19 грудня 2013 року Справа № 876/12276/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Качмара В.Я., Мікули О.І.,
з участю секретаря Рак Х.І.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.07.2013 року №000055311,-
ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.07.2013 року №000055311.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 30 липня 2013 року № 000055311.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Ківерцівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Маневицькою районною державною адміністрацією Волинської області 24.06.2009 року.
В період з 29.05.2013 року по 03.06.2013 року Ківерцівською МДПІ (правонаступником якої є Ківерцівська ОДПІ) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, про що складено акт від 10.06.2012 року № 35/17-1/НОМЕР_1, яким встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог абзацу «а» пункту 187.1 статті 187 ПК України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість в сумі 527538, грн.
Позивач не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, подав відповідачу заперечення на акт перевірки. Однак, за наслідками розгляду заперечення відповідачем висновки, викладені в акті перевірки від 10.06.2013 року № 35/17-1/3224108752залишено без змін.
На підставі акту перевірки від 10.06.2013 року № 35/17-1/НОМЕР_1 Ківерцівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.07.2013 року № 000055311, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 659422,50 грн., в тому числі: за основним платежем - 527538,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 131884,50 грн.
Підставою для визначення позивачеві спірним податковим повідомленням-рішенням податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 527538 грн. (штрафні санкції 131884,50 грн.) слугували висновки перевірки, викладені в акті від 10.06.2013 № 35/17-1/НОМЕР_1, про порушення позивачем вимог п.187.1 «а» ст.187 Податкового Кодексу України.
Порушення позивачем наведених норм Податкового Кодексу України податковим органом пов'язується з тим, що відповідно до представленої банківської виписки за період з 22.07.2011 року по 31.12.2011 року на особовий рахунок позивача від ПП «Шампілз» надійшло коштів в сумі 2937690 грн. за заготовлені гриби лисички згідно договору доручення №07/01 від 01.07.2011 року.
Тобто, позивачем 20.09.2011 року досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст.181 Податкового Кодексу України (сукупно перевищує 300000 грн.), тому відповідно до п.183.2 ст.183 Кодексу ФОП ОСОБА_1 зобов'язаний був подати реєстраційну заяву платника ПДВ, а оскільки така заява не надходила до Маневицького відділення Ківерцівської МДПІ, то позивач не має права на віднесення сум податку до податкового кредиту.
Судом встановлено, що 01.07.2011 року між позивачем та ПП «Шампілз» укладено договір доручення № 07/01. Відповідно до умов якого, Виконавець заготовляє у населення лісову продукцію (гриби, ягоди) за ціною та від імені Замовника, а Замовник оплачує заготовлену ним продукцію по кількості та ціні в закупівельних відомостях для населення, а також винагороду за надані послуги в розрахунку 50 копійок за кожен (один) заготовлений кілограм. Замовник також оплачує збір за лісові ресурси (гриби, ягоди) до місцевого бюджету.
Відповідно до пункту 2.3. зазначеного договору загальна вартість договору визначається вартістю виконаних робіт і складає 200000 грн.
Як свідчать матеріали справи, і про що зазначено в акті перевірки, позивачем у 2011 році від імені ПП «Шампілз» було заготовлено у населення Овруцького району Житомирської області 280756 кг грибів лисичок на суму 2896712,00 грн. (45906 кг по ціні 14,50 грн. за 1 кг на суму 665637,00 грн., 234850 кг по ціні 9,50 грн. за 1 кг на суму 2231075,00 грн.).
Таким чином, сума грошових коштів, яка віднесена податковим органом до складу виручки від реалізації товарів, одержана позивачем у рамках договору доручення, за якими позивач виступав у якості повіреного та здійснював заготівлю грибів від імені та за рахунок довірителя - ПП «Шампілз».
У власному обліку у якості виручки (доходу) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) позивач відображав лише фактично отриману від довірителя за надання посередницьких послуг винагороду. Інші грошові суми, які одержувались від довірителя для розрахунків з населенням за заготовлене молоко, не обліковувались у книзі обліку доходів та витрат позивача, до складу винагороди за договорами доручення не включались та у звітності не відображались.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність з боку позивача встановлених податковим органом порушень, оскільки такі грошові кошти не є виручкою від реалізації продукції. Обсяг виручки як підприємця, що є платником єдиного податку і здійснює свою діяльність як комерційний представник за договором доручення, складається лише із сум винагороди, яка у періоді, що перевірявся, не перевищила визначеного цим Указом граничного розміру. Операції з передачі позивачем від продавців (населення) до покупця (філії) зібраних у населення грибів, не є операціями з реалізації позивачем товару, в наслідок яких отримується виручка.
Таким чином, виходячи з положень пункту 1 частини другої статті 162 КАС України колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції,, що спірне податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.195,198,200,205,207,254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року у справі № 803/1748/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.Р.Курилець
Судді В.Я.Качмар
О.І.Мікула
Ухвала в повному обсязі складена 20 грудня 2013 року.