16 грудня 2013 року справа № 823/3761/13-а
11 год. 35 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гараня С.М.,
при секретарі - Рахліній В.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Головного управління Держземагенства у Черкаській області Сіроштан О.М. - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держземагентства у Черкаській області, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - Кам'янська районна державна адміністрація Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
26.11.2013р. ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держземагентства у Черкаській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача від 30.07.2013р. щодо відмови затвердити проект землеустрою та видати наказ про відведення земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) площею 2,3799 га у власність позивачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державної власності (резервного фонду) в адміністративних межах Радиванівської сільської ради Кам'янського району Черкаської області за межами населеного пункту;
- зобов'язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) площею 2,3799 га у власність позивачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державної власності (резервного фонду), що перебувають у користуванні ТОВ «Інвестагропром» за межами населеного пункту в адміністративних межах Радиванівської сільської ради Кам'янського району Черкаської області та видати відповідний наказ для подальшої реєстрації земельної ділянки і оформлення права власності позивачем на земельну ділянку.
Обґрунтовуючи вимоги позивач вказує, що вона звернулася до ГУ Держземагентства у Черкаській області із заявою та необхідним пакетом документів з приводу затвердження проекту землеустрою та видачі відповідного наказу для подальшої передачі земельної ділянки площею 2,3799 га, розташованої в адміністративних межах Радиванівської сільської ради Кам'янського району Черкаської області їй у власність, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Однак, відповідачем у задоволенні її заяви було відмовлено, в зв'язку з тим, що прийняття рішення по вказаній заяві не відноситься до компетенції останнього. Таку відмову ОСОБА_1 вважає протиправною, оскільки саме на ГУ Держземагентства у Черкаській області у відповідності до п.4.32 Положення про Головне управління Держземагентства у Черкаській області покладено завдання передавати згідно закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності у власність або у користування.
В судовому засіданні ОСОБА_1 адміністративний позов підтримала та просила задовольнити його повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала повністю з підстав, викладених у запереченні. Крім того зазначила, що в журналі реєстрації вхідної документації відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення управління землеустрою, оцінки та ринку земель ГУ Держземагентства у Черкаській області відсутній запис про надходження від громадянки ОСОБА_1 проекту землеустрою на затвердження щодо відведення земельної ділянки площею 2,3799 га, розташованої в адміністративних межах Радиванівської сільської ради Кам'янського району Черкаської області у власність позивачки.
З огляду на вказані обставини, представник відповідача просила відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 повністю.
Представник третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - Кам'янської РДА Черкаської області в судове засідання не прибув. 10.12.2013р. надіслав на адресу суду лист, яким просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі та провести розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 17.10.2011р. рішенням Кам'янського районного суду Черкаської області за ОСОБА_1 визнано право на земельну частку (пай) в колективній власності колгоспу «Дніпро», с. Радиванівка, Кам'янського району Черкаської області, розміром 1,69 умовних кадастрових гектарів, яка знаходиться в адміністративних межах Радиванівської сільської ради Кам'янського району Черкаської області (а.с.22).
18.01.2012р. ОСОБА_1 звернулась із заявою до голови Кам'янської РДА, в якій просила виділити їй земельну частку (пай) розміром 1,69 умовних кадастрових гектарів, згідно рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 17.10.2011р. (а.с.20).
20.06.2012р. позивачка отримала дозвіл голови Кам'янської РДА №06-10/181 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення вищевказаної земельної ділянки у власність (а.с.21).
Державним підприємством «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на підставі договору №029 від 11.04.2013р. на виконання землевпорядних робіт (а.с.5-6) та на замовлення ОСОБА_1 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) площею 2,3799 га позивачці у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за рахунок земель державної власності (резервного фонду), що перебувають у користуванні ТОВ «Інвестагропром», за межами населеного пункту в адміністративних межах Радиванівської сільської ради Кам'янського району Черкаської області (а.с.12-38).
Висновком відділу Держземагенства у Кам'янському районі Черкаської області №20 від 03.07.2013р. про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вищевказаний проект землеустрою був погоджений, а також встановлено за можливе відвести земельну ділянку (а.с.38).
В подальшому, 30.07.2013р. ОСОБА_1 звернулась до ГУ Держземагентства у Черкаській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки.
В своєму листі-відповіді від 05.08.2013р. №793/03-01-07 ГУ Держземагентства у Черкаській області відмовило позивачці в задоволенні її заяви, мотивуючи свою відмову тим, що зазначене питання не належить до компетенції останнього, оскільки сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паю) у межах населених пунктів, а РДА за їх межами (а.с.39-40).
Отримавши відмову, ОСОБА_1 із заявою аналогічного змісту звернулась до Кам'янської РДА Черкаської області.
Листом-відповіддю від 01.10.2013р. №06-10/2834 Кам'янська РДА повідомила позивачку, що у відповідності до п.4.32 Положення про Головне управління Держземагентства у Черкаській області, останнє відповідно до покладених на нього завдань передає згідно закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб у межах області, в зв'язку з чим повноважним органом для вирішення зазначеного питання є саме ГУ Держземагентства у Черкаській області.
На підставі вищевказаної відповіді, вважаючи дії ГУ Держземагентства у Черкаській області (щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою та видачі наказу про відведення земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) площею 2,3799 га їй у власність) такими, що порушують її права та інтереси, ОСОБА_1 звернулась до суду.
Земельні відносини в Україні регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (ст. 3 ЗК України).
Частиною 1 ст. 18 ЗК України визначено, що до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.
Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (ч.1 ст.19 ЗК України).
У відповідності до ч.1 ст.22 ЗК України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій (ч.2 ст.25 ЗК України).
Пунктом «а» ч.1 ст. 17 ЗК України передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених ч.ч.4 , 8 цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:
а) ведення водного господарства;
б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;
в) індивідуального дачного будівництва (ч.3 ст. 122 ЗК України).
Частиною 4 ст.122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
У відповідності до п.1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011р. №455 (надалі - Положення), державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.
Підпунктом 61 п.4 Положення, Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб.
Наказом Мінагрополітики від 25.01.2013р. №40 затверджено зміни до Положення про Головне управління Держземагентства в області, відповідно до п. 4.32 якого до повноважень головних управлінь Держземагентства в областях віднесено передавання відповідно до закону земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.
З урахуванням вищевказаного, а також беручи до уваги, що ГУ Держземагентства у Черкаській області є територіальним органом Держземагентства України, то до обов'язків відповідача дійсно належить передавання земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власність або користування для всіх потреб в межах області.
Аналізуючи заяву ОСОБА_1 від 30.07.2013р., з якою вона звернулась до ГУ Держземагентства у Черкаській області, суд дійшов висновку, що останнім жодним чином не були порушені права позивачки при відмові в задоволенні зазначеної заяви, оскільки остання звернулась не з заявою щодо затвердження проекту землеустрою та видачі відповідного наказу для подальшої передачі їй у власність земельної ділянки площею 2,3799 га, а з заявою щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
В судовому засіданні представником відповідача була надана належним чином засвідчена копія Положення про Головне управління Держземагентства у Черкаській області, затвердженого наказом Держземагентства України від 05.09.2012р. №417, із змінами згідно наказу від 01.03.2013р. №96. При дослідженні зазначеного документу судом було встановлено, що в управління немає повноважень щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Крім цього, в судовому засіданні представник відповідача зауважив, що в журналі реєстрації вхідної документації відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення управління землеустрою, оцінки та ринку земель ГУ Держземагентства у Черкаській області відсутній запис про надходження від громадянки ОСОБА_1 проекту землеустрою на затвердження (щодо відведення спірної земельної ділянки).
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд дійшов висновку, що суб'єкт владних повноважень довів, що під час вчинення дій, з приводу яких було подано позов, діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
В зв'язку з чим суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги яка подається до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя С.М. Гарань
постанова складена в повному обсязі 20.12.2013р.