Справа: № 810/3072/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
12 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Білоцерківський кар'єр» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними, скасування висновків та зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з додатковою відповідальністю «Білоцерківський кар'єр» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації позивача з податку на прибуток підприємств за I квартал 2013 року, скасування висновків відповідача, викладених у листі від 07 травня 2013 року, зобов'язання прийняти податкову декларацію позивача з податку на прибуток підприємств за I квартал 2013 року як таку, що оформлена та заповнена належним чином.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби у прийнятті податкової декларації Товариства з додатковою відповідальністю «Білоцерківський кар'єр» з податку на прибуток підприємств за I квартал 2013 року. У частині позовних вимог про скасування висновків Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, викладених у листі від 07 травня 2013 року, - провадження у справі закрито. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині задоволення позовних вимог, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Зважаючи на те, що у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів вирішила справу розглянути у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Товариство з додатковою відповідальністю «Білоцерківський кар'єр» (ідентифікаційний код 00292480) зареєстроване державним реєстратором Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області як юридична особа 07 жовтня 1996 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААВ № 122138.
Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків № 414 від 14 жовтня 2011 року, позивач перебуває на обліку, як платник податків, в Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби з 09 листопада 1996 року за № 350.
У квітні 2013 року Товариством з додатковою відповідальністю «Білоцерківський кар'єр» надіслано до відповідача засобами телекомунікаційного зв'язку податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за I квартал 2013 року.
Під час прийняття податкової звітності посадовою особою Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС здійснено перевірку наявності та достовірності заповнення позивачем її реквізитів.
За результатами аналізу податкової декларації позивача з податку на прибуток підприємств за I квартал 2013 року на предмет її відповідності вимогам Податкового кодексу України відповідачем складено повідомлення від 07 травня 2013 року про невизнання вказаної декларації податковою звітністю, оскільки платником податків у графі 3 декларації вказано скорочене найменування юридичної особи, а не її повне найменування, згідно з реєстраційними документами, як це передбачено п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України.
Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Згідно з п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Згідно з п. 48.2 ст. 48 ПК України, обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Обов'язкові реквізити податкової звітності визначені п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, відповідно до якого податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: - тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); - звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; - звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); - повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; - код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; - реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); - місцезнаходження (місце проживання) платника податків; - найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; - дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); - ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; - підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
За змістом п. 49.9 ст. 49 ПК України передбачено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.
За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк. (підпункт 49.9.2 пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України, у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Згідно з п. 203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з Інформаційним листом Вищого адміністративного суду України № 1503/12/13-12 від 15 червня 2012 року, задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.
Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).
З матеріалів справи вбачається, що податкова декларація позивача з податку на прибуток підприємств за I квартал 2013 року складена за формою, що затверджена наказом Міністерства фінансів України № 1213 від 28 вересня 2011 року, усі рядки декларації, внесення інформації до яких є обов'язковим згідно з п.п. 48.3, 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, позивачем належним чином заповнені.
Як вбачається з даних статуту позивача, затвердженого протоколом установчих зборів товариства № 1 від 01 вересня 2011 року та зареєстрованого державним реєстратором Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області 09 вересня 2011 року, повним найменуванням юридичної особи визначено «Товариство з додатковою відповідальністю «Білоцерківський кар'єр», а скороченим - «ТДВ «Білоцерківський кар'єр».
Крім того, відомості стосовно наявності у позивача, поряд з повним, скороченого найменування - «ТДВ «Білоцерківський кар'єр» відображені також в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що зазначення позивачем скороченого найменування юридичної особи (ТДВ «Білоцерківський кар'єр») замість повного найменування (Товариство з додатковою відповідальністю «Білоцерківський кар'єр»), з урахуванням того, що ним відображено інші обов'язкові відомості, у тому числі ідентифікаційний код, не є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації, оскільки не є порушенням вимог п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, а тому висновок контролюючого органу щодо відмови у прийнятті податкової декларації позивача з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2013 року є необґрунтованим.
Крім того, наведені контролюючим органом факти не впливають на показники поданої позивачем декларації, не призводять до неможливості або ускладнення перевірки податковим органом зазначених у ній даних, відтак відсутні підстави для невизнання такої декларації документом податкової звітності.
Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2013 року у справі № К-33081/10, Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09 квітня 2013 року у справі № К-35132/10.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності дій щодо відмови у прийнятті податкової декларації позивача з податку на прибуток підприємств за I квартал 2013 року, що підтверджується наведеними законодавчими нормами та наявними матеріалами справи.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді О.М. Ганечко
Н.М. Літвіна
Головуючий суддя Хрімлі О.Г.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н. М.