ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
02 грудня 2013 року 15:26 № 826/17288/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елія Промо»
до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві
про скасування податкового повідомлення-рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «Елія Промо» (надалі - позивач, підприємство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 15 липня 2013 року № 0005722202.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 листопада 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу вважає, що позивачем правомірно віднесено суми з податку на прибуток підприємств, які виникли внаслідок оплати за товари, придбані у ФОП ОСОБА_1
Представник відповідача в судовому засіданні та письмових запереченнях проти позову заперечив, зазначивши, що позивачем були неправомірно віднесені до складу валових витрат суми, сплачені контрагенту позивача - ФОП ОСОБА_1 за товари згідно з податковими накладними, виданими зазначеним контрагентом, тому що такі накладні не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують правомірність віднесення визначених в них сум з ПДВ за податку на прибуток, оскільки, господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Державною податковою інспекцією в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання ТОВ «Елія Промо» вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_2) за період з 01.04.2012 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено Акт від 21 червня 2013 року №118/22.2-10/33597331.
Перевіркою встановлено порушення п.138.2, 138.8 ст. 138 розділу III Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 111 660,00 грн.
На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005722202, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі - 139 575,00 грн., з них 111 660,00 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 27 915,00 грн.
Обґрунтовуючи правомірність винесених рішень представник відповідача звертає увагу на матеріали акту Рокитнянської МДПІ №27/1701/НОМЕР_2 від 08.11.2012 року, у відповідності до якого підприємець не має основних засобів. Виходячи з цього факту, орган податковою служби приходить до висновку про «фіктивність» підприємця, який є контрагентом позивача та нереальності здійснення ним господарських операцій.
Проте, суд не може погодитися із правомірністю дій податкового органу щодо нарахування Товариству додаткових податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Елія Промо» та ФОП ОСОБА_1 укладено Договір №0305/12 купівлі-продажу від 01.05.2012 року, відповідно до умов якого останній поставляє на адресу першого товар - папір та картон, за що отримує грошову винагороду.
На підтвердження виконання умов договору представником позивача було надано до суду, зокрема, наступні документи:
- Товарно-транспортні накладні в кількості 6 (шість) шт. на перевезення товару від ФОП ОСОБА_1 Позивачу;
- Довідка ТОВ «Папір-Мал» про закупку ФОП ОСОБА_1 продукції для її подальшої поставки Позивачу;
- Видаткові накладні в кількості 8 (вісім) шт. про передачу товару від ТОВ «Папір-Мал» ФОП ОСОБА_1;
- Податкові накладні в кількості 13 шт.;
- Видаткові накладні в кількості 13 шт.;
- Видаткова накладна № 172 від 23.05.2012 року про передачу товару від ПАТ «Миропільська паперова фабрика» ФОП ОСОБА_1
Відповідно до п. 133.1 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.
Згідно з п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 вказаного Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Так, в матеріалах справи наявні договори, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, які містять відомості про господарські операції позивача з ФОП ОСОБА_1 та оформлені належним чином.
Судом встановлено, що перелічені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства.
Також, сторонами не заперечується проведення в повній мірі розрахунків між позивачем та ФОП ОСОБА_1 на підставі згаданого договору.
Таким чином, у позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою за товари контрагента на виконання зобов'язань по укладених договорах.
Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні вищевказані документи, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходиться в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на валові витрати.
Крім того, в судовому засіданні було допитано в якості свідка ФОП ОСОБА_1, який повністю підтвердив товарність господарських операцій з позивачем щодо поставки паперу та картону, розповів про їх зміст.
Суд звертає увагу, що доводи податкового органу щодо безтоварності господарських операцій базуються лише на інформації про відсутність основних засобів, що саме по собі не є достатнім для можливості стверджувати про фіктивність господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентом.
За наведених норм та обставин суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум валових витрат, що виникли за господарськими операціями з ФОП ОСОБА_1 в перевіряємий період.
Відповідно спірне рішення підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 15 липня 2013 року № 0005722202.
Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в розмірі 279,15 грн. (двісті сімдесят дев'ять гривень 15 копійок) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елія Промо».
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вєкуа Н.Г.
Постанова складена в повному обсязі 09.12.2013р.