Справа № 761/27175/13-ц
Провадження №2/761/8750/2013
іменем України
04 грудня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Гриньковської Н.Ю.
при секретарі: Подмазко О.Д.
за участю представника відповідача Косара Б.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» про визнання недійсним пункту договору про відкриття кредитної лінії, -
У жовтні 2013р. позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсними п.11.1 та 11.2 договору про відкриття кредитної лінії №157/11 від 29.11.2011р., укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Грассет Україна», як способу захисту реалізації захисту прав споживачів.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що між ПАТ «Альфа-Банк» (далі-відповідач, банк) та ТОВ «Грассет Україна» (далі - позичальник) 29.11.2011 р. було укладено договір про відкриття кредитної лінії (далі- кредитний договір). За умовами цього договору відповідач відкрив ТОВ «Грассет Україна» кредитну лінію та надав позивальнику кредит розміром 8234390,00 грн. Цього ж дня між ПАТ «Альфа-Банк» та позивачем було укладено договір поруки №455-П/11, за умовами якого ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання бути поручителем за виконання ТОВ «Грассет Україна» зобов'язань перед банком по договору №157/11 від 29.11.2011р.
В подальшому, посилаючись на те, що п.11.1 та п.11.2 зазначеного вище договору №157/11 від 29.11.2011р. передбачають подвійну відповідальність одного виду неустойки за одне й те саме порушення умов договору, позивач звернувся до суду за оскарженням цих пунктів основного договору, стверджуючи, при цьому, що у випадку невиконання своїх зобов'язань позичальником, на поручителя буде покладена подвійна цивільно-правова відповідальність, що суперечить ст. 61 Конституції України та ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У судове засідання представник позивача подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника сторони, повідомивши, що позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував повністю, пояснивши, що одночасне стягнення з боржника, який порушив грошове зобов'язання за договором, і штрафу і пені не суперечить ст.61 Конституції України, оскільки це є формами неустойки, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 29.11.2011р. між ПАТ «Альфа-Банк» (відповідач у справі) та ТОВ «Грассет Україна» (позичальник за вказаним договором) був укладений договір не відновлювальної кредитної лінії №157/11, предметом якого є надання позичальнику кредиту в розмірі 8234390,00 грн. (а.с.9-20).
Пунктом 11.1. вищевказаного договору передбачено обов'язок позичальника ТОВ «Грассет Україна» сплатити ПАТ «Альфа-Банк» пеню в розмірі 0,2 % від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ у випадку прострочення повернення Кредиту чи йодного частини та/або сплати процентів.
Крім того, пунктом 11.2. цього договору установлено обов'язок позичальника сплатити банку штраф, за кожен випадок невиконання зобов'язань, зазначених у п. 8.1.- 8.6. чи п. 12.7. кредитного договору, в розмірі 0,1% від ліміту Кредитної лінії, а за кожен випадок нецільового використання - 25 % від суми коштів, використаних не за цільовим призначенням.
При цьому, за твердженням позивача, вказані умови договору покладають подвійну відповідальність на боржника та поручителя у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання.
Суд не погоджується із висновками позивача про те, що в даному випадку має місце подвійна юридична відповідальність за одне й те саме порушення.
Так, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
За правилами ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України обумовлено, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до приписів ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому, згідно вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Тобто, за змістом ст. 549 ЦК України пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій. Пеня і штраф, як різновиди неустойки, обчислюються у відсотках саме від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, можливість нарахування одного виду неустойки на інший виключається.
За таких обставин, оцінюючи усі наявні в матеріалах справи докази, пояснення представника по суті справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Керуючись ст. 11, 203, 215, 509, 549, 625, 626, 629, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 30, 33, 57-60, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» про визнання недійсним пункту договору про відкриття кредитної лінії - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя