Справа № 676/4997/13-ц
Номер провадження 2/676/1916/13
05 грудня 2013 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої судді Швець О.Д.
з участю секретаря Роговської О.О.
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янці-Подільський цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес» до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_6»янець-Подільська державна нотаріальна контора про визнання правочину недійсним,-
ТзОВ «Гермес» звернувся з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_6»янець-Подільська державна нотаріальна контора про визнання правочину недійсним. В обґрунтування вимог вказує, що вироком ОСОБА_6»янець-Подільського міськрайонного суду від 03.05.2012 року ОСОБА_5 засуджена за ст.. 191 КК України, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ТОВ «Гермес» 1 866 733,95 грн заподіяних збитків. З метою забезпечення виконання цивільного позову по кримінальній справі за постановою слідчого прокуратури від 28.01.2011 року та постановою суду від 20.03.2012 року накладений арешт на все майно ОСОБА_5 Під час примусового виконання рішення суду про стягнення збитків з відповідача ОСОБА_5 ТОВ «Гермес» стало відомо, що відповідач ОСОБА_2 відчужив під час заборони майно, а саме житловий будинок з відповідними надвірними будівлями до нього за номером 12 по вул..Водоп»янова в м.Кам»янці-Подільському та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,0725 кв м, що розташована по вул..Водоп»янова, 12 в м.Кам»янці-Подільському, яке належала на праві спільної сумісної власності подружжя йому та ОСОБА_5Г, чим порушили його права позивача, оскільки за рахунок її частці в зазначеному майні мали б бути задоволені їх вимоги по відшкодуванню збитків. Просить визнати недійсним договір дарування житлового будинку з відповідними надвірними будівлями біля нього та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,0725 кв м, що розташовані за адресою вул..Водоп»янова, 12 в м.Кам»янці-Подільському.
В суді представник позивача позов підтримав, просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, заперечив проти його задоволення, оскільки спірний будинок був його власністю, а дружина надала згоду на його відчуження.
Представник відповідачів ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, заперечив проти його задоволення з тих підстав, що ТОВ «Гермес» не є належним позивачем, оскільки не був стороною по договору, який ним оспорюється. ОСОБА_2 правомірно подарував своє майно сину, оскільки юридично був його власником. Зауваження представника позивача на порушення нотаріусом Порядку вчинення нотаріальних дій не може бути підставою визнання правочину недійсним, тому просить в задоволенні позову відмовити.
Відповідач ОСОБА_5, в судове засідання не з»явилась, будучи допитаною в порядку окремого доручення заперечила проти задоволення позову, зазначила, що будинок по вул. Водоп»янова, 12 в м. Кам»янець-Подільському та земельна ділянка біля нього є власністю ОСОБА_2, оскільки були придбані за кошти, позичені його родичами, а тому міг вільно розпорядитися своїм майном.
Державний нотаріус ОСОБА_6»янець-Подільської державної нотаріальної контори в судове засідання не з»явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності. Будучи опитаним на попередньому судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, пояснив, що перед посвідченням договорів дарування майна від імені ОСОБА_2 на ім.»я ОСОБА_4 перевірив заборону на відчуження майна. Оскільки майно належало подружжю ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності, тому від ОСОБА_5 взяв в письмовому вигляді згоду на відчуження майна. В такому випадку необхідності перевіряти згоду на заборону на відчуження майна ОСОБА_5 встановлювати не потрібно. Вважає, що діяв у відповідності до Інструкції про вчинення нотаріальних дій.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності 3 особи на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи в повному обсязі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що вироком ОСОБА_6»янець-Подільського міськрайонного суду від 03.05.2012 року ОСОБА_5 засуджена за вчинення злочину за ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.3 ст.362, ч.1 ст.209 КК України. Під час ухвалення вироку судом був вирішений цивільний позов ТОВ «Гермес», з ОСОБА_5 стягнуто на користь ТОВ «Гермес» 1 866 733 грн. 95 коп. заподіяних збитків. Звернуто стягнення на майно ОСОБА_5, що передано на зберігання ОСОБА_2, в рахунок погашення заподіяних матеріальних збитків та відшкодування заявленого цивільного позову ТОВ «Гермес».
ОСОБА_7 слідчого відділу прокуратури Хмельницької області від 28.01.2011 року ОСОБА_8 накладено арешт на садовий будинок за адресою: Хмельницька область, ОСОБА_7»янець-Подільський район с. Врублівці, кооператив «Кабельщик» та земельна ділянка площею 0,0492 га., за вищевказаною адресою, накладено арешт на вказане нерухоме майно а також на вклади, цінності та інше рухоме і нерухоме майно ОСОБА_5, в порядку забезпечення цивільного позову у кримінальній справі.
ОСОБА_7»янець-Подільського міськрайонного суду від 20.03.2012 року накладений арешт на майно ОСОБА_5 в тому числі на належну їй частину житлового будинковолодіння у м.Кам»янці-Подільському по вул..Водоп»янова, 12, що розташовано на земельній ділянці площею 600 кв м.
Згідно витягу про державну реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об»єктів нерухомого та рухомого майна 01.02.2011 року за реєстровим № 10774773 зареєстровано заборону на відчуження всього рухомого і нерухомого майна, що належить ОСОБА_5Г, згідно постанови слідчого прокуратури Хмельницької області.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обтяження - заборона розпоряджатися та /або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.
Згідно ст. 19 цього Закону, державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: 2) рішень судів, що набрали законної сили; 3) постанов органу досудового слідства, державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно.
Згідно договорів дарування від 13.04.2012 року за реєстровим номером 1-738 та 1-739, посвідчені державним нотаріусом ОСОБА_6»янець-Подільської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 ОСОБА_2 подарував ОСОБА_4, житловий будинок з відповідними надвірними будівлями до нього за № 12 по вул. Водоп»янова в м. Кам»янець-Подільський та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер 6810400000:05:001:0192, площею 0,0725 кв. м., що розташована по вул. Водоп»янова, 12 в м. Кам»янець-Подільському.
Укладення договорів дарування між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та перехід до іншої особи права власності на це майно унеможливлює звернення стягнення на нього при виконанні рішення, чим порушені права позивача.
Із змісту п. 2 договорів дарування, що оспорюються, вбачається, що спірний житловий будинок та земельна ділянка біля нього належали ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності подружжя.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 01 серпня 1987 року. Спірний житловий будинок був придбаний ОСОБА_2 31 жовтня 1988 року, державний акт на право приватної власності на землю виданий 30 листопада 2011 року.
Зі змісту ст.ст.57,60,69,70 СК України вбачається, що законодавець встановлює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності щодо майна, набутого подружжям у шлюбі, а тому суд не приймає до уваги заперечення відповідача ОСОБА_5 про те, що спірний будинок та земельна ділянка належать особисто ОСОБА_2
Жодних доказів придбання спірного майна за кошти інших осіб відповідачі суду не надали .
Відповідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.
Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною 5 ст. 11 ЦК України передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до положень ст. 14 ЦПК України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідачам ОСОБА_10 ішевській Л.Г. було відомо щодо заборони на відчуження її майна, оскільки вона була ознайомлена з матеріалми кримінальної справи в порядку ст.. 218 КПК України. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були допитані судом в якості свідків, були присутні на кожному судовому засіданні в міськрайонному суді, тому суд вважає, що їм було відомо про накладення арешту на майно ОСОБА_5Г.ю
За таких обставин суд вважає, що спірні договори дарування були укладені з метою унеможливлення звернення стягнення на це майно за рішенням суду. Крім того на підтвердження умислу відповідачів вказує той факт, що спірні договори дарування укладені ще до ухвалення вироку у кримінальній справі.
Суд вважає, що встановлена ухвалою суду заборона на розпорядження майном ОСОБА_5 і не була зареєстрована відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» правового значення не має, не є перешкодою для того, щоб вважати, що укладені між відповідачами договори дарування є такими, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права.
Відповідно до п. 4.1, 4.2 Глави 1 Розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, правочини щодо розпорядження майном, що є спільною сумісною власністю, підписуються всіма співвласниками цього майна або уповноваженими ними особами. При посвідченні правочинів щодо розпорядження спільним майном подружжя, нотаріус вимагає письмову згоду іншого з подружжя. Справжність підпису другого з подружжя на заяві про таку згоду має бути нотаріально засвідчена. Якщо в заяві про згоду на відчуження спільного майна зазначено прізвище, ім.»я, по батькові фізичної особи, нотаріус при посвідченні відповідного договору зобов»язаний перевірити додержання умов, зазначених у такій заві».
Відповідно п.2.1 Глави 2 Розділу П зазначеного Порядку при підготовці до посвідчення правочинів про відчуження або заставу нерухомого майна нотаріусом перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна.
Державний нотаріус ОСОБА_9 не отримав такий витяг щодо майна ОСОБА_5 Як вбачається із змісту договорів дарування посилання на відомості щодо перевірки заборони відчуження у цьому договорі відсутні.
Відповідно роз'яснень, викладених у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об»єктів права, передбачених нормами про публічний порядок, не є нікчемними відповідно до ст. 228 ЦК України і повинні визнаватися недійсними з підстав, передбачених ч. 1 ст. 215 та ч. 1 ст. 203 ЦК України.
Беручи до уваги усвідомлення відповідачами проведення відчуження ним майна, на яке судовим рішенням накладено арешт, а також враховуючи, що частка ОСОБА_5 в спільному майні не була виділена суд вважає, що договори дарування майна від 13.04.2012 року, укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 слід визнати недійсними.
У відповідності до ст..88 ЦПК України суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 114,70 грн..
Керуючись ст.ст.88, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст.ч.1-3, 5, 6 ст. 203, ст..215 ЦК України,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес» задовольнити.
Визнати недійсним договір дарування житлового будинку з відповідними надвірними будівлями до нього за номером 12, що знаходиться по вул..Водоп»янова в м.Кам»янці-Подільському, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, посвідчений 13 квітня 2012 року державним нотаріусом ОСОБА_6»янець-Подільської державної нотаріальної контори за реєстровим № 1-738.
Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6810400000:05:001:0192, площею 0,0725 кв м, що розташована за адресою вул..Водоп»янова, 12 в м.Кам»янці-Подільському , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, посвідчений 13 квітня 2012 року державним нотаріусом ОСОБА_6»янець-Подільської державної нотаріальної контори за реєстровим № 1-739.
Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ТОВ «Гермес» по 38,23 грн з кожного у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через ОСОБА_6»янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а якщо особи не були присутні під час проголошення рішення, то протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д