Ухвала від 17.12.2013 по справі 807/280/13-а

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року Справа № 6168/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Курильця А.Р., Гінди О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Закарпатській області на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.02.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ЛАЙФ» до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області про визнання протиправними і скасування припису №264 від 28.08.2012 року та рішення №17 від 29.11.2012 року, -

ВСТАНОВИЛА :

В лютому 2013 року ТзОВ«ЕКО ЛАЙФ» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області про визнання протиправними і скасування припису №264 від 28.08.2012 року та рішення №17 від 29.11.2012 року.

Крім того позивачем подано до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення Державної екологічної інспекції у Закарпатській області «Про тимчасову заборону здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, а саме: збирання відходів, що містять, як складові або забруднюючі ртуть, сполуки ртуті (у тому числі відпрацьовані люмінесцентні лампи та прилади, що містять ртуть)» від 29.11.2012 року №17 до ухвалення рішення у справі, яке мотивоване тим, що у ТОВ «ЕКО ЛАЙФ» дійсні договірні зобов'язання щодо збирання небезпечних відходів (а саме відпрацьованих люмінесцентних ламп) з 394 суб'єктами господарювання різних форм власності, які розташовані на всій Закарпатській області.

Оскаржуваною ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.02.2013 року задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ЛАЙФ» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а саме зупинено дію рішення Державної екологічної інспекції у Закарпатській області «Про тимчасову заборону здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, а саме: збирання відходів, що містять, як складові або забруднюючі ртуть, сполуки ртуті (у тому числі відпрацьовані люмінесцентні лампи та прилади, що містять ртуть)» від 29.11.2012 року №17 до ухвалення рішення в адміністративній справі.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену ухвалу скасувати та прийняти нову, якою відмовити в клопотанні про забезпеченні позову, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що ТОВ «ЕКО ЛАЙФ» надає послуг у сфері поводження з небезпечними відходами, а саме: збирання відходів, що містять, як складові або забруднюючі ртуть, сполуки ртуті (у тому числі відпрацьовані люмінесцентні лампи та прилади, що містять ртуть) з грубим порушенням вимог природоохоронного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що подальше накопичення і зберігання ТОВ «ЕКО ЛАИФ» надзвичайно небезпечних відходів (відпрацьованих люмінесцентних ламп) може призвести до негативних наслідків на стан навколишнього природного середовища, здоров'я та життя людей, відповідно до пункту 4в) Постанови ВРУ №2751-XII від 29.10.1992р. діяльність ТОВ «ЕКО ЛАЙФ» забороняється законом і підлягає безумовному зупиненню. Отже, Рішення Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області від 29.11.2012р №17 «Про тимчасову заборону діяльності ТОВ "Еко Лайф" (здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами) перешкоджає виникненню аварійної ситуації, яка може виникнути при подальшому здійсненні операцій у сфері поводження -з небезпечними відходами ТОВ «ЕКО ЛАЙФ».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи клопотання ТОВ "Еко Лайф" суд першої інстанції виходив з того, що невжиття таких заходів в подальшому може призвести до неможливості здійснення господарюючими суб'єктами передачі таких відходів товариству та враховуючи, що у державних установах, закладах охорони здоров'я, освіти та підприємствах відсутні матеріально технічні можливості здійснення операції у сфері зберігання зазначених небезпечних відходів, у випадку настання аварійної ситуації з даними небезпечними відходами відповідальність за наслідки такої буде покладатися на позивача, що може заподіяти шкоду правам та інтересам позивача та для відновлення цих прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а тому дане клопотання суд вважає підставним.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Позивачем подано до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення Державної екологічної інспекції у Закарпатській області «Про тимчасову заборону здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, а саме: збирання відходів, що містять, як складові або забруднюючі ртуть, сполуки ртуті (у тому числі відпрацьовані люмінесцентні лампи та прилади, що містять ртуть)» від 29.11.2012 року №17 до ухвалення рішення у справі, яке мотивоване тим, що у ТОВ «ЕКО ЛАЙФ» дійсні договірні зобов'язання щодо збирання небезпечних відходів (а саме відпрацьованих люмінесцентних ламп) з 394 суб'єктами господарювання різних форм власності, які розташовані по всій Закарпатській області. За результатами діяльності 2011 року та 1-го кварталу 2012 року товариство займає монопольне становище в територіальних межах Закарпатської області на ринку надання послуг зі збирання і зберігання відходів, що містять як складові ртуть, сполуки ртуті (в.т.ч. відпрацьовані люмінесцентні лампи). Заборона (зупинення) діяльності ТОВ «ЕКО ЛАЙФ» щодо збирання відходів, що містять, як складові або забруднюючі ртуть, сполуки ртуті (у тому числі відпрацьовані люмінесцентні лампи та прилади, що містять ртуть) призведе до неможливості здійснення господарюючими суб'єктами передачі таких відходів товариству та враховуючи, що у державних установах, закладах охорони здоров'я, освіти та підприємствах на даний час відсутні матеріально технічні можливості здійснення операції у сфері зберігання зазначених небезпечних відходів, є очевидна небезпека виникнення аварійних ситуацій а як наслідок - покладення відповідальності за такі випадки на товариство та його посадових осіб.

Приймаючи до уваги мотиви, наведені у клопотанні позивача про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення Державної екологічної інспекції у Закарпатській області «Про тимчасову заборону здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, а саме: збирання відходів, що містять, як складові або забруднюючі ртуть, сполуки ртуті (у тому числі відпрацьовані люмінесцентні лампи та прилади, що містять ртуть)» від 29.11.2012 року №17, з урахуванням доданих до позовної заяви письмових доказів (договорів), суд приходить до висновку, що невжиття таких заходів в подальшому може призвести до неможливості здійснення господарюючими суб'єктами передачі таких відходів товариству та враховуючи, що у державних установах, закладах охорони здоров'я, освіти та підприємствах відсутні матеріально технічні можливості здійснення операції у сфері зберігання зазначених небезпечних відходів, у випадку настання аварійної ситуації з даними небезпечними відходами відповідальність за наслідки такої буде покладатися на позивача, що може заподіяти шкоду правам та інтересам позивача та для відновлення цих прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а тому дане клопотання суд вважає підставним.

При цьому суд приймає до уваги положення п. 7 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 року №2751-XII згідно якого не допускаються термінові тимчасова заборона (зупинення) чи припинення діяльності підприємства, якщо це може призвести до виникнення аварійної ситуації.

Відповідно до ч. 1 ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення Державної екологічної інспекції у Закарпатській області «Про тимчасову заборону здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, а саме: збирання відходів, що містять як складові або забруднюючі ртуть, сполуки ртуті (у тому числі відпрацьовані люмінесцентні лампи та прилади, що містять ртуть)» від 29.11.2012 року №17 до ухвалення рішення у справі.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної ухвали вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Закарпатській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.02.2013 року у справі № 807/280/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді А.Р. Курилець

О.М. Гінда

Попередній документ
36257338
Наступний документ
36257340
Інформація про рішення:
№ рішення: 36257339
№ справи: 807/280/13-а
Дата рішення: 17.12.2013
Дата публікації: 25.12.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема зі спорів щодо: