13 грудня 2013 року Справа № 142603/11
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Яворського І.О., Іщук Л.П.,
розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20.10.2011 року в справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
У вересні 2011 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (далі Луцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0008502303, № 0008512303 та № 0008522303 від 01 жовтня 2010 року. 17 жовтня 2011 року представник позивача подав до суду клопотання про уточнення позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) № 0008502303, № 0008512303 та № 0008522303 від 01 жовтня 2010 року.
Позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 01.10.2010 року № 0008502303, № 0008512303 та № 0008522303, яким до фізична особа - підприємець ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції на загальну суму 64 435 (шістдесят чотири тисячі чотириста тридцять п'ять) грн.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 20.10.2011 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасувано рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0008502303, № 0008512303 та № 0008522303 від 01 жовтня 2010 року.
Апеляційні вимоги Луцька об'єднана державна податкова інспекція обгрунтає тим, що суд першої інстанції неправомірно прийшов до висновку про те, що показники, які зазначаються у графах 4 «кількість проданої проданої продукції». 5 «ціна продажу» і 6 «сума виручки (доходи)», заповнюються найманими працівниками безпосередньо на місці після кожного факту продажу. Луцькою ОДПІ правомірно за несвоєчасне оприбуткування та неоприбуткування підприємцем платником єдиного податку, готівкової виручки на повну суму її фактичних надходжень у книзі обліку доходів та витрат згідно абзацу третього статті 1 Указу Президента України н 12.06.1995р. №436/95 „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", з наступними змінами доповненнями, застосована штрафна санкція у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми. З вищевказаною постановою суду апелянт не погоджується, вважає її безпідставною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права та при неповному зясуванні всіх обставин по справі та просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову ФОП ОСОБА_1- відмовити.
Особи, які беруть участь в розгляді справи, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в судове засідання не прибули. Що дає підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.
В справі встановлено, що 01 жовтня 2010 року Луцькою ОДПІ були винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0008522303 на суму 14675,00грн. на підставі акту перевірки №202146 від 17.09.2010 року; №0008502303 на суму 39210,00 грн. на підставі акту перевірки №202141 від 17.09.2010 року та №0008512303 на суму 10550,00грн. на підставі акту перевірки №202131 від 17.09.2010 року. Загальна сума штрафних (фінансових ) санкцій застосованих до ОСОБА_3 становить 64435 грн.
Згідно із частиною другою ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Пунктами 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за №40/10320 (з наступними змінами та доповненнями), визначено, що підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку. Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Статтею 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва" від 03.07.1998 року №727/98 визначено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана субєктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи дав належну оцінку доказів, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову виходячи з того, що висновки податкового органу про порушення позивачем пунктів 2.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004року №637, а саме: про несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в повній сумі їх фактичних надходжень в Книзі обліку доходів і витрат, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, а тому, слід визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0008502303, № 0008512303 та № 0008522303 від 01 жовтня 2010 року винесені Луцькою ОДПІ на загальну суму 64 435 грн.
Узагальнюючи вищевказане, слід прийти до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята на основі повно встановлених обставин справи, належної оцінки доказів, правильно застосованих норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не знаходить.
Наведені вище доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20.10.2011 року в справі № 2а/ 0370/2591/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Р.П. Сеник
Судді : І.О. Яворський
Л.П. Іщук