Головуючий у 1 інстанції - Помогаєв А.В.
Суддя-доповідач - Шишов О.О.
17 грудня 2013 року справа №267/7001/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Шишова О.О., Сіваченка І.В., Жаботинської С.В., секретарі судового засідання Сульженко А.В. за участю представника відповідача Гукової Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки на постанову Гірницького районного суду м. Макіївки від 15 листопада 2013 року у справі № 267/7001/13-а за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Гірницького районного суду м. Макіївки задоволені частково позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки від 06.09.2013 р. №228 «Про відмову в перерахунку пенсії».
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки з 01.09.2013 р. здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3, призначити та виплатити пенсію з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, сум щомісячної індексації заробітної плати, згідно довідки про складові заробітної плати від 22.08.2013 р. №01-13-1498, яка видана Управлінням праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, позивачем пропущений шестимісячний строк, встановлений ст. 99 КАС України. Щодо призначення пенсії пояснив, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, індексація заробітної плати не є складовими заробітної плати згідно ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Крім того, посилалась на ст. 33 Закону України «Про державну службу» щодо складових заробітної плати.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Представник позивача у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання. При таких обставинах суд апеляційної інстанції розглянув справу у відсутність особи, яка не з'явилася.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до «Положення про Пенсійний фонд України», яке затверджено Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011 і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.
Відповідно до Законну України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Згідно ч.6 ст.21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Сторонами визнається та наданими доказами підтверджується, що ОСОБА_3 призначено саме цей вид пенсії.
30.08.2013 р. ОСОБА_3 звернулась до УПФУ в Гірницькому районі м.Макіївки з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням матеріальної допомоги та індексації заробітної плати, надала довідку Управління праці та соціального захисту населення Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради про розмір її доходів і складові заробітної плати від 22.08.2013 р. № 01-13-1498.
Спірним у цій справі є обов'язок відповідача включити до розрахунку середньої заробітної плати позивача суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати.
Такі виплати позивачу здійснені на підставі ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та з них було утримано внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ч.1 ст.27 Закону України «Про оплату праці», визначено, що для обчислення пенсій середня заробітна плата визначається відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
У свою чергу ч.1 ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначає, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Таким чином, Закон не розмежовує доходи для визначення середнього заробітку на ті що є постійними елементами заробітної плати та разові виплати. Єдиним критерієм є нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Крім того, суд першої інстанції визнав обґрунтованими посилання позивача на ст.2 Закону України «Про оплату праці», яка визначає структуру заробітної плати, що включає в себе додаткову заробітну плату (винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій) та інші заохочувальні та компенсаційні виплати (виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми).
Виплата матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань посадовим особам місцевого самоврядування передбачена нормами чинного законодавства та є обов'язковими щорічними виплатами.
Індексація заробітної плати є компенсаційною виплатою, яка здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Отже, ці виплати є складовими заробітної плати, відповідно до ст.2 Закону України «Про оплату праці».
Відповідно до ч.1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Постановою Верховного Суду України від 20.02.2012 року по справі №21-430а11 задоволено заяву про перегляд рішення Вищого адміністративного суду України з питання визначення розміру пенсії державного службовця. Верховний Суд України, посилаючись на норми ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прийшов до висновку, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
У зв'язку з викладеним, суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги в частині перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати є обґрунтованими. Оскаржуване рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії є протиправним та підлягає скасуванню, а пенсія позивача підлягає перерахунку виходячи з фактичного розміру виплат за відповідний період.
Разом з тим, вимоги позивача про перерахунок пенсії починаючи з 01.03.2011 р. за нормами діючого на той час законодавства є такими, що не ґрунтуються на Законі.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії проводиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Встановлено, що позивач звернувся за перерахунком пенсії 30.08.2013 р., отже право на перерахунок виникло з 01.09.2013 р. і він має бути здійснений починаючи з цієї дати.
При здійсненні перерахунку відповідач має керуватися нормами чинного на цей час законодавства, у тому числі ст. 37 Закону України «Про державну службу» з відповідними змінами.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у задоволенні вимог позивача про перерахунок пенсії починаючи з 01.03.2011 р. за нормами діючого на той час законодавства необхідно відмовити.
Предметом оскарження є рішення відповідача №228 від 06.09.2013 р., про відмову в перерахунку пенсії. Позов подано 25.09.2013 р. Таким чином, позивачем дотримано строк для звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України.
З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.
Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.
Повний текст ухвали складений 18 грудня 2013 року.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки на постанову Гірницького районного суду м. Макіївки від 15 листопада 2013 року у справі № 267/7001/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Гірницького районного суду м. Макіївки від 15 листопада 2013 року у справі № 267/7001/13-а - залишити без змін.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення постанови у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів після складення постанови в повному обсязі.
Колегія суддів: О.О.Шишов
С.В.Жаботинська
І.В.Сіваченко