04.2013 року у справі № 123/3318/13-к відносно ОСОБА_4, затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 22.03.2013 року між старшим прокурором відділу Генеральної прокуратури України Карпалюк Р.М. та підозрюваною ОСОБА_4
ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України та призначене їй узгоджене покарання за вказаною статтею у виді штрафу у розмірі 68 тис.грн.
Як зазначено в установчій частині вироку, впродовж 2009-2010 рр. ОСОБА_4, за попередньою змовою з іншою особою та іншими особами (досудове розслідування стосовно яких провадиться окремо), діючи умисно, здійснювала злочинну діяльність щодо створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності цих осіб.
З цією метою, ОСОБА_4 без наміру здійснювати підприємницьку діяльність, здійснила реєстрацію (придбання) ряду СПД (юридичних осіб) засновником яких вона була особисто, а саме: ВВП "Строитель плюс" (31263808), КП "Альянс" (32468182), ПП "Севелітстрой" (35096833), ПП "Кримторг" (32271261) та ПП "Кримспецтехнолоджи" (36693441).
Використовуючи реквізити, банківські рахунки та печатки підприємств, створених та придбаних ОСОБА_4 з метою прикриття незаконної діяльності групи осіб під керівництвом іншої особи, учасниками злочинного угрупування вчинено пособництво службовим особам;
-генеральному директору ТОВ "Союз КДС" ОСОБА_6, в період з вересня 2009 року по листопад 2010 року в умисному ухиленні від сплати податків, внаслідок чого до державного бюджету України фактично не надійшло коштів на загальну суму 693 776,40 гривень;
- головному бухгалтеру ПАТ "Крменерго" в період з вересня 2009 р по листопад 2010 р. в умисному ухиленні від сплати податків, внаслідок чого до державного бюджету України фактично не надійшло коштів на загальну суму 2 326 167,60 гривень;
-директору ТОВ "Південна будівельна компанія" ОСОБА_7, за період з вересня 2009 року по листопад 2010 року в умисному ухиленні від сплата податків, внаслідок чого до державного бюджет України фактично не надійшло коштів на загальну суму 2 656 539,00 гривень;
- директору ТОВ "Кримкомплекс" ОСОБА_8 та головному бухгалтеру даного підприємств ОСОБА_9 в період з вересня 2009 року по листопад 2010 року в умисному ухиленні від сплат податків, внаслідок чого до державного бюджету України фактично не надійшло коштів на загальну суму 46 001 ,00 гривні;
-директору ТОВ "Будком" ОСОБА_10., за період з квітня 2009 року по листопад 2010 р. в умисному ухиленні від сплати податків, внаслідок чого до державного бюджету України фактично не надійшло коштів на загальну суму 473320,38 грн.
Колегією суддів безперечно встановлено, що позивач у переліку підприємств, зазначених у вироку та якими вчинено ухилення від сплати податків, не значиться, а тому даний вирок не є обов'язковим для адміністративного суду в силу ч.4 ст. 72 КАС України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені у судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Авто6нмоній Республіці Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.09.2013 у справі №801/527/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 16 грудня 2013 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко
Судді підпис В.А.Омельченко
підпис О.І. Мунтян
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Дугаренко