13 грудня 2013 року Справа № 2561/11
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Яворського І.О., Іщук Л.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Корецької районної державної адміністрації на постанову Корецького районного суду Рівненської області від 29 червня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Корецької районної державної адміністрації про стягнення недоплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-
23.03.2009р. ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Корецької районної державної адміністрації, щодо недонарахування призначення та виплати їй щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рікта стягнути на її користь 12766,30 грн. невиплаченої грошової допомоги по дагляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вона є матір'ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідачем призначено вказану допомогу в значно меншому розмірі, що не відповідає законодавчо встановленому рівню, а тому вважає такі дії відповідача неправомірними та просить стягнути недоплачену суму державної допомоги за період з 03.11.2006 року по 31.12.2006 року та за період з 2007 р. по 2008 р. в розмірі 12766,30 грн.
Постановою Корецького районного суду Рівненської області від 29 червня 2010 року позов задоволено частково. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Корецької районної державної адміністрації здійснено перерахунок виплат щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Не погодившись із постановою її оскаржило Управління праці та соціального захисту населення Корецької районної державної адміністрації , яке вважае, що судом при винесенні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Управління праці та соціального захисту населення Корецької районної державної адміністрації просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Корецької районної державної адміністрації підлягають задоволенню частково з огляду на наступне:
Безспірно встановлено, що позивач здійснює догляд за дитиною ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку, перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Корецької районної державної адміністрації та отримує допомогу як особа, застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ст. ст. 14, 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у частині зупинення на 2007 рік дії, зокрема, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», якою визначено, що виплата такої допомоги здійснюється в розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
При цьому апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді першої інстанції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з частинами 1, 2 статті 100 цього Кодексу (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді першої інстанції) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Враховуючи пропущення позивачем річного строку звернення до адміністративного суду без поважних причин, наполягання відповідача на відмові у позові на цій підставі, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за період з 09 липня 2007 року по 15 грудня 2007 року.
Неврахування наведеного є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
01.01.2008р. набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №107-VI).
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону №107-VI були внесені відповідні зміни до Закону №2811-ХІІ та Закону №2240-III. Зокрема, змінами до ст.13 Закону №2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону №2240-III було виключено статті 40-44.
Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону №107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону №107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону №2240-III.
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону №107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31.12.2008р.
Таким чином, з часу проголошення Конституційним Судом України рішень №6-рп/2007 та №10-рп/2008 відновлювали свою дію вищезазначені положення Закону №2240-III.
Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» передбачено, що у 2009 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону №2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27.12.2001р. №1751 саме на виконання Закону №2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання ст.46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не приймався.
Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону №2240-III на виконання ст.46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінетом Міністрів України не визначалися.
З огляду на наведене, оскільки встановлено, що ОСОБА_3 є застрахованою у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що на відносини щодо виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 22.05.2008р. по 31.12.2009р. поширювалися норми спеціального Закону (яким є Закон №2240-III), відповідно до ст.43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Вказана позиція апеляційного суду узгоджується з рішеннями Верховного Суду України, зокрема, з постановами від 18 червня 2013 року у справі №21-209а13 та від 02 липня 2013 року у справі №21-208а13.
Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Крім того, покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування розмірів щомісячної допомоги, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань, до уваги апеляційним судом не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
В силу положень ст.162 КАС України адміністративний суд встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.
Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Корецької районної державної адміністрації - задовольнити частково.
Постанову Корецького районного суду Рівненської області від 29 червня 2010 року скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Корецької районної державної адміністрації щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Корецької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_2 до досягнення нею трирічного віку за період з 16 грудня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та з врахуванням виплачених сум.
Решту позовних вимог залишити без розгляду.
Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий: Сеник Р.П.
Судді : Яворський І.О.
Іщук Л.П.