05 грудня 2013 р. Справа № 9104/29043/10
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Кузьмича С.М.,
суддів Матковської З.М., Затолочного В.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2010р. по справі № 2а-5834/10 за позовом Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Державної податкової служби до Приватного підприємства "Компанія Укрбізнес" про продовження строку застосування умовного адміністративного арешту активів,-
У липні 2010 року Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова звернулась до суду з позовом про продовження умовного адміністративного арешту активів Приватного підприємства "Компанія Укрбізнес" на строк до 7200 годин (300 днів), керуючись п.п.9.3.3 ст.9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2010р.в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із даною постановою суду, позивач, Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати вищевказану постанову суду, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права. Зокрема, вказує на те, що оскільки Державну податкову інспекцію у Сихівському районі м. Львова до проведення документальної перевірки не допущено, а відтак відсутня інформація про наявні активи платника податків та з метою недопущення витрат щодо надходжень до бюджету, є всі підстави вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненню або знищенню.
Просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
Сторони у судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, а тому, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.
Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить висновку, що апеляційна скарга не надлежить задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з метою проведення позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Компанія Укрбізнес" з питань правильності формування таким податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2010 року ДПІ у Сихівському районі м. Львова було винесено наказ № 300 від 18.06.2010 року та виписано направлення № 408 від 18.06.2010 року.
Матеріалами справи стверджується, що відповідач не допустив представників позивача до проведення позапланової виїзної документальної перевірки, про що складено акт № 38 про не допуск до перевірки від 21.06.2010 р.
29.06.10 року на адресу ДПІ у Сихівському районі м. Львова надійшло подання №5049/26-90 начальника ГВПМ ДПІ у м. Львові про застосування адміністративного арешту активів Приватного підприємства "Компанія Укрбізнес".
На підставі подання податкової міліції та акта відмови від допуску для проведення виїзної позапланової документальної перевірки відповідача, позивачем прийнято рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків № 000006 від 30.06.2010, яким вирішено застосувати умовний адміністративний арешт активів платника податків Приватного підприємства "Компанія Укрбізнес".
Судом першої інстанції вірно зазначено, що рішення керівника податкового органу є альтернативною підставою для проведення позапланової перевірки поруч із рішенням суду, яке як підстава передбачене цією нормою.
При цьому, рішення суду як виключну підставу для проведення позапланової документальної перевірки необхідно розглядати лише у випадках виникнення обставин, які прямо не зазначені у статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», що узгоджується із цією нормою Закону, зокрема, з тими приписами, якими передбачено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, оформленого наказом.
Відповідно до п.9.3.1 п.9.3 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.
Отже, відповідна норма закону передбачає, що обов'язковою умовою продовження строків адміністративного арешту є загроза знищення або зникнення активів платника податків.
Судом встановлено, що позивач мотивував необхідність продовження строків арешту неправомірними діями відповідача по не допуску до проведення документальної перевірки.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що вказана обставина є підставою для застосування адміністративного арешту активів, а не продовження його строку.
Крім того, апелянтом не надано доказів, які підтверджують існування загрози знищення або зникнення у випадку звільнення їх з-під арешту, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що підстав для продовження строків адміністративного арешту активів відповідача не існує.
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність законних підстав для проведення перевірки, оскільки частиною 6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», визначений вичерпний перелік обставин за наявності яких дозволяється проведення позапланової виїзної податкової перевірки, проте серед вказаного переліку немає обставин, які позивач зазначив як підставу проведення вказаної перевірки в Наказі про проведення виїзної позапланової перевірки ПП «Компанія Укрбізнес»№300 від 18 червня 2010 року.
Зі змісту норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вбачається, що, арешт активів є виключним способом забезпечення можливості погашення податкового боргу платника податків, а відтак арешт активів застосовується в разі наявності у платника податків податкової заборгованості перед бюджетом.
Проте, жодних доказів на підтвердження факту наявності заборгованості по податках перед бюджетом апелянтом не надано.
Підсумовуючи наведене колегія суддів приходить переконання, що судом першої інстанції не порушено норм матеріального чи процесуального права, а висновки суду відповідають обставинам справи та підтверджуються наявними в справі доказами, апелянт не навів достатніх підстав та не надав належних доказів на підтвердження своїх вимог, які б були підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.07.2010р. по справі № 2а-5834/10 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя : Кузьмич С.М.
Судді: Матковська З.М.
Затолочний В.С.