05 грудня 2013 року Справа № 31294/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Затолочного В.С., Кузьмича С.М.,
при секретарі судового засідання Дутка І.С.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 липня 2010 року у адміністративній справі №2а-2636/10 за позовом ОСОБА_1 до відділення державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВДАІ УМВС України у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою старшого інспектора ДПС (з обслуговування м. Луцька) Фарини В.В. від 24 червня 2010 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням на нього штрафу в сумі 430 грн.6 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.2 КУпАП. В протоколі та постанові інспектор вказав, що 24.06.2010 року, о 12 год.25 хв., він керуючи автомобілем Субару в м. Луцьку, по вул. Дубнівській, проїхав регульований виїзд АЗС «Луккойл» вул. Дубнівська на заборонений червоний сигнал світла, чим порушив п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України. Викладені у постанові та протоколі обставини не відповідають дійсності, а також недовені ніякими доказами.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.07.2010 р. в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема зазначає, що дата вчинення правопорушення зазначена у протоколі не відповідає дійсності та будь - яких порушень Правил дорожнього руху він не вчиняв. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи, позивач апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив постанову скасувати та позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив,хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Відповідачем складено протокол про те, що 24.03.2010 року о 12.25 годині позивач керуючи автомобілем Субару НОМЕР_1 по вул. Дубнівській, що в м. Луцьку проїхав регульований виїзд із АЗС «Лукойл» - вул. Дубнівська на забороняючий червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.
24.06.2010 р. постановою серії АС № 141457 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 т.122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 430 грн.
Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що постанова винесена уповноваженою посадовою особою, стягнення накладено в межах санкції статті.
Проте, колегія суддів апеляційного суду з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам та суперечать нормам матеріального права.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при притягненні до адміністративної відповідальності порушені права позивача, а саме вимоги ст.280 КУпАП, оскільки не з'ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також не з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Слід також зазначити, що відповідачем не надано суду обґрунтованих доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а судом першої інстанції не враховано вказаних обставин.
На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства колегія суддів прийшла до висновку, що при винесенні відповідачем постанови про адміністративне правопорушення порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена без достатніх правових підстав, тому підлягає скасуванню.
Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позову з наведених вище підстав.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.
Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.
Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 липня 2010 року у адміністративній справі №2а-2636/10 -скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії АС № 141457 від 24.06.2010 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді В.С. Затолочний
С.М. Кузьмич
Повний текст постанови складено 10.12.2013 р.