17 грудня 2013 року Справа № 9670/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Онишкевича Т.В, Клюби В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області на постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 9 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області про стягнення допомоги по догляду за дитиною,-
У липні 2009 року позивач - ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей до 6 років; зобов'язати відповідача виплачувати їй щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей до 6 років; зобов'язати відповідача здійснити їй виплату недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня 2007 року по липень 2007 року в загальній сумі 2416,49 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилалась на те, що являється матір'ю малолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно з ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», їй як матері малолітньої дитини, що здійснює догляд за дитиною, повинна надаватися допомога в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом. Проте, зазначена грошова допомога виплачувалась їй відповідачем у неповному розмірі - за з січня 2007 року по липень 2007 року.
Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 9 вересня 2010 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 09.07.2007 року до 27.07.2007 року. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області провести нарахування та виплату з 09.07.2007 року по 27.07.2007 року включно ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивач мала право відповідно до
ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які зменшували розмір оспорюваної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Таким чином, позивач має право на виплату недоплаченої суми щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 27.07.2007 року.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 9 вересня 2010 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що за 2007 рік допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_2 призначена та виплачена вірно. Крім того, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України, Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню підлягає частково з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти дише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції лише частково відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач - ОСОБА_2 є непрацюючою, являється матір'ю малолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження від 14.08.2004 року, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Червоноградського міського управління юстиції Львівської області.
Суд апеляційної істанції відзначає, що що згідно з вимогами ст.ст. 13,14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною, має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення нею вказаного віку.
Відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину, незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 за липнь 2007 року отримала щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 164,92 грн., що стверджується довідкою, виданою управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнані неконституційними положення п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено дію ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Дане рішення Конституційного України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у звязку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положення статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Згідно з вимогам ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становить: з 1 січня 2007 року - 434 грн., з 1 квітня 2007 року - 463 грн., з 1 жовтня 2007 року - 470 грн. Отже, позивачу недоплачена грошова допомога повинна бути перерахована та виплачена з врахуванням вимог ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 9 липня 2007 року по 26 липня 2007 року (Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007).
Відповідно до ст.ст. 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Із матеріалів справи не вбачається, що одна зі сторін наполягала на застосуванні строків звернення до суду під час судового розгляду справи в суді першої інстанції.
З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачу сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів.
Згідно Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 30.08.2000 року за № 1035/2000, Міністерство праці України є головним органом у системі органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення і соціального обслуговування населення та згідно ст. 22 Бюджетного кодексу України є головним розпорядником бюджетних коштів. Згідно із Положенням про Міністерство праці та соціальної політики України відповідно до покладених на нього завдань здійснює в межах свої повноважень контроль за додержанням законодавства щодо надання пільг, та забезпечує через систему підпорядкованих йому органів реалізацію прав громадян на соціальний захист шляхом своєчасного та адресного надання соціальної допомоги. Враховуючи вищенаведене, обов'язок щодо нарахування і виплату недоплаченої щомісячної державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку слід покласти на відповідача у справі - управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що саме на управління праці та соціального захисту населення покладено обов'язок проводити виплату щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості перерахування та виплат недоплаченої грошової допомоги ОСОБА_2 по догляду за дитиною відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», за період з 09.07.2007 року по 26.07.2007 року включно, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Згідно ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, 198, ч. 4 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області задовольнити частково.
Постанову Червоноградського міського суду Львівської області від 9 вересня 2010 року у справі №2-а-258/10 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області щодо не проведення нарахування і виплати ОСОБА_2 недоплаченої щомісячної державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», за період з 9 липня 2007 року по 26 липня 2007 року включно, із врахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на відповідний рік.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області провести нарахування і виплату ОСОБА_2 недоплаченої щомісячної державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», за період з 9 липня 2007 року по 26 липня 2007 року включно, із врахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на відповідний рік та проведених виплат за вказаний період.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Т.В. Онишкевич
В.В. Клюба